Талант му отверал велї други дзвери

автор мзг 6. септембер 2017
IMG_1083

Двацецрочни Славко Ройко з Руского Керестура ше пренашол у цалком иншаких обласцох як векшина його парнякох. Длугорочни є волонтер у керестурским Каритасу, зверена му декорация церкви за винчаня и за Крачун, а  барз ужива и у ушорйованю и пестованю своєй заградки, як и у вареню, цо му и фах.

Пред двома роками, после законченей штреднєй школи за кухара у Кули, Славко бул  преглашени за школяра ґенерациї на тим напряме.

– Там сом теорийно досц научел, практично нє так барз, алє сом усовершел тото ремесло док сом рок волонтирал у интернату у керестурскей Школи, дзе сом варел школяром. То за мнє було барз вельке – визначує тот млади кухар.

ВАРИ И СВОЇМ ПАРНЯКОМ

Славко припознава же му спочатку нє було шицко єдно кед мал вариц за 80, лєбо аж и сто особи, алє му о даскельо мешаци вариц за телїх, вообще нє випатрало таке страшне.

– О даяки час сом уж знал як кухня „диха”, а и робел сом зоз барз добру екипу. Школяре ме любели, франтовали зме, и наисце нам було жаль кед сом престал робиц. Тераз робим у єдней „плєскавичарнї”. Варим и дома, алє ше зменюєме, та вари хто кеди може. Тиж варим на друженьох у Каритасу, а за Днї керестурскей паприґи помагам у вареню єдлох з котлох. На тогорочним Водицовим кампу сом водзел кухньову роботню, правели зме бомбици рафаело и чизкейк, таке яке млади любя – єдноставне, нашвидко, а смачне – приповеда Славко и визначує же люби вариц велї файти єдлох, а окреме випекац рижни поґачики и кифлочки.  

– Правим и колачи и торти. Идеї найчастейше находзим так же кед дацо у дакого покоштуєм цо ше ми пачи, питам рецепт, а вец часто у нїм дацо поменям и пододавам, та до конца випаднє даяка цалком треца торта – толкує Славко през шмих.

ВОЛОНТИРАНЄ ГО ВИПОЛНЮЄ

Ройко одмалючка активни у Каритасу у Руским Керестуре. Спочатку там ходзел на друженя, на сходи, а коло пейц роки є и волонтер.

– Анґажованє у Каритасу ме наисце виполнює, и духовно, а и мой шлєбодни час. Любим ше дружиц, роботу з людзми, буц часц заєднїци. През жиму ходзим топиц, помагам на друженьох коло дзецох, а насампредз, коло вареня,  вше кед потребне. Прейґ Каритасу сом и путовал. Бул сом на паломнїцтвох у Италиї, у України, як и у Сараєве под час паповей нащиви. Бул сом и у Нишу кед було означованє 1 700 рокох од Миланского едикту, и там зме ґлумели, односно, мали зме єден скеч. 

У Каритасу го прицагую друженя, робота з людзми, путованя...

У Каритасу го прицагую друженя, робота з людзми, путованя…

УЖИВА И У ДЕКОРОВАНЮ

Уж даскельо роки Славко задлужени и за квеценє Катедралней церкви святого оца Миколая за винчаня, як и за Крачун.

– Дакеди чесни шестри квецели керестурску церкву за винчаня, та кед сом дознал же будзе даяка свадзба, опитал сом ше им чи им можем помагац. Мал сом свою часц хтору сом сам квецел. То досц велька обовязка, окреме тераз, кед уж звичайне же кажде сце же би було оквецене, та ше ми питали чи бим нє превжал тоту роботу. Тераз квецим сам. Наручуєм квеце у квецарнї, у догварки зоз млодятами, пейґлам 20 метери платна, декоруєм икебани, обдумуєм цо дзе будзе стац, кладзем машлї и подобне. Треба ми коло штири годзини за шицку тоту роботу. Углавним шицки после винчаня барз задовольни зоз декорацию, та ме тото и мотивує. И за Крачун квецим цалу церкву вєдно зоз чесну шестру, як и у Каритасу. Правим икебани, дома складам вертеп и подобне – приповеда наш креативни собешеднїк и додава же го така файта роботи барз опущує, та му и мац препущела дома заградку. 

– Як ше гвари, уживам у „финких” роботох. Дома пестуєм квеце, старам ше о заградки, правим декорациї з квеца. Найволїм ружи, мушкатли, цагача… Заградку нє чежко отримовац, бо то наисце любим. То так придзе саме од себе, видзим дацо у дакого, лєбо на интернету, та вше дацо меням, складам, додавам, префарбюєм – гвари Ройко, хтори ше однєдавна занїма и зоз промоцию и предаваньом єдней файти пластики, дзе є и наймладши член.   

– Єдного дня бим любел пойсц робиц даґдзе на морйо як кухар. Наприклад, до Горватскей. А хто зна цо раз прерошнє и з того декорованя – бешедує Славко о своїх планох и додава же го нє барз интересую компютери, спорт и подобне, цо интересує и велїх його парнякох.

– Я ше пренашол у цалком иншаких стварох. Кажде ма даяки свой талант. Тоти мойо. Кед хаснуєш свойо таланти, вше пренайдзеш ище и даєден нови, а знаме же чловек найбогатши кед ма здравя, любови и таланти – визначує наш всестрани собешеднїк.

Любел вариц керестурским школяром

Любел вариц керестурским школяром

ХТО ЗНА – ЗНА

Ройко ше ище як дзеци бавел „на кухара”. У основней школи покус почал и вариц, та ше так опредзелєл и за штредню кухарску школу.

– Як и у шицким, и ту искуство барз важне, алє вше вельо научим и од старших, искуснєйших кухарох и кухаркох з хторима робим и сотрудзуєм. Знаце як гваря – од кухара ше краднє „цаку”, та хто зна, вихаснує ю – припознава Славко. 

(Visited 421 times, 1 visits today)