Налога за оберанє желєней паприґи

автор мар 11. авґуст 2017
12 zeljena papriga

Як єден з пошлїдкох вельких бурйох и каменцох котри, часточно, залапйовали и керестурски хотар, то же тераз уж кажди паприґар може повесц же каменєц голєм дакус падал и на його полю.  Як провадзаци проблем лєтнїх запорох то и бурї котри валяю паприґу, понеже рошлїни родни и тераз уж плоди чежки же би их копинє тримало.

После бурйох, велї керестурски паприґаре ше зочели з проблемом поваляней паприґи, и опеченей од моцного слунка. Таки проблеми ше случую шицким, без огляду чи паприґа красша або горша, гоч правда, найобачлївше на тих цо су найроднєйши, котри пред витром нє витримали.

На инициятиву паприґарох же би ше цошка зробело зоз очкодовану, а красну паприґу, почал одкуп желєней паприґи. Медзитим, интересованє було вельке, та ше оберало и здраву желєну паприґу, так повесц першу класу.

АНҐАЖОВАЛО ШЕ И ЗДРУЖЕНЄ

Коло одкупу ше анґажовало Здруженє керестурских паприґарох „Капсикум анум”, котре предлужело прешлорочне сотруднїцтво з хладзальню „Вочар” зоз Свилайнцу. Спомнута хладзальня одкупйовала желєну цалу рогову паприґу по цени 32 динари и резани филети тей паприґи по 38 динари за килограм.

– До катеґориї цалей паприґи могло оберац лєм чисту желєну паприґу, без других фарбох. Требало же би була месната, минималней длужини 14 центиметри, а калибрована на минималну чежину 125 ґрами, односно просеково осем паприґи до єдного килограма. На одкупу, кед ше преверойовало чежину и квалитет, часто ше случовало же зме мали паприґи котри три-штири мали килограм. Можем повесц же людзе приношели красну паприґу, а випатра же векшина паприґох у керестурским хотаре красни и закладаю ше за добри урожай – заключела предсидателька Здруженя паприґарох Душица Орос.

ПАПРИҐАРЕ ЗАДОВОЛЬНИ

До катеґориї цалей паприґи могло положиц и плоди з дробну суху „флекочку”, котра настала як пошлїдок нєдостатку калциюму, або таки плод котри бул дакус опечени. Кед же плод мал векшу опеклїну од слунка, вец требало вирезац „флеку”, т. є. порезац паприґу на филети до ладичкох.

Паприґу ше предавало у ринфузним стану, усипану до шкатулових палетох, до котрих стануло коло 200 килограми. Таки способ пакованя одушевел продуковательох, прето же нє вимагал вельки видатки, як цо то случай зоз пакованьом узретей паприґи до ґайбочкох.

– Лєм кед би потирвал одкуп длужей, ми би наоберали вецей. Можем повесц же сом задовольни зоз способом обераня и пакованя. Нє роздумовало ше  же яка фарба, або чи є досц узрета, мерковало ше лєм на велькосц. Робота ишла швидко, а за нами остало надосц паприґи котру будземе оберац у сезони. Олєгчали зме рошлїни дальши рост – гварел Михал Такач.

– Оберали зме желєну, и задовольни зме. Гей, лєгчейши плоди за коло 15 одсто, алє треба патриц и на факт же на тей рошлїни будзе сиґурно вецей роду, як знаме, паприґа дворочна рошлїна, та єй потенциял вельо векши – виявел Владо Малацко.

Одкуп желєней паприґи закончени, прето же паприґа уж помали почина дозревац, та нє задоволює критерий желєносци за одкупйовача. Здруженє паприґарох предлужи сотруднїцтво зоз „Вочаром” и през одкуп червеней паприґи, а найвироятнєйше же ше годно оберац и паковац ознова до шкатулових палетох.

Же интересованє було вельке потвердзує и список по котрим ше явяли паприґаре за оберанє, та було написане за наступни два тижнї.

112papriga zeljena

(Опатрене 129 раз, нєшка 1)