Мала, алє як кощак тварда музична сцена

автор фес 28. юлий 2017

У другей половки 60-тих рокох у Новим Орахове основана перша рок ґрупа. Теди, у тим малим, руским валалє людзе гуторели же то „музика на струю”. Було то 1966. року, барз швидко од того часу кед рок музика зашалєла простори бувшей Югославиї. Любо Рац мал лєм 16 роки, шумну колекцию ґрамофонских плочох з рокенрол музику, и свойо сни.

На початку шейдзешатих рокох у Орахове було два оркестри, руски тамбураше и мадярски гудаци хтори грали на дуйних инструментох, єдни у єдней, други у другей карчми. Теди, у младежским доме Яким Чордаш и Янко Бесерминї грали на акустичних ґитарох углавним мексикански писнї з репертоару квартета „Палома”, Николи Каровича, Славка Перовича, копирали Клифа Ричарда… Обидвоме и барз крашнє шпивали. У априлу 1966. року Любо Рац пошол ґу нїм и предложел же би основали ґрупу з рок музику. Истого вечара поволали Владимира Чордаша, рахуюци же нє одбиє грац на бас ґитари, а Любо мал грац на буґнох. Мали три акустични ґитари, з єдней зняли перши два струни, и так настала бас ґитара. Любо нє мал прави буґни, та бил по шкатулох за ципели. Накадзи почали вежбац, руководство младежи им обецало помоц коло найосновнєйшей опреми. Були полни елану, щешлїви, нє могли вериц же ше зисцело тото, о чим так барз шнїли.

Истого року 1966. вишло перше число „Джубокса”. Тедишнї партийни орґани критиковали спомнути часопис же ше у нїм пресликовює Заход и же ше то нє у складзе з тедишню систему у держави. Предсидатель младежи у Орахове бул поволани на розгварку, и… цо було, цо нє було, у младежским доме хлапци вецей нє могли вежбац.

 – Нє достали зме анї помоц за купованє инструментох и барз зме ше розчаровали. Престали зме вежбац. Я ше нє могол помириц, нє придавал сом ше, рок музика ме вше баржей интересовала. Радио Луксембурґ сом нє могол слухац, алє сом нє препущел анї єдну емисию „Рандеву з музику” –  добре памета наш собешеднїк.

ЗВУК ЕЛЕКТРИЧНЕЙ ҐИТАРИ

12238414_1073057826060833_8910636549908860821_oКонцом 60-тих рокох до Орахова ше приселєл мадярски учитель Ротшинґ. Його син Юлиє зоз собу принєсол до валалу першу електричну ґитару и змоцньовач. Любо ше з нїм такой нашол и предложел му же би основали ґрупу.

 – Волали зме ше „Феномени”. Ротшинґ грал на ґитари, Йоца Вашерхелї на бас ґитари, шпивал Дюра Хомоя, Йоци Дудаш грал на саксофону, а я на буґнох. Приключовали ше ґу нам и други, як наприклад Владимир Маґоч на усней гармоники, алє велїм „наша” музика нє одвитовала, та швидко одустали. Ознова зме вежбали у младежским доме, Юлиє з плочох „лапал” основни акорди, и ми о два мешаци  поволани грац до карчми „Макова седминка” – приповеда Рац.

Першу „свирку” Любо нїґда нє забудзе. Грали у празней карчми, гарсточки людзом хтори повиходзели вонка накадзи ше приключело змоцньовачи. На щесце, нєдалєко у державней карчми ше отримовала „танц школа”. На паузи, шицки млади прибегли слухац новооформену ґрупу. Дармо танц майстор кричал за нїма, нє вредзело. По Новим Орахове ше ширел звук електрични ґитари.

 – Нє бул то даяки квалитет, алє младим ше барз пачело. Нажаль, то нє тирвало длуго. Гудацом, котри теди єдини грали у валалє, були зме конкуренция, та нам одняли и буґни, и микрофон. Дудашови оцец забранєл грац, понеже и вон грал з мадярскима гудацми. Аж о дзешец роки ми припознал же теди наисце погришел – памета Любо.

Гоч грали лєм два мешаци, заш лєм на єден способ порушали младих же би ше виборели за тото цо сцу. До Младежского дому вше частейше госцовали ґрупи зоз сушедних валалох Торньошу и Ґунарошу, а кед нє, вец наш собешеднїк одношел ґрамофон до Дому, та пущал найновши плочи. Нови тренди у музики прицагли и нову моду. Панталони були долу широки, кветовани кошулї, ципели на запетку з кончистим носом… Любо добре памета же ше му удало купиц ориґинал фармерки, а хто теди ношел фарки, бул хтошка и цошка и у варошу, а дзе на валалє, як цо теди було Орахово.

Рац пошвидко одходзи до войска, и там упознава Штефана Хемела зоз Пиньвиц хтори добре грал на ґитари и од хторого вон вельо того научел. Кед ше врацел до Орахова, у валалє нїхто нє бул заинтересовани за рок музику, та заш лєм, 1972. року Любо з трома хлапцами з Торньошу снує бенд „Метеори”. Соло ґитару грал Ференц Бодя, шпивал Толди Дюла, на басу грал Ечи, а Рац грал на буґнох. „Метеори” грали коло три роки, найчастейше у Торньошу, а внєдзелю у Орахове дзе ше отримовало и проби.

– У Торньошу зме грали у карчми котра могла прияц коло 150 особи и вще було полне. Грали зме мадярски писнї од ґрупох „Омеґа”, „Илиш”, „Метро”, алє и писнї ґрупи „Про Арте”, „Корни ґрупи”, „Червени коралї”… Теди зме уж мали озбильнєйши инструменти, а я у медзичаше купел буґни „Холивуд” по лиценци Лудвиґ, и змоцньовач од 80 вати – приповеда Рац.

После двох рокох „Метеори” ше розпадли, а Любо и далєйй остал грац з Микийом Хортийом и Конрадом Ковачом. Ґрупа ше волала „Без мена” и грали у Орахове, а раз пошли грац до Карадьордєва. Лєм цо нє вицагли грубши конєц.

 – Почали зме грац, алє од шицких цо були у полней сали, з нашу музику бул одушевени лєм єден млади челєднїк хтори задовольни стал при бини. Кед зме першираз направели паузу, пришол ґу нам и гварел же є студент у Беоґрадзе и же барз добре граєме, алє же то нє музика за публику у сали. Порадзел нас же бизме „спаковали”  инструменти док нам шицко нє поламу. Послухали зме го и ище анї нє рушели, уж зме чули як трещала народна музика – приповеда Рац и предлужує же ше Мики пошвидко оженєл, Конрад вошол до приватого бизнису, и ознова були на початку.

ПОЧАТОК КОНЦА

Любо ше у Бачкей Тополї упознал з ґрупу хтора глєдала буґнара, алє нє мали дзе вежбац грац. Почали вежбац у Орахове у Младежским доме, мали добру опрему и условия за роботу. Грали чисти рок. После трох мешацох нєпреривного граня, рихтали ше за перши наступ у Пачиру. Сала була полна-полнючка, а кед закончели, басиста гварел же им истого вечара понукнуте же би прешли до другого бенду, цо и прилапели.

– Мал сом теди 25 роки и барз сом ше розчаровал. Гварел сом  же зоз граньом закончене. У афекту сом предал змоцньовач, квалитетну бас ґитару и буґни. З музику сом ше нє розишол. ПредлуNove orahovo Rac bend01totoжел сом грац у КУД на бруґнох дзе сом и нєшка – гвари Любо Рац, хтори велїм познати и по тим же писал писнї за „Червене пупче”, „Ружову заградку”, „Керестурияду”…

Гвари же вше частейше пошпирта по власней архиви, вежнє плочу з власней дискотеки, и положи на ґрамофон. Украднє час и од самого себе и здогаднє на красни хвильки з младосци.

НА ПАУЗОХ ДОБРЕ ЗАРАБЯЛИ

У Торньошу „свирки” були интересантни, бо ше там сходзела младеж з околних валалох и зоз салашох. З дзивку обовязно приходзела и мац, шедли вєдно и кед з даєдну леґинь сцел танцовац, перше мац мушела дац благослов. Алє на „свирки” важели нєписани правила. Кед леґинь хтори викруцал дзивку другого леґиня дотхнул з плєцом, мушел му препущиц дзивку же би вец вон з ню танцовал. Тот хто остатнї` танцовал з дзивку кед була пауза, одводзел дзивку за свой стол. Ми у бенду од того мали лєм хасну. Богати леґинє зоз салашу нам напредок заплацели же бизме направели паузу праве теди док вони танцовали з вибрану дзивку – добре памета Любо Рац.

(Опатрене 162 раз, нєшка 1)