Нє сцекайме од модернизациї

автор цен 20. авґуст 2017
image-0-02-05-6c5d29e505c55859c4877750e38befca6d9322d78aaa4a6a027227f511c62c7b-V

Татяна Шайтош зоз Нового Саду, закончела основни студиї на Природно-математичним факултету, у Новим Садзе, на напряму  Дипломирани информатичар, модул Информацийни технолоґиї. Тема єй дипломскей роботи „Руски словнїк у Андроид технолоґиї”, цо значи же за свою закончуюцу роботу направела Андроид апликацию хтора представя диґитални руски словнїк.

Вона злучела технолоґию зоз словнїком и як резултат того, достал ше модернизовани словнїк.

– Кед гварим словнїк, думам конкретно на прекладанє словох, нє и на толкованє истих. Поведзме, вон функционує як „Google translate”, лєм применєни на наш, руски язик. Кед ше удурка даяке руске слово зоз нашу азбуку, словнїк за тото слово може дац преклад на сербским, анґлиским, нємецким, або французким язику. Тиж так, словнїк потримує обидва боки прекладаня, цо значи же ше може удуркац и нємецке слово и глєдац як воно глаши по руски – гвари млада информатичарка Татяна.

Тота апликация у тей хвильки доступна и функционує лєм на мобилних и таблетох хтори хасную Андроид платформу, а же би апликация вообще могла функционовац, потребна єй була даяка база руских словох, одкаль би могла вицаговац информациї.

– У сотруднїцтве зоз професором доктором Юлияном Рамачом, словнїк хаснує базу податкох хтору я направела, дзе тота база пополнєта зоз словами, зоз урядового руско-сербского словнїка. Дзекуюци професорови Рамачови, хтори ми прешлїдзел словнїк у електронскей форми, пробовала сом направиц єдну, за початок єдноставну базу, дас зоз 200 словами. Циль бул видзиц як будзе функционовац, хтори єй огранїченя и яки ма ище можлївосци – толкує Шайтошова.

ОД ЄДНОСТАВНОГО ДО ВЕЛЬКОГО

Screenshot_20170704-135912Тему за свою дипломску роботу нагадло єй саме искуство, бо часто була у ситуациї кед єй требал преклад даякого слова зоз руского, або на руски язик, а у хвильки нє була при словнїку.

– На штвартим року факултета слухала сом єден предмет на хторим зме учели правенє Андроид апликацийох, та за конєчну роботу требало направиц даяку єдноставну апликацию. Обавала сом ше же як професорка будзе реаґовац на таку тему, бо то було досц иншаке од задуманого задатку. На мойо щесце, професорка Тешендич була одушевена зоз мою идею и такой ме потримала. Кед сом закончела зоз ґенералну слику, же цо би словнїк требал робиц, професорка ми гварела же то уж апликация за дипломску роботу – гвари Татяна.

Кед ше углїбела до роботи, постала свидома же тото польо диґитализациї ище вше нє дорушене, прето же єст сайти по руски, алє интернет може понукнуц вельо вецей од сайтох и блоґох.

– Ми, як да ше боїме од модернизациї. Нє гуторим тераз же шицко треба преруциц на нет и завишиц од струї, алє треба обрациц увагу и на тото, модернизовац ше. Наздавам ше же зоз тим словнїком мотивуєм ище дакого же би направел свою даяку апликацию, хтора би тиж так допринєсла Руснацом – толкує наша перспективна информатичарка.

Татяна ма амбицийни плани вязани за тот словнїк. Апликацию хтора направена за дипломску роботу мала функцию указац же мож робиц и по руски и за Руснацох.

– За тераз, тот словнїк треба на адекватни способ присподобиц векшому числу хасновательох, а вец роздумовац на яки способи годно злєпшац апликацию. Кед словнїк будзе закончени, годно ше го найсц у „Google play” предавальнї, а заплановане же би бул безплатни за шицких – толкує Татяна.

ПРЕНАЙСЦ ШЕ У ВЕЦЕЙ СФЕРОХ

Шайтошова роби як програмер у фирми „Synechron”, почала праксу, а понеже ше єй пачело як фирма функционує, а им одвитовало як вона програмує,  предлужела робиц. Татяна толкує же позна вельо колеґох хтори добри у своєй роботи, алє тиж так и вельо колеґинї хтори нї у чим нє заоставаю од колеґох.

– Перши програмер була жена, а ище вше нєзвичайне же дзивчата можу вибрац и информатику як фах. Дахто роздумує же жени нє можу мац мудрейши и лєпши идеї од хлопох. Зоз мойого искуствия, нє може кажде буц програмер, чи вон хлоп, лєбо жена, бо то нє робота хтора завиши од полу, алє од способу роздумованя – прешвечує нас Таня.

Попри роботи, Татяна активна и у РКЦ, а находзи часу и за розвагу. Член є матковей фолклорней секциї, а тиж є и подпредсидателька Форуму младих. Прешлого року участвовала у орґанизациї рижних креативних роботньох за дзеци и за одроснутих, а участвовала и у орґанизованю других активносцох форума, як цо уж традицийни бал под масками за Ноц босоркох.

(Опатрене 141 раз, нєшка 1)