tamara hrin 34

Тамара Хрин єдна зоз наших найпознатших, а младих писателькох, и  вонка нашей заєднїци. У себе помирела природни науки, з оглядом на тото же роби на Природно-математичним факултету у Новим Садзе, на дерпартману за хемию, алє и уметносц, односно литературу, понеже видала даскельо кнїжки по руски и по сербски, а достала вецей як 30 награди за свойо дїла. Познаме ю прейґ єй поезиї, за хтору є и наградзована, а скоштовала и як то писац прозу. У єдним интервюу виявела же дума же у нєй обидва боки, и природни и литературни повязани, и же кед ше у єдним полю загамує дацо, то такой уплївує и на други бок.

Гвари же ю нєдавно тета здогадла же єй перши стихи записовала ище єй мац, а потим, у нїзших класох основней школи почала их записовац и сама.

ЛС Пишеш насампредз по руски, чи по сербски? Прекладаш свойо твори потим як их напишеш?

Пишем подєднак на обидвох язикох. Почала сом лєм по руски и то тирвало по висши класи ґимназиї. Професор Бесерминї ме посовитовал и потолковал прецо важне же бим прекладала свойо твори и на сербски язик. На початку ми вон помагал коло прекладаня. Зоз першима прекладами сом конкуровала и була поволана до поетскей школи „Десанка Максимович“ у Беоґрадзе. 

ЛС Кед прекладаш, яки то процес, у смислу, чи думаш же при даєдних словох – думкох, ше у прекладу траци їх моцносц/вредносц?

Донєдавна сом була прешвечена же кед ше преклада траци вельо, так же сом нє прекладала часто свойо твори. У остатнїм чаше прекладам вецей – пробуєм, комбинуєм и то тирва длужей як писанє на одредзеним язику. Думам же преклад писньох то схопносц котра ше здобува зоз часом и искуством. Тиж так, ту значне барз вельо читац. Попри тим, прешвечела сом ше же добра писня праве тота котра „моцна“ на вецей язикох. Теди ше у нєй вироятно шицко зложело!

ЛС Хтори мотиви ше часто пренаходза у твоїх творох и прецо праве таки мотиви?

Мотиви ше меняю, як и животни ситуациї. Фасцинує ме природа (жем, слунко, вода), наука, филозофия, митолоґия, шмерц. Медзитим, барз ми важна хвилька у котрей можем прейґ поезиї вихасновац тото цо ми нєшка дате, або одвжате. Кед тота хвилька прейдзе, ослабнє мотив, останю даяки отрушинки здогадованя, а то нє гевта жива писня котру я сцем и котру подпишем як свою. Складам ше зоз писателями котри твердза же писня муши одстац, дозрец, а у тим процесу є подложна вименком. Алє то нє случай зоз мотивами и поривами.

Чи, як писатель, мож лєгко виплївац и буц препознати? Цо по твоїм думаню за тото потребне?

Сиґурно же нє лєгко, алє вшелїяк можлїве. Значне видвоїц час и буц уключени до активносцох як цо то поетски вечари, промоциї, конкурси. Єдноставно створиц ситуациї у котрих це дахто замеркує, запамета пречитани стих, або виреченє. З другого боку, кед ше таки ситуациї и контакти нє витвори, нє мож нїч обчековац.

ЛС З оглядом на тото же обявюєш и по сербски и по руски – хтора публика ци лєпша, односно чи маш одвити, хтора це публика баржей прилапела, читаче по руски, чи по сербски?

Чежко поровнац, понеже сербска публика вшелїяк масовнєйша, та мам вецей одвити з того боку. Думам же су отворенши цо ше дотика коментарох, як позитивних, так и гевтих других. То мож найбаржей видзиц, почувствовац и чуц праве на поетских вечарох, котри нам и рускей публики хибя. Наприклад, я була уключена до проєкту „Млади долазе“ у орґанизациї Здруженя писательох Сербиї и ту сом чула велї, рижни думаня о моєй поезиї, понеже поетски вечари були наисце нащивени и нє було ми чежко путовац до Беоґраду. Знала сом же то будзе хасновите за мойо поетичне дозреванє. Мушим повесц же мам потримовку и од рускей публики. Точнєйше вона виражена при даскелїх особох, алє ми є барз значна.

ЛС Чули зме же нова кнїжка по руски уж пририхтана и же ше чека єй обявйованє. О чим кнїжка, на яки способ є поробена, и кеди видзе – цо ше чека?

Гей, кнїжка пририхтана прешлого лєта и придата є редакциї. Наволала сом ю „На концу нохца“ понеже писнї звичайно писани у хвилькох котри здабали на капку води котра чека свою хвильку у котрей зошме напущиц верх (конєц нохца) и спаднуц, а нє зна дзе ше застанови. Писнї ушорени до штирох циклусох: „Капка на концу нохца“, „Пупча на пальцох“, „Пред розпяцом Слунка“ и „Соната о червеней жеми“. Барз сом подзековна талантованей Андреї Новак котра поробела одлични фотоґрафиї за шицки циклуси, як и за насловни бок. Нєвироятне як ше два конари уметносци можу надополнїц и зроснуц до єдней цалосци.

(Опатрене 82 раз, нєшка 1)