Як майстрове пекли бундави

автор  Пририхтал:  Юлиян Пап 7. авґуст 2017
zapisi z hornjici

Други дзень потим як єй майстрове уводзели електричне ошвиценє у обисцу, пришла кума до куми, та єй приповеда:

– Сцела сом им даяк подзековац, та сом упекла печарки у релни, же би ше дакус засмачели по полудзенку. А вони ше ми питаю же чи би могли у мнє преноцовац. Гварим им же чом би нє, ша сама сом у обисцу, ґдовица, та най останю. Поприношели вони до мнє свойо ствари. Понеже до вечара  було ище далєко, пошла сом на польо пасулю позберац, а их сом зохабела самих у обисцу.

Кед сом ше врацела з поля, ище сом лєм до двора вошла, видзим и осетим же з хижи виходзи густи дим и моцни запах. Бежим и думам себе – цо уж вистроєли тоти хлопи? Войдзем до хижи, а там полно диму, шпоргет червени розпалєни, а з релни ше ґурича дим. Отворим релну, видзим же у нєй полно фалати бундави, даєдни уж и згорени, од диму нїч нє видно!

Такой сом почала вируцовац тоти бундави з релни, док вони троме шедза за столом и патра. Вец єден з нїх скочел ґу мнє и гвари же цо я то „дєлам”, а я му на то: Та дораз це я „подєлам”, цо же сце то за фрасову карику наробели?! А вони мнє же тото цо сом им порихтала було барз добре (печарки), та сцели ище, прето так положели и тото (бундави) до релни печиц. А я им гварим:  Ша-лє ви, хлопи, нє знаце же  то лєм печарки мож так печиц, а таки бундави як цо ви ту накладли, я моєй швинї сирови давам! Принєсла сом з комори ище єдну вельку печарку, порезала ю и положела печиц до релни. 

Но, та видзице, кумо, якей  сом биди мала з тима майстрами…

Подїї з дакедишнього  Керестура у Словацкей,  нєшка Земплинска Теплица  –  зоз кнїжки Терезиї Кубанїйовей:  „Керестурски приповедки”.