Зоз татамия прешол на червена трозґу

автор але 29. юлий 2017
željko striber 30

Чи млади прилапя спорт як важну ствар у своїм живоце, вельку улогу ма уплїв фамелия. До того зме ше нє раз прешвечели, та так и на тот завод зоз Вербащаньом Жельком Стрибером, дакедишнїм джудистом, а тераз тренером у  Тениским клубе „Вербас”.

Посцигованє вельких резултатох у спорту важне, алє нє и найважнєйше. Важнєйше од того факт же млада особа активно препровадзує шлєбодни час, през спорт ше дружи зоз своїма парняками, здравше ше розвива. Конєчно, млади здобуваю здраве звикнуце хторе звичайно тирва цали живот. О тим шведочи розгварка зоз Жельком Стрибером.

Желько народзени 1969. року у Вербаше, а у спорту є одмалючка. У його фамелиї спорт вше мал свойо место. Насампредз прето же його оцец бавел фодбал.

– Дзекуюци мойому оцови спорт ми, най так повем, у креви одмалючка. Бул сом школяр першей класи кед сом почал тренирац карате. Єден час то ишло, одприлики рок, док сом раз случайно нє одкрил джудо. На перши попатрунок тот спорт ми ше попачел и тренирал сом го двацец роки – здогаднул ше Желько.

БОРЕЦКА СХОПНОСЦ ЗА СЛАБШИХ

Джудо борецка схопносц и олимпийски спорт хтори настал зоз вецей вибраних технїкох джиуджци концом дзеветнастого вику. Пред тим як настал джудо, джиуджица у Япону бул барз популарни спорт и схопносц, а означовал схопносци у бицу и пасованю. Снователь джудоа Японєц Джиґоро Кано хтори звладал даскельо стили джиуджици и вибрал найлєпше з каждого и створел нову борецку схопносц хтору вельо роки познєйше прилапел цали швет.

– Вельки учителє и майстор джиуджици Джиґоро Кано швидко похопел же його успих у джиуджици будзе чежки насампредз прето же подрозумйовал, окрем технїки, и вельо физичней моци. Вон ю нє мал, бо бул слаби, та ришел розвиц нову борецку схопносц хтора будзе вецей базована на технїки, а хтора и слабшим борцом оможлїви победзиц физично вельо моцнєйших процивнїкох. Кед ше зоз японского преложи, слово джудо значи нїжни способ – пояшнєл Желько Стрибер.

Теди, кед Желько почал тренирац, карате бул барз популарни спорт на  тих просторох. Насампредз дзекуюци велькей продукциї филмох на тему каратеа и дакеди велького каратисти Бруса Лия. На перши попатрунок нє було вельо розлики, бо ше и єдну и другу борецку схопносц тренирало на татамийох, а обовязна часц опреми бул кимоно.

– Кимона у каратеу и джуду ше розликую, гоч то на перши попатрунок нє видно. Кимоно ше вола джудоґи, а вяже ше го зоз пасаом хтори у фарби ранґу хтори ма його власнїк. Єст шейсц школярски и дзешец майсторски паси, односно ранґи. Почина ше зоз билим (рокю), а найвисши ранґ означує червени пас (джудан 10. дзень). То нє було вше так, бо з початку було лєм били и чарни паси, а други фарби пасох ше зявели кед ше джудо масовнєйше почало тренирац у швеце. Паси мали окремну стимулацию на школярох, бо визуално були прешевеченє ранґу джудисти  –  гварел Желько.

ДВА КАРИЄРИ

Желько тренирал джудо двацец роки – по 1997. рок. Теди, под час його змагательней кариєри у тим спорту обишол цалу дакедишню Югославию. З дзепоєднима пайташами зоз змаганьох ше и нєшка стрета и чує на телефон.

– Дзе зме ше ишли змагац, уж анї нє паметам. Ишли зме по цалей тедишнєй Югославиї 5–6 раз до рока. То були вельки змаганя, окреме за мнє школяра основней школи.  Посциговал сом добри резултати на числених татамийох. У младших, пионирских, катеґорийох сом бул шампион Войводини, а наймилши успих сом направел у старшей пионирскей катеґориї на турнире „Наґаоке Купу”, хтори бул отримани у Любляни – гварел Желько.

Як надпомнул, шицки змаганя му мила памятка, алє и нєшка ше здогадує вельких и значних тедишнїх змаганьох джудистох хтори були отримани у Заґребе, Лабину, Мурскей Соботи, Требиню, Дубровнику, Зренянину, Суботици… Здобул вельо пайташох и красни дожица, алє запаметал и єдно нєприємне.

– Було то на змаганю у Дубровнику. Город хтори дакеди бул, як и  нєшка, вельки, познати у швеце, туристични центер. Праве пре таку його репутацию нїхто нє очековал же ше случи тото цо ше случело. А було так. Зишли зме ше зоз цалей Югославиї на традицийним змаганю джудистох у Дубровнику. Даскельо стотки змагательох. Шицко рушело як було и предвидзене и змаганя цекли по плану. Єдине цо нє було заплановане же би ше часц повали, малтер, одвалєл и спаднул на змагательох. На щесце нїхто нє бул покалїчени, лєм же шицки хтори ше теди нашли на татамию у тей хвильки були били як пекаре – здогаднул ше Желько.

На єдни змаганю Желько мал озбильне покалїченє колєна и теди му забранєни спортски активносци хтори вимагаю контакти подобни яки маю борецки схопносци и спорти.

– Спортски дохтор ме посовитовал, благо поведзене, же бим джудо заменєл за даєден други спорт. Окрем джуда, дохтор ми забранєл и фодбал и кошарку и шицки други дзе бим могол знова достац таке покалїченє колєна хторе сом уж залїчел. З початку ми було чежко без спорту, алє дзекуюци пайташови Сречови Вученови хтори бул активни тенисер у вербаским тениским клубу, и я почал тренирац тенис. Так сом татами заменєл зоз червену трозґу на тениским терену. Тенис бавим и тренирам дакус менєй як джудо, шеснац  роки – гварел Желько Стрибер.

ТЕХНЇКА ДЖУДОА

Джудо ше базує на технїкох руцаня (наґе–вазе), односно валяня процивнїка. Дзеля ше на технїки руцаня зоз руками (те–ваза), клубом (коши ваза) и зоз ногу (аши–ваза). Окрем того технїка джудоа ше состої и зоз технїки у партеру (катаме–ваза), хтора ше дзелї на триманє процивнїка (оасекоми–ваза), ґушеня (шиме–ваза) и полуги на рукох (кансецу–ваза).

Циль борби же би ше процивнїка з хрибтом на татамию тримало 20 секунди (ипон) лєбо 10 секунди (ваза–ари). Кед змагатель процивнїка звалї на хрибет з одредзеним количеством енерґиї достава 100 боди (ипон) и зазначує побиду. Кед го звалї на плєцо, на задок, лєбо клуб достава 10 боди (ваза–ари). Два ваза–ария маю вредносц ипону и побиди.

1266611_172217692970395_611640182_o

ДЛУГА ТЕНИСКА ТРАДИЦИЯ

Тенис у Вербаше ма длугу традицию. Перши тениски терен у околїску бул вибудовани у комплексу вербаскей Цукровнї пред Другу шветову войну. Очиглядне же дакедишнї власнїк фабрики любел тот спорт, та себе вибудовал терен. То бул дакеди спорт хтори могли бавиц лєм богаче, насампредз же лєм вони знали же постої и з нїм мали контакт прейґ турнирох хтори ше отримовало у вельких городох Европи. Кед ше ма у оглядзе же фабрика цукру у Вербаше стара 105 роки, вец ясне же и тенис як спорт ма длугу традицию у Вербаше.

Длуго после того, терен на вербаскей Цукровнї було єдине место дзе ридки любителє и познавателє могли бавиц тенис. Єден з нїх бул и бачи Адам Жерженка, хтори у велькей мири допринєсол же би тенис у Вербаше зажил. Дзекуюци йому и даскелїм ентузиястом, вельо роки познєйше вибудовани ище єден терен на пажици при Основней школи „Братство єдинство”, а пошвидко и комплекс тениских теренох у рамикох Центра за физичну кутуру „Драґо Йовович”.

–  Понеже сом уж мал досц роки, почал сом бавиц такой у катеґориї ветеранох. Почал сом у катеґориї „35+”, а тераз сом у висшей катеґориї „45+”. У старшей катеґориї ветеранох пред двома роками сом бул шампион Войводини. У дублу зоз моїм братом Недельком тиж зме освоєли перше место на Першенстве Войводини у катеґориї „35+” –гварел Желько.

Жельков брат професор физичней култури и роби у Основенй школи „Светозар Милетич”, а тераз є на позициї предсидателя Тениского клуба „Вербас”. И єден и други здобули сертификати, дипломи оперативних тренерох, та обучую и тренераю малих тенисерох.

– Тениски клуб „Вербас” оформени досц давно, алє престал робиц пре вецей причини. Єдна з найвекших бул нєдостаток пенєжу. Но, одкеди робиме, ми двоме реактивовали Клуб, а уж роками орґанизуєме турнир „Опен Вербас – Мемориял Адама Жерженки”, як спомин на чловека хтори зачатнїк тенису у Вербаше. Я окончуєм функцию директора того турнира – надпомнул Желько.

Кед слово о успихох Клуба, затераз су мали. Найвекши, як надпомнул, успих же каждого року зоз школи тенису виходзи шумне число малих тенисерох. Клуб ма добри контакти зоз клубами у Бачкей Тополї, Кули, Оджаку, а тиж так уж петнац роки маю добре сотруднїцтво зоз Тениским клубом ветеранох зоз мадярского городу Сентеш.

Клуб тераз роби у чежких условийох, нє маю свойо терени, алє хасную єден од теренох вербаского ЦФК „Драґо Йовович”. Тиж так нєт условия за трениранє у жимским периодзе, та ше тренинґи отримую у Бечею, Суботици и Оджаку. Алє шмело крачаю и маю надїї же посцигню ище векши успих.

КЕДИ ПОЧАЦ ТРЕНИРАЦ ТЕНИС

– Родичи и дзеци часто у дилеми же кеди почац тренирац тенис и цо найважнєйше на початку. З мойого прикладу даяке препреченє у смислу рокох нєт. Найзначнєйше мац добру дзеку, бо без нєй нєт доброго тенису, добрих тениских вдереньох зоз рекетом. Конєчно, нєт добрей забави. Чи дахто будзе добри тенисер и чи направи даяки озбильни успих завиши од велїх других стварох. Но, мушим надпомнуц же то єден з найчежших индивидуалних спортох – гварел Желько Стрибер.

1268433_172218379636993_380253307_o