Будзе зменшани и род и заробок

автор мар 4. авґуст 2017
12  RK susa

Урожай польодїлских културох будзе зменшани, а зависно од култури и часци хотара дзе ше находзи парцела и квалитету жеми завиши же яка будзе чкода. Як фаховци спозорюю, же тогорочни урожай будзе нєвиєдначени, алє дефинитивно зменшани и до 40 одсто, пре хаснованє розличних аґротехнїчних мирох и сортиментох. На парцелох дзе хаснована подполна аґротехнїка у отималних терминох, хаснуюци нашеня новших гибридох и аґрохемийни препарати новей ґенерациї мож обчековац утрати, алє нє драстични.

Длуго чекани и випатрани диждж, и нїзши температури прешлого тижня, нє принєсли нїяке злєпшанє стану польодїлским културом. Чкода найобачлївша на кукурици котрей озбильно хибело влаги у периодзе кед ше чулкала и опращковйовала.

– По ситуациї на терену керестурского хотара, урожай кукурици будзе сиґурно зменшани за коло 25 одсто, єст парцели дзе кукуричанка осушена уж по висину чутки, хтора ище желєна, алє питанє кельо вона будзе напредовац. З другого боку и у случайох дзе кукурица желєна цалком, видно нєдостатки при оплодзованю на високих температурох, чутка нє пополнєта зоз зарном. Вельо того завиши од файти нашеня котре засадзене, та и густосци – заключує инжинєр аґрономиї Иґор Варґа з Руского Керестура.

Пошлїдки зменшаного уражаю кукурици почувствую велї, найбаржей статкаре, продукователє и меса и млєка, котри буду мац обезпечиц драгшу покарму за статок, а чийо власни продукти буду зменшани. Ту и питанє же кельо останє за предаванє и дополньованє парасткого буджету.

Суша вше частейше зявенє на наших просторох. Так, здогадуюци ше катастрофалних пошлїдкох 2007. и 2012. року, шицким остава лєм горки смак, кед ламачка кукурици нєславно почала уж концом авґуста. Фаховци и метеоролоґове спозорйовали на сушну сезону ище на початку ярнєй шатви, та препоручовали применьованє подполних аґротехнїчних мирох и садзенє на векшу оддалєносц.

Вшелїк будзе барз добре кед на уровню держави останє досц за домашнї потреби, цо и нагадованя же би тельо требало зродзиц, а вивозу зарна кукурици тогорочного роду вироятно же нє будзе.

НЄ ДОСЦ ЛЄМ ЗАЛЇВАЦ

Залївни системи би помогли и ришели проблеми зоз сушу, алє свидомо ше зна же питанє кеди таки инвестициї постаню доступни домашнїм парастом. Так би можебуц требало обрациц и увагу ґу осучасньованю продукциї на другим боку, з вибором и пременку сортименту културох котри адаптабилнєйши ґу климатским пременком, а попри тим, и залївни системи би були рентабилнєйши.

Кед би ше голєм часточно вименєла и продукцийна структура, и кед би були заступенши заградкарски култури, овоцнїки и индустрийни рошлїни, котри рентабилнєйши, параст би бул у лєпшей позициї.

Попри державней потримовки зоз субвенционованьом купованя залївних системох, требало би запровадзиц и рижни едукативни програми за польопривреднїкох о применьованю и хаснованю нових и модернєйших технїчно-технолоґийних мирох. З тим би параст бул осучаснєни, а його продукция рентабилнєйша.

01.08.2017. 007

НА СОЇ МАУНИ ПРАЗНИ

Пре удатни прешлорочни урожай сої и добру цену, того року у керестурским хотаре, та и вообще у Сербиї єст вельо вецей поверхносци засадзено зоз сою.

– Сої углавним добре випатраю, видно же горши тоти на котрих нє применєни подполни аґротехнїчни мири, та су зароснути у коровчу, правда єст и таки. Но, сої котри красни и желєни на око, и високи аж и до метер и пол, заш лєм и на нїх обачиц же єй хиби влага, єст надосц празни и запшети мауни. Так на єдним „поверху” мож обачиц 2 до 4 полни мауни, и голєм єдна до трох празни. Сиґурно же ше тоти празни вецей нє пополня, та и урожай сої будзе зменшани, цо вироятнє и доприноши наглому пороснуцу цени тей олєярки – заключую фаховци у польопривредней апатики „Юарбис”.

Винїмково високи теператури котри наявени за наступни период окреме вигодни за розвой фитофаґних ґриньох котри нападаю и заградкарски култури. Знїжени процент влаги у воздуху и температури векши од 35 ступнї идеални за швидки розвой тих инсектох, та и ширенє по цалих парцелох. Ґринї ше кармя з рошлїнскима соками котри вицицую зоз спаку лїсца, и на лїсцу мож обачиц нєправилни, розруцани стрибернобили пеги.

Превентивне пирсканє з инсектицидами нє можлїве и нє приноши нїяки резултати, а тераз уж и кед ше евентуално зявя тоти чкодлївци, чежко же трактор годзен войсц до сої, а же би нє направел чкоду. Так остава чекац захладзенє.

ПОТРЕБИ ЗА НАВОДНЬОВАНЬОМ

Кед придзе сушни период, або рок як тераз, од велїх мож чуц констатациї же поверхносци котри под залївнима системами у Сербиї вообще, найменши у цалей Европи. Так у Керестуре, ридко хто хаснує залївни системи, окрем у заградкарских културох.

Кукурицу, сою, цукрову цвиклу и други польодїлски култури ше анї нє залїва. Винїмок вельки польопривредни добра, а така реалносц далєко од обичного валалского параста.

Держава запровадзує и аґрарну политику з котру ше прейґ рижних конкурсох, як покраїнских, так и републичних, субвенционує и купованє опреми за залїванє и цалосних залївних системох. Так на Покраїнским уровню того року могло достац субвенциї у висини од 50 одсто вредносци цалосней инвестициї без ПДВ, док за жени и младших од 40 роки тоти субвенциї були 70 одсто.

Конкурую парасти, купує ше нову опрему, алє чежко. Керестурци векшином конкуровали за купованє залївних системох „капка по капку” до своїх заградкарских културох, чийо купованє тиж субвенционоване на исти способ. Медзитим, то краткотирваци инвестициї, лєм єднорочни.

Амбицийни плани за осучасньованє польопривреди по тим питаню єст, медзитим постої и обаванє людзох од вельких и драгих залївних системох.