Упознала братнякох з Польскей

автор влдї 17. септембер 2017
branjak Ani Provci ALIM2584

Анов  дїдо з Польскей ше концом XIX вику приселєл до Босни. Велї роки познєйше, Анов оцец ше преселєл до Сриму. Од оца часто слухала о блїзкей фамелиї у Польскей з хтору ше нїґда нє видзели… По тот рок, кед ше єй сполнєло жаданє на хторе роками чекала.

Часто ше гвари же „живот пише романи”, а подобне би могло  повесц и кед слово о Ани Провчи, народзеней Бурдина, зоз Шиду, хтора цалого живота мала вельке жаданє упознац братнякох з Польскей, а о хторих роками лєм слухала. Гоч животна приповедка єй фамелиї нє така єдноставна, сама животна драга Бурдинових наисце цикава.

ЙОСИП ОСТАЛ У СРИМЕ

Того лєта, у авґусту, до Шиду пришли Аново братняци – Ян Бурдина и други братняк тиж Ян,  и  сами медзи собу братняци од двох власних братох. Потим, ту були ище двоме Аново братняци – Антек и Йосип Бурдина, хтори жию коло городу Леґница у Польскей.

Бурдиново так починаю свою приповедку…

– Наш дїдо, Максимилиян, як 18-рочни леґинь ище 1898. року зоз Польскей приселєл до Босни, до места Селиште при Банялуки. Року 1905. ше  оженєл з  Полякиню Маґдалену и мали пейцох синох и два дзивки.  Єден з тих синох бул Анов оцец Йосип. У спомнутим валалє жили по 1946. рок, а вец ше  дїдо врацел до Польскей, бо баба умарла. Медзитим, Анов оцец ше нє врацел до Польскей зоз своїм оцом и братами, алє ше приселєл до Бикичу дзе бул слуга. Оженєл ше зоз ґаздову дзивку у хторого робел, алє нажаль, супруга му умарла при породу. Познєйше ше Йосип оженєл з Наду Еделински з Беркасова и мали двойо дзеци, Франя и Ану – толкую Бурдиново свойо фамелийни вязи и  їх коренї.

Ана Провчийова нам потим приповеда же єй оцец 1964. року пошол до Польскей нащивиц оца (Анового дїда), а кед ше врацел, приповедал о фамелиї хтору його найблїзши нє упознали.

УПАРТОСЦ ШЕ ВИПЛАЦЕЛА

Йосип умар 1987. року, а  Анова мац Нада 1998. року. Ана нам гвари же ю вше ци кавело дознац кус вецей о фамелиї, и нє лєм тото, сцела ше зоз нїма и упознац. Як роки преходзели, тоти жаданя були вше моцнєйши. Пробовала наша собешеднїца дойсц до братнякох у Польскей и прейґ емисиї „Све за любав”, хтора велїм помогла найсц родзину або блїзки особи, алє нажаль, тото ше єй нє удало. А вец чула же у єдним валалє у Бачки єст векше число Полякох цо там жию, розпитовала ше и при предсидательови месней заєднїци и, наишла на перши шлїд – дошла до податкох о своєй родзини. Прейґ интернету  возпоставела контакт. У маю 2016. року Анов власни брат Франьо одпутовал до Польскей упознац родзину. Того року у маю, то зробела и Ана.

ПАМЯТКИ ЗА ЦАЛИ ЖИВОТ

branjak Ani Provci poljska triВєдно зоз сином Славеном Ана рушела на драгу длугоку коло 1.100 километри. У Польскей була даскельо днї, упознала найблїзших, як и околїско одкаль походза и єй коренї по оцови.

– Перше, барз ми мило же сом ше стретла зоз своїма братняками и же  ше ми конєчно сполнєло жаданє упознац их. Наисце там, у Польскей, барз крашнє и мали зме цо видзиц, було часу за бешеду, алє и за нащиву городу. Тоти даскельо днї хтори сом там препровадзела, озда занавше будзем паметац, но мойо вельке жаданє було же би и мойо братняци пришли  до мнє, до Шиду. Догварели зме ше же би то було такой того лєта, док ище красна хвиля. Так и було, и пред кус вецей як мешацом, вони пришли до нас – приповеда Ана.

Моцни чувства ознова настали кед ше стретли ту, у Шидзе, а домашнї им були Ана и єй супруг Звонко, познати привреднїк и власнїк подприємства „Трендкомерц”. Красну хвилю госци з Польскей вихасновали, та нащивели и братняка Франю у Беркасове, його винїцу, а вец и познати манастир при Беркасове – Святу Петку.

 Внєдзелю з Ану пошли до  нашей, грекокатолїцкей церкви на Службу Божу  и барз  ше им пачело, и церква,  и обряд…

 – И у нас, подобно як и ту, на вецей конарох. Видно же єст и богатих и худобних. У Польскей єст и штреднєй класи людзох, алє и барз богатих хтори обрабяю по 3 000 гектари жеми и маю свойо фарми. Тот хто худобни достава помоц од держави, а як чуєме, и у вас так.

Крашнє нам було ту, у родзини, набешедовали зме ше и видзели околїско. Час нам швидко прелєцел, и мушиме ше врациц дому, алє з вельким жаданьом и обецунку же ше одтераз будземе частейше стретац у нас, у Польскей, и ту у Шидзе – гварели на концу Бурдиново, а з таким жаданями ше зложела и Ана Провчийова.

НЇҐДА НЄ ПОЗНО ЗА РОДЗИНАНЄ

Ана  роками пробовала дойсц до братнякох у Польскей, аж и прейґ єдней емисиї хтора помага людзом пренайсц найблїзших. Аж влонї вона дошла до податкох о своєй, длуго глєданей родзини. Того року у маю их пошла до Польскей упознац, а анї єй братняци нє остали длужни, та нєдавно пришли до нєй, до Шиду.

ДРАГА НЄ ПРЕПРЕЧЕНЄ

Бурдиново гваря же им путованє з Польскей по Сербию нє було чежке, но, кед сцигли на гранїцу Горватскей и Сербиї, на гранїчним преходзе   мушели чекац  два и пол годзини. Бул то такволани лєтнї  шпиц кед ше туристи зменюю и кед єст вельки гужви на гранїчних преходох.

 – Анї нам тото нє завадзало, бо зме знали же лєм даскельо километри далєй у Шидзе и Беркаксове наша родзина хтора нас чека –  гварели нашо собешеднїки з Польскей.

У Польскей Ана упознала шицку родзину

У Польскей Ана упознала шицку родзину