Збогацени скарб нашого знаня

автор мгк, фото: вeв 10. септембер 2017
I TOTU Miz Roman u EHO12-feb.10

У тим року зоз друку вишли ище пейц нови кнїжки о. др Романа Миза: „Лексикон юдео-християнства А – Д”, „Благослов и преклятство”, „Нєдзельна азбука библийней вири”, „Улога Церкви у историї чловечества”, хтору написал вєдно з о. Франьом Шанєком и „Патролоґия – старохристиянска литература и єй писателє”.

У „Лексикону юдео-християнства А – Д” обробени вецей як 1 800 християнски вирски заєднїци, з тим же, як автор наглашел, єст их вецей. Материяли за їх обробок черпани з вецей як сто енциклопедийох, лексиконох и кнїжкох, як и часописох. Шицко то доприноши екуменскому знаню, а по добрей дзеки и сотруднїцтву на одредзени теми.

Окремна увага пошвецена и церковним композитором славянского восточного церковного шпиваня. Треца тема у тим Лексикону то наша Церква у Крижевским владичестве и Апостолским еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї.

Роздумуюци о тей роботи, о. Миз виявел же универзални лексикон християнства ридкосц, пре велькосц материї, вельки труд и потребу вецей сотруднїкох и прето ше частейше видава тематични наслови того типу.

ПРОБЛЕМ  – ЦО ШЕ ВИХАБИ

Интересантносц же у составяню тей кнїжки нє бул проблем цо войдзе до нєй, алє цо ше вихаби.

– Практичносц примушела же ту вихабени особи – святи, папове, теолоґове, визначни особи. Вошли лєм тоти хтори шє нє могло вихабиц и хтори на одредзени способ повязани з нашим животом и нашу прешлосцу – потолковал о. Роман.

Обробени числени вирски заєднїци нам помагаю лєпше похопиц велї подїї у нашим сучасним швеце и у нашим окруженю. Автор ше опитал яки мотиви сновательох тих заєднїцох, сектох, и цо то прицагує тих цо их шлїдза.

Заключеня суґерую же єст вецей типи сновательох сектох. Єден з нїх то людзе хтори глїбоко прешвечени до точносци свойого ученя. Вони читали Библию и толковали ю на свой способ. Други снователє були хори людзе, нервно нєстабилни, мали галуцинациї, визиї, прешвечени же бешедую з Богом, пророками и святима. Треци рушели по тей драги упрекосц, пре нєскладанє зоз свою матичну заєднїцу и основали нову, по своїм смаку и видзеню.

i toto foto V V NS cerkva i parohija 2017 avgustШтварти, як написал о. Миз, звичайни спреводзкоше, хтори вихасновали лєгковирних людзох пре материялни хасен. У Америки иснує фраза: „Кед сцеш здобуц вельо пенєжи, ти оснуй секту”. Даєдни параван и за шпиюнски служби.

Єден з рецензентох тей кнїжки Микола Шанта обрацел увагу на рижнородносц християнскей традициї и вредносц обробених темох и поняцох.

КАПИТАЛНЕ ВИДАНЄ

– То капитална кнїжка хтора обрабя таки теми и поняца зоз юдео-християнскей традициї яки часто нє мож найсц анї на интернету. Окремна вредносц приступа о. Миза ґу тей проблематки у тим же вон, толкуюци поняце прировнує вецей християнски традициї. Источашнє, вон толкує и ґенезу значеня поняца през историю, хторе ше часто и меняло – гварел Микола Шанта, одвичательни редактор Видавательней дїялносци у НВУ „Руске слово”.

После „Литурґийного лексикона”, тиж автора о. др Романа Миза, то други лексикон на руским язику потераз. Його друкованє финансийно помогло Министерство правди – управа за сотруднїцтво з церквами и вирскима заєднїцами Републики Сербиї.

ПРИРУЧНЇК ЗА СТУДЕНТОХ, АЛЄ И ЗАИНТЕРЕСОВАНИХ

Бешедуюци о кнїжки „Патролоґия”, треба повесц же то конар богословскей науки, хтори преучує творчосц церковних писательох у перших столїтийох християнства, хторих воламе оцове Церкви. На Востоку тот период тирва до св. Йоана Дамаскина (упокоєни коло 754. року), а на Заходзе по Исидора зоз Севилї (умар 636. року). Познати вельки учителє Церкви то Амвросий, Авґустин, Єроним, папа Григорий Вельки, Василий Вельки, Григорий Богослов, Йоан Златоусти и Атанасиє.

По словох автора, тота кнїжка у першим шоре приручнїк за висше теолоґийне училїще, алє источасно и за тих хтори нє студенти. Прето є написана популарно, же би була розумлїва и интересантна.

Приказани теолоґове хтори окрем богословсих трактатох – доґматских, моралних, еґзеґетских и орґанизацийних, писали историю. Були полемичаре, алє и поетове.

И трактат „Улога Церкви у историї чловечества” написани за студентох, конкретно Института за теолоґийну културу лаїкох у Заґребе. Як потолковал о. Миз, описани 16 тематски єдинки церковней историї з окремним акцентом на улогу Церкви у живоце людзох у Европи, окреме у штреднїм вику, кед ше случовали значни подїї.

– Автор Шанєк отворено пише о слабосцох у Церкви котри ше зявйовали и мали уплїв на живот чловечества. Алє, и виправя погришни становиска и приказує особи и подїї у правим шветлє – констатовал о. Миз.

КАЗАНЇ ЗА ШИЦКИ НЄДЗЕЛЇ У РОКУ

У кнїжки „Нєдзельна азбука библийней вири” єст казанї на шицки нєдзелї єдного церковного року. Тот рочни циклус казаньох настал на основи емисийох на Радию „Шлєбодна Европа” ище од авґуста 1989. року по юний 1990. року. Як гварел автор, тоти казанї були подписовани зоз псевдонимом отец Виталий. То бул єден з вецей псевдонимих цо о. Миз хасновал и подписовал з нїм тоти казанї, хтори читали спикере и спикерки.

Видрукована и кнїжка казаньох „Благослов и преклятство”, хтори настали як циклус казаньох на українским язику емитовани прейґ Радия „Шлєбода” зоз Минхену од септембра 1991. року по юлий 1992. року, подписани з псевдонимом о. Андри. У нїх тематски обробени одредзени правди християнскей вири и присподобени су за нас у нашим Апостолским еґзархату.

TOTU na veljko Miz 5 novi knjizki

ТВОРИ ПОСЛУЖА НА ДОБРО

У тих кнїжкох як рецензент, лєбо лектор и коректор, зявйовал ше и парох новосадски о. Юлиян Рац, хтори виявел же сцел помогнуц же би ше видало цо вецей наслови, з оглядом же о. Миз бул полни з планами и идеями.

– Помагал сом, „ускаковал” у роботи, з оглядом на тото же други нє могли провадзиц шицко тото цо продуковал, плановал и сцел о. Роман, а так помагала кельо то могло и вироучителька Мелания Римар – гварел о. Рац. – Даєдни кнїжки о. Миз видавал и сам, нє чекаюци же чи достанє помоц, чи нє. Вше сом го потримовал, и чудовал ше шицким тим планом и енерґиї хтору укладал до реализованя. Кнїжки служа и послужа на добре и на лєпши духовни живот. Особнє, окреме бим видвоєл твори о священїкох и драгох християнства. Його писанє и мнє помага у пояшньованю и розпатраню дзепоєдних терминох у теолоґийней роботи и у каждодьовим живоце – виприповедал о. Юлиян.

По його словох, импозантне же за свойо 85 роки живота, о. Роман Миз видал и 85 кнїжки, за студентох, за систематичну и системску богословску едукацию, алє и за заинтересованих и за лаїкох.

– Мож аж повесц же о. Миз найбаржей думал на лаїкох, же би ше теолоґийно воспитовали и образовали. Вон сцел же би вони достали тоту можлївосц на орґанизовани наставношколски систематични способ, та так и написал учебнїки – заключел о. Юлиян Рац.

Видавателє кнїжкох то Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла у Новим Садзе и Друкарня и видавательна хижа „Максима ґраф” зоз Петроварадину.