Маме шицко, а нє маме нїч

автор фес 20. авґуст 2017
dom i fam 33

Депресивни поремеценя нательо розширени же су уж  на трецим месце по шоре медзи найвизначнєйшима хоротами, и бешедує ше  же по 2030. рок, нажаль, депресия годна буц на першим месце од шицких хоротох модерного чловечества.

Охорюю од нєй и млади и стари, вона онєможлївює же би чловек функционовал  у каждодньовим живоце,  зна „одцагнуц” по чежки тїлесни поремеценя, та аж и по суицид.

Тоти цо ше глїбше зачирели до проблематики наставаня и розвою депресиї, виучую як шицко  цо коло нас, култура , медиї, розпадованє фамелиї.., уплївую на чловеков нукашнї швет. Основни парадокс тот, же як гваря, гоч маме шлєбоду и шицкого як нїґда (окреме у розвитих жемох), тельо кельо чловек напредовал, исто тельо його нукашнї швет страцел моц, а чловек власц над  самим собу.

 ХОРОТА МОДЕРНОГО ЧАСУ

Гоч психиятрия, конар медицини хтори барз напредовала, одход до психиятра у нашим дружтве  ище вше покус табу тема. Нє мож повесц же ше нїч нє меня,  видно же людзе озбильно зрозумели духовни поремеценя и вше частейше задуркаю на дзвери психиятрови, пре рижни

причини.  И велї орґанизациї свидоми озбильносци тей хороти при людзох, и на шицки спсособи  патра як можу помогнуц

Нє раз ше случує ше же пациєнти одлуча пойсц до психиятра пре проблеми за хтори думаю же су им важни, а у  розгварки з дохтором, або на психотерапиї ше укаже же єст и други проблеми на хторих би требало робиц. Психиятри можу помогнуц, з вецей бокох, преписац лїки хтори можу зменшац, або одклонїц  боль и церпенє при пациєнтови. З другого боку,  психолоґийна помоц, одредзена файта психотерапиї тиж барз помага, алє як цо то случай при велїх хоротох, так и при тей, лєпше на час зопрец як лїчиц, кед же то мож.

Превенция подрозумює розуменє и знанє, а то значи препознац перши занаки зявеня тей хороти и такой интервеновац, цо скорей. Превенция значи и борбу процив стиґми духовней  хороти т. є. процив  етикетированя у дружтве хторе патри боком на  шицких тих цо  маю духовни завадзаня. Як кед би була ганьба же, ниа, особа слаба, гоч добре познате же слово о хоротох хтори ше нє розликую од хороти шерца, жалудка, або цукровей хороти. Лєм треба поглєдац помоц.

Вшелїк же депресивним можу помогнуц и рижни кнїжки, музика, розгварка з приятелями, алє насампредз, треба побешедовац  з фаховима особами.

КЕДИ ТРЕБА ПОГЛЄДАЦ ПОМОЦ?

дохторка психиятриї Весна Срданов

дохторка психиятриї Весна Срданов

 – Кед особа нє ма места у власней скори, кед ше чувствує нєсиґурно, кед ма якиш нєодредзени страх, и кед  ю часто у першох сциска… Кед видзи же нє годна зробиц тото цо себе през дзень зарисовала, значи – нє функционує вецей зоз своїм подполним капацитетом, нє може як дакеди дац од себе тото цо би могла дац у дзепоєдних других ситуацийох. Ту  видно же ше цошка з ню  случує, же нє ма дзеку нїзач,  поцагує ше зоз социялного штредку и гвари же му найлєпше самей. Надпомнєм ознова, медзи першима знаками то прицисок у першох, нукашнї нємир,  (трепеценє), бриґа, страх же дацо особа нє зроби добре и вец тото почина керовац. Од тей бриґи вечар нє може заспац, бо шицко у глави годзинами прегарта, чом так, а чом нє иншак… або як було скорей… То уж тїлєсни симптоми и теди особа уж за терапию – толкує психиятер Весна Срданов перши знаки розвою депресиї при людзох.

НАЙЛЄПШЕ МАЦ ОБИДВА ПОТРИМОВКИ

Лїченє почина дохтор общей пракси, з консултацию специялисти психиятра. Кед го у менших штредкох нєт, дава упут…

– Даєдним пациєнтом  кед пойду до психиятра може помогнуц лєм розгварка кед же слово о реактивней депресивносци, знємиреносци, анксиозносци, як ми гвариме,  и вон ше пошвидко стабилизує. Кед ше при пациєнтови прицисок пре околоносци живота хтори му надрилєни, часто повторює з даякима чежкима ситуяциями, з важним збуванями у живоце хтори на одредзени способ стресни, вец особи нпотребна помоц у терапиї лїкох. Найлєпше кед фармаколоґийне лїченє и психотерапийни третман здружени. То найлєпше ришенє,  пациєнт ма обидва потримовки – гвари дохторка Срданов.

Потребни єден час же би лїки почали дїйствовац, и теди кажде почувствує вельку розлику. Достанє дзеку, моци за живот, надїю хтору страцел. Нє треба ше бац од того же ше постанє зависни, психиятри то шицко подробнє потолкую, уводза до терапиї, и з нєй виведу пациєнта,  а лїки нє  завадзаю при функционованю орґанизма. Кажде хто почнє пиц антидепресиви, так их годзен и охабиц. По дохторкових словох, найважнєйше же за шицок тот час з другима очми будзе патриц на живот, будзе функционовац.

Психотерапийни третмани  нє окончую лєм  лїкаре психиятри, алє и лїкаре общей пракси, психолоґове, социялни роботнїки и медицински шестри кед су за тото обучени, односно треба же би прешли одредзену едукацию.

И у Руским Керестуре дзепоєдни  волонтере обучени за таку, або подобну файту помоци.

„НЇТКА” ПРЕДЛУЖУЄ СВОЙ ЗАДАТОК

Соня Виславски, психолоґиня

Соня Виславски, психолоґиня

Пред нєполнима двома роками отворени центер за слуханє „Нїтка”, як психолоґийна и духовна потримовка шицким тим хтори маю  даяки бриґи у фамелиї, емотивни, любовни, проблеми єдней файти зависносци и друге… Центер за особи у потребни оформел Каритас Апостолского Еґзархату, и задумане же будзе робиц на трох язикох, сербским, у Новим Садзе, мадярским у Горнїм Брегу и на  руским язику у Руским Керестуре. Директор Янко Катона, а координаторка Соня Виславски, хтора после длугшого часу роботи  на тим проєкту бешедує о своїх, и искуствох волонтерох.

– Думам же зме добре обдумали тот проєкт, волонтере прешли обуку,  но нє пошло шицко як зме обчековали. Циль  „Нїтки” бул вислухац других, помогнуц людзом, младим.., алє нє можем повесц же зме мали вельо поволанки и прето настали вименки, та тераз маме лєм телефон у Руским Керестуре и  пейцох виолонтерох – гвари Соня и предлужує же и попри тим же наглашоване же кажда розгварка на телефон анонимна, Керестурци були покус ганьблїви.

– Нє знам чи прето же ше бали же дакого препознаме, чи прето же себе думали „я слаби кед ше нє можем ношиц зоз своїма проблемами”, гоч надпоминам, кажда розгварка остава медзи волонтером и особу хтора поглєдала помоц, явяли ше особи штреднїх рокох и старши. Нє вельо. И прето нашо волонтере нєшка вишли  з анонимносци у смислу же ше зна хто роби, та кед дахто у валалє стретнє волонтера, нє раз ше случело же го застановел, станули и побешедовали. То, наостатку, и циль „Нїтки” – вислухац, порозберац тих хтори  маю даяки бриґи, а нє зна як их маю ришиц. 

Нєшка кажде може пойсц до Каритасу и повесц же  би сцел побешедовац з тим, або з гевтим – гвари Виславскова, наглашуюци же ше людзе нє маю прецо ганьбиц, лєм треба же би поглєдали помоц.

 О пар мешаци, точнєйше на єшень и през жиму, „Нїтка ” ма у плану орґанизовац едукациї, роботнї и преподаваня з психолоґийного, т. є. з духовного боку, наздаваюци ше же ше людзе баржей одволаю.

 – Каждого привитаме, поможеме и предлужуєме нашу „нїтку” у тим же би людзом коло нас було лєгчейше – гвари координаторка Соня. 

ЕҐЗИСТЕНЦИЯ НАЙЧАСТЕЙШИ „ОКИДАЧ” ЗА РОЗВОЙ ДЕПРЕСИЇ

 – При депресивних особох звичайно злучени вецей фактори, и прето  барз важна структура особи, и кельо наприклад особа може отримац свою психичну стабилносц. За  цвенчок „окидач” за розвой депресиї  може буц даяка утрата, дахто страци блїзку особу, страци статус, роботу, а други заш, на шицко тото спомнуте нє будзе реаґовац. Барз важна и ґенетска предиспозиция особи, алє и фамелийне окруженє, потримовка,  ступень самодовирия… Нєшка, окреме у нас, у Сербиї, можем повесц же „окидач” найчастейше еґзистенция. То єден з барз DSC_0010значних факторох.  Думам же людзе жию у панїчним страху од загроженей еґзистенциї – гвари дохторка, и подцагує же заш лєм кажде з нас  окремна особа и кажда депресия ма свою причину.

О депресиї треба бешедовац. Тото психичне поремеценє и одход ґу психиятрови треба патриц так исто я и на одход ґу кардиолоґови, до зубара або ортопеда, або як и на шицки други здравствени проблеми. На тот способ ше сцагнє стиґму з тих особох, иншак ше на нїх почнє патриц. Депресия нєстанє як табу теба, о хторей анї сушед нє шме знац нїч. Бо, живот нєшка гоч яки стресни и нє лєгко пребродзиц од мешаца по мешац, заш лєм є, лєпши як дакеди. Вельо раз на тото забуваме. Пред 20 роками психиятер мал, дословно, три файти лїкох за лїченє депресиї, а нєшка их єст на дзешатки. Дакеди и вимоги за квалитетнєйши живот були менши, нєшка су векши. Нєт причини чом би кажде нє бул задовольнєйши, змиренши, веселши.  Нєт причини чом би нє поглєдал помоц.

РОДИЧИ ЗНАЧНА КАРИКА

Млади вше частейше глєдаю помоц од психиятра. По словох дохторки Срданов, то добре, алє же би до того нє пришло, або на даяки способ ублажело розвой депресиї, гвари же би ше родичи мушели баржей занїмац з дзецми.

– Требало би возпоставиц контакт мадзи родичами и дзецми, алє ту нє думам же треба лєм бешедовац о поверхових темох. Дзеци муша мац довирия до своїх родичох, значи, муша буц сиґурни же ше на нїх можу опрец, же ше им у каждей хвильки можу дацо опитац и достац одвити, дзепоєдни толкованя…  Родичи би требали з дзецми и поприповедац о шицким, муша знац хто им приятелє, з ким ше дружа, о чим бешедую, и цо їх интересованя. У тих рамикох би требало вибудовац якиш одношеня довирия, повязаносци и потримовки. То барз важне – гвари дохторка Весна Срданов.