Безконєчно вельо подоби у єдней

автор розгварку водзела: александра лендєр 5. септембер 2017
DSCF1139

Того лєта у городскей библиотеки „Данило Киш” у Вербаше отримани литературни вечар, на хторим представени кнїжки „Оштригане слунко” и „Исидоров шал”, ґлумици и писательки Татяни Венчеловски, и праве то була нагода за розгварку зоз авторку.

Татяна Венчеловски обявела три кнїжки: збирку писньох „Там, у живоце” (2004), лирски приповедки „Исидоров шал” (2012) и збирку писньох „Оштригане слунко” (2014).

Авторка свою першу кнїжку прози, „Исидоров шал”, видала за вербаску библиотеку, а состої ше зоз єденац лирских текстох. Перши текст настал кед писала дипломску роботу и мала задаток написац биоґрафию и свойо видзенє подоби зоз литератури, а вона вибрала Клитемнестру, подобу зоз греческей митолоґиї. Зоз помоцу ґлумецкей технїки формованя подоби, настали и други видзеня женских подобох зоз швета литератури, филма, музики, уметносци, а шицким им заєднїцка траґична судьба.

ВИБОР БЕШЕДУЄ О МНЄ

Вирджиния Вулф, Марина Цветаєва, Фрида Кало и други видумани подоби мали вельки животни проблеми и траґедиї, и праве о нїх пише Венчеловска. По єй словох, мено кнїжки инспироване зоз Исидору Данкан, хтора погинула у траґичним нєщесцу, так же ю задавел власни шал кед ше заплєтол до колєса од авта и тот шал коло шиї символ и за други жени у кнїжки хтори сами себе „задавели”.

FB_IMG_1466842182796– Биоґрафски и други факти хтори сом нашла були лєм порушуюца точка за мойо формованє подоби, гоч сом вельо читала о шицких. Важне ми було як вони бешедую, глєдала сом ритем їх виреченя. У моїх творох кажда жена ма иншаки язик, тон, характер… Вирджиния Вулф цали час вага, нє ма мира, Лейди Маґбет гутори  кратки виреченя, оштро, швидко. Марина Цветаєва писана у духу єй писньох – вона „скака” зоз теми на тему у єдним зворушеню, дзе ше боря традиционализем и аванґарда – толкує Венчеловска.

Цитируюци визначного режисера Ґорана Марковича, хтори на єдней зоз промоцийох пофрантовал же тота кнїжка автобиоґрафска, Татяна додава:

– Вибор женох у кнїжки найбаржей бешедує о мнє. Мушела сом прежиц чувства и подїї шицких тих подобох, почувствовац кажде виреченє на целу и у глави – гвари Венчеловска.

– Тим подобом я дала себе през єден ґлумецки печац, алє и през часи, животни периоди. Вони у моїх творох жию и у своїм чаше, алє и у моїм, тиж и у будучносци, прешлосци… Вони безчасово. Бавим ше зоз часом, алє и зоз чувствами и чулами. У моїх творох часто емоциї маю фарбу, фарби маю свойо тони… Пресипуєм упечатки и чула, и пожичуєм єдно од другого. Шицко на єден способ пожичка сликох и емоцийох як их я дожила.

ПРИРОДНОСЦ И ЄДНОСТАВНОСЦ

У збирки „Оштригане слунко” ше находза 93 писнї у пейцох циклусох.

На промоциї у Вербаше о тей кнїжки гуторели руководитель библиотеки Бранислав Зубович и Ґоран Шарло Лабудович, обидвоме визначни писателє.

Лабудович, медзи иншим, визначел же авторка виглєдує шицки одвити на питаня, а поставя их ясно, нєдвосмислово и так о нїх пише и роздумує, одвичательно, ґу читачом и себе. На питанє же як дошла до такого стилу и чи ма даяких писательох на хтори ше упатрала, вона катеґорично одвитовала.

– Нє упатрам ше нї на кого, мам лєм облюбених писательох, а єден зоз нїх Фернандо Песоа. Заш лєм, думам же мойо писнї нє здабу на його, алє випочитовала сом одредзени правила, як цо то природносци и єдноставносци. Вон писал и под другима менами, та нам можебуц заєднїцка и тота пасмовитосц подоби хтору чувствуєме и виражуєме – визначела Венчеловски.

Єдна файта визуалного дополнєня збирки и кратки, уметнїцки филм хтори зняти на рижних локацийох у Беоґрадзе и ноши исте мено як и збирка. У нїм стихи интерпретую ґлумци: Владица Милосавлєвич, Душанка Ґлид Стоянович, Бранислав Лечич и авторка, а мож го найсц на ютюбу.

КРАТКА БИОҐРАФИЯ

Татяна Венчеловски нaродзена у Сримскей Митровици. По оцови Мироньови є Рускиня, алє ше вона нє декларує по националней припадносци. Фамелия Венчеловски походзи зоз Бачинцох,  а до Сримскей Митровици ше приселєли шейдзешатих рокох. Стредню школу закончела як школярка ґенерациї, а Факултет драмских уметносцох уписала зоз першого пробованя. Студирала у такволаней „златней класи” Владимира Євтовича зоз Драґаном Бєлоґрличом, Весну Тривалич, Зораном Мандичом Мандом, Срдяном Тодоровичом, Слободаном Нинковичом, Миряну Йокович, Драґаном Петровичом Пелетом итд. Факултет закончела як студентка ґенерациї зоз награду „Мата Милошевич”.

Бавела вецей як двацец улоги у театре, на телевизиї и филму, а найпознатша єй улога у сериї „Забути” (Заборављени) дзе єй партнер були велї ґлумецки леґенди. После одредзеного часу престала ше занїмац зоз ґлуму и робела як телевизийни новинар на ТВ „Панония” и ТВ „Аполо”, а була и водитель емисийох на програми Радио „Беоґраду 202”. Седем роки ше занїмала зоз одношенями зоз явносцу у НИС-у, а з часу на час писала ресторански рецензиї.

Року 2004. ше враца ґу ґлуми и бави у телевизийних серийох, филмох и у театралних представох.

(Опатрене 20 раз, нєшка 1)