Медзи своїма и душа на мире

автор аба 30. юлий 2017
26 famelijna

Лїляна Киш и Ярослав Медєши, обидвойо з Петровцох, одрастали як и велї дзеци котрим теди дом бул у мирним руским валалє. З роками ше медзи нїма зявела симпатия, а вец, гоч у вибеженстве, 1993. року ше побрали. Чежки часи у котрих теди жили нє поколїсали їх виру до щешлївей будучносци. Одлучели же пойду до Австралиї.

Медєшово достали папери за уход до Австралиї як вибеженци, так же мали даскелї предносци, а медзи нїма и заґарантоване ученє анґлийского язика у тирваню од 500 годзини. Концом авґуста 1995. року злєцели на аеродром у Мелбурну дзе их дочекали Лїльово родичи, хтори уж там жили, родзина и Петровчанє котри тиж там нашли свойо место под слунком. И Лїляна и Ярослав паметаю же то було барз емотивне стретнуце, окреме кед ше знало же велї теди були розошати по цалей жемовей кулї.

БОГАТШИ ЗА ВЕЛЇ ИСКУСТВА

 – Роботу нє було чежко найсц, алє кед дахто глєдал роботу у фаху, то нє було так лєгко, окреме кед дахто як я, польопривредни инжинєр, а нашла сом ше ше у 4 милионским варошу. Мелбурн ма берз вельо парки и ботанїцку заграду, алє нє ма овоцнїки анї винїци, а то, заш, мой фах. Цо сом могла, мушела сом шеднуц учиц, учиц и лєм учиц – гвари Лїля хтора на напряме овоцар, винар и винїцар дипломску роботу бранєла истого дня кед шедали на авион за Австралию.

И Лїля и Ярослав ше уписали на информатику, бо таки знаня було потребне звладац же би ше було у тренду з технолоґию котра ше там хаснує. На концу Лїля закончела за поживового технолоґа, а праве тото єй велї роки познєйше ишло на хасен.

Ярослав нє мал потребу усовершовац ше на даяким факултету, уж бул дипломовани економиста, и найчастейше робел у ґрафичней индустриї. Но, вон мал якуш свою филозофию ґу местом дзе  робел и пребувал – потребу научиц шицко о тим месце.

 – Мнє вшадзи добре и вшадзи интересантне. Дзе ґод пойдзем, я там пущам коренї и чувствуєм ше як часц того швета. Доказ за тото и факт же зме у Мелбурну такой пошли бивац до центру вароша, швидко ше шицкому присподобели и чувствовали ше як Австралиянци – гвари Ярослав и предлужує розгварку о Австралиї, як вон гвари, напредней жеми на вецей конарох, од спорту по филозофию, дзе демократия барз розвита… Державна политика у Австралиї, гвари, цалком иншака як у нас.

– После двох рокох пребуваня у Австралиї,  держава понука же би ше вжало їх державянство, док ше у нас муши чекац и по пейц, та и вецей роки. Цикаве и тото же ше вец достава древко котре треба засадзиц, алє нас то нє нательо импресионовало – приповеда Ярослав. – Баржей ме прицагла їх история, окреме аборидїянска, потим рижнородна кинематоґрафия котру сом у бувшей Югославиї нє мал нагоду упознац – толкує Ярослав.

У далєкей жеми дзе жили, гваря, мож вельо того научиц, окреме о живоце рижних народох вєдно. Маю радио котри емитує програму на 74 язикох швета, скарацена назва му SBS Radio, а финансує го держава, и то подобне як у Радио и Телевизия у Новим Садзе, док у других державох бувшей Югославиї то нє зажило у таким обсягу.

ОЗНОВА СПАКОВАЛИ КУФРИ

Кед ше Лїльово родичи з Австралиї врацели до Петровцох, Ярослава тиж почало „цагац” дому. Хибел му контакт зоз своїма, зоз фамелию и родзину. Порадзели ше же ше враца. Ярослав верел же ше Горватска будзе розвивац у добрим напряме и заключел же анї за нїх, анї за їх дзеци нє будзе проблем бивац у Горватскей, точнєйше – на валалє. Знал же Горватска войдзе до Европскей униї, а вец, як гуторел, шицки дзвери им буду поотверани. 

Лїлї врацанє до Петровцох було як страшни сон. Єй тот шок приходу зоз штиримилионского места до єдного малого валалу, та гоч то и єй родни Петровци, нє було по дзеки. Кед пришли, такой ше сцела врациц. Затримала ю лєм хижа котру купели, бо пред тим нїґда нє мали свойо власне обисце.

 – У Мелбурну зме ше за 12 роки селєли озда и пейц раз, найчастейше прето же бизме були блїжей там дзе зме робели, та ше ми попачело мац власну хижу – приповеда Лїля.

Ярослав (други з лївого боку) єден зоз сновательох хлопскей шпивацкей ґрупи

Ярослав (други з лївого боку) єден зоз сновательох хлопскей шпивацкей ґрупи

УХОД ДО ПОЛИТИКИ

Ярослав барз люби кнїжки, и велї подруча го цикавя, алє нїґда нє думал же закончи у политики. Но, кед ше врацел до Петровцох, о єден час, людзе му предложели же би ше кандидовал за заменїка началнїка општини Боґдановци. Прилапел, кандидовал ше як нєзависни, и уж треци мандат є на тей длужносци. Ма ясну лоґику о тим цо реално можлїве зробиц, а цо нє, и удало ше му вельо того покончиц.  Почал од того но люби, и остарал ше же би библиотека у Петровцох була полна з вецей тисячи кнїжками. Прейґ проєкту о змоцньованю капацитетох меншинских заєднїцох у юговосточней Европи, зажил интернет радио котри роби 24 годзини, а у Петровцох и Боґдановцох отворени студио.

– Тот радио ище вше „рачкує”, нє заношиме ше же то дацо вельке, алє кед ше зна же у Питсбурґу у Америки Русини маю емисию лєм пол годзини раз до тижня, ми маме кажди дзень програму 24 годзини, а маме и продукцию, думам же то красни успих – гвари Ярослав хторому у плану  спомнути радио дзвигнуц  на висши уровень.

Ярослав и єден зоз сновательох хлопскей шпивацкей ґрупи у Петровцох котра роби при КУД „Яким Гарди”.

– За Руснацох давам цалого себе. Наступам з Дружтвом, шпивам, граєм, помагам кельо лєм можем и знам – приповеда Ярослав.

У општини Боґдановци вон задлужени за велї проєкти, а ма и велї протоколарни обовязки котри одбераю вельо часу. Алє, на таких длужносцох, як гвари, то состойна часц роботи.

И Лїля активна у КУД „Осиф Костелник” з Вуковару дзе шпива у хору. Дзеци, Николас котри народзени 2002. року и Тео, о штири роки ше добре ше знашли у Петровцох. Уключени су до шицких збуваньох, окреме прейґ руского язика у школи, одходза на Лєтни школи Союзу Русинох РГ, участвую на змаганьох Рутенияди…

– Рутенияда им интересантна прето же там на єден забавни способ упознаваю других Руснацох – гвари Лїля.

О своїм виборе же би жили у Горватскей, у Петровцох, кажде з нїх ма свойо становиско. Ярослав гутори же нє мож на шицко патриц лєм през пенєж, и же дзекеди вельо важнєйше окруженє у яким жиє фамелия.

– Австралия за мнє єдно барз добре искуство. Там зме робели, учели и зарабяли. Дзеци нам ше там народзели и мило ми же зме там жили єден час.

Та, заш лєм, любов и прихильносц котру чувствуєш ґу людзом коло себе и вони ґу тебе, нє ма цену – трима Ярослав. Лїля потримує свойого супруга, алє реално гутори же барз добре же обидвойо робя, бо кед би нє було так, лєм тото же ши окружени з познатима людзми, нє значело би нїч кед би на столє нє було хлєба. Вона трима же кед чловек ма сиґурнєйшу еґзистенцию там дзе бива, вец там и остава, а кед ю нє ма, одходзи далєй…

Лїлю тиж цикави мальованє, як и духовни активносци. Люби ходзиц до церкви, а нє так давно закончела малярски курс. Виволала нам же дзекеди напише и даяку писню. Попри шицкого цо спомнутого, пририхтує и емисиї за интернет радио.

Лїля Киш и Ярослав Медєши нєдавно були на державней телевизиї у емисиї „Горватска, мой вибор” як малженска пара хтора вибрала Горватску за свой живот. То з єдней часци успих и за Руснацох, бо ше вше цешиме кед дахто з нашого народу посцигнє позитивне медийне експонованє. 

ПРЕ ПРЕСОВАНЕ КВЕЦЕ

– Кед зме злєцели до Австралиї, на аеродрому нас затримали даскельо годзини. Медзи моїма власнима стварами пренашли єдно пресоване квеце, а то нє дошлєбодзене преношиц. После длугих бешедох, на концу заш лєм видзели же сом тото квеце вжала пре цалком инше, и же сом за предписаня наисце нє знала. Лєдво нас пущели – приповеда Лїля о прешим искуству з Австралиянцами.

Лїляна свой шлєбодни час препровадзує на хору, у мальованю

Лїляна свой шлєбодни час препровадзує на хору, у мальованю