„Комети” на рок нєбе

автор влдї 21. септембер 2017
n2

Ґрупа „Комети” зоз Шиду од самого снованя була замеркована по добрей рок музики, рок шпиванкох,  а у нєй доминовали Руснаци. Отримали ше даскельо роки и були вше популарнєйши, а потим, пре рижни животни причини, ґрупа престала грац. Нєшка остали красни памятки на тоти часи.

Кед слово о рок габи хтора на початку шейдзешатих рокох прешлого вику залапела бувшу Югославию, тота музична габа пришла и до Шиду  дзе млади нє лєм же почали слухац, алє и грац рокенрол музику. Медзи тима цо ше одважели вжац инструменти до рукох и опредзелєли ше за нови музични вираз, були и млади Руснаци. А кед слово о тей музики, вец такой перша думка хтора приходзи на розум то ґрупа „Комети”.

Тота ґрупа основана концом 1963. року, а о нєй, як, цо и дзе грала и наступала з огляднуцом на вецей дзешатки роки назадок, здогаднул нас Владимир Торма. Вон дзечнє памета младосц у тих музичних часох. Кед оцец Владка Преґуна  научел грац на ґитари, пошвидко и други пайташе коло нього почали учиц. И так ше пришло на идею основац ґрупу хтора наволана – „Комети“.

ПЕРШИРАЗ ГРАЛИ НА ОБЕРАЧКИ

SID VLADIMIR TORMA SVIRA BASPRIM– Я нє почал такой грац, алє аж теди кед ше Зденко Данчо предумал и вецей нє грал. Паметам добре же ми мац за Дзень Републики, 29. новембра 1964. року, купела ґитару у Осиєку. У ґрупи зме нє були музично образовани, бо зме нє ходзели до музичнєй школи, алє прето же зме мали притоку ґу музики и вельку любов. З надосц вежбаня и усиловносцу, якошик нам ше удавало крачац у рок напряме. Опрез себе зме мали и нотни записи и помагали єден другому же би нам було лєгчєйше – здогадує ше Владимир Торма, хтори грал  на бас ґитари и бул теди друга класа штреднєй школи, точнєйше ґимназиї. Теди у ґрупи були:  Влатко Преґун (ритам ґитара) потим Влада Перунски (соло ґитара), Воїслав Йованович (бубни), и  Янко Гнатко, хтори бул тарґовец, и у ґрупи шпивал. Цалу яр и лєто 1964. року ґрупа надосц вежбала, а вец з єшенї достали поволанку зоз КПД „Дюра Киш” же би их послухали и видзели цо и як граю. Кед ше прешвечели же то добра музика, ґрупа достала поволанку грац на „Оберачки грозна”, хтора орґанизована у руским дружтве.

– Кед зме „пребили ляд”, вец нам „рушело”. У Руским доме, такволаней „Рускачи” грали зме на „иґранкох”, а достали зме и єдну просторию у Ґимназиї „Сава Шуманович” дзе зме вежбали. Каждей соботи зме грали забави у школи на першим поверху. Починало ше на осем вечар и тирвало по 11 годзин, и то насампредз за школярох ґимназиї гоч вше дахто и з боку пришол. Ми були облєчени до красних шматох, мали зме и „лептир” машлї  – предлужує приповедку наш собешеднїк.

ОД УХОДНЇЦОХ КУПОВАЛИ ИНСТРУМЕНТИ

Спочатку „Комети” грали инструментали, а потим почали и вокално инструментални виводзеня. Теди бул популарни Радио Луксембурґ, та слухали шпиванки хтори потим знїмали на маґнетофон и вец им то олєгчало же би увежбали грац и шпивац.

Вельки ентузиязем надополньовал проблеми коло инструментох, добрих инструментох до хторих чежко доходзели, або озвученя, а плакати за наяву на „иґранки” ше теди виписовало з руку. Нє було шицко так лєгко як випатрало, бо було и процивеня тому же хлапци грали. Тому ше процивели дзепоєдни професоре ґимназиї, алє то нє зопарало їх жаданє же би грали и наступали. Уж  влєце 1965. року почали грац на „иґранкох” на спортским терену „Партизан”.

Хлапци у ґимназиї учели поряднє русийски язик, та им дакус бул проблем анґлийски язик, алє и тото препреченє звладали. Од єшенї 1965. року почали грац у ресторанє „Ядран” у Шидзе. А дзе єст младих, там вше и „горуца крев”, та ше знало случиц же ше нащивителє на „иґранкох” медзи собу и побили.

За наступи ґрупа наплацовала уходнїци, а достати пенєж хасновали за набавку инструментох и уж цо було потребне, за одходи на наступи звонка Шиду, и друге…

НЄ ШИЦКИ ПРОФЕСОРЕ ИХ ПОТРИМОВАЛИ

 – Паметам добре, думам же то бул 1966. рок кед зме ше зявели на „Червеней ружи” у Руским Керестуре и наступели зме звонка конкуренциї. Одграли зме дас два нумери, а познєйше зме грали на забави. Наступали зме и у Шидзе, на Кирбай, потим у сушедних валалох шидскей општини, а досц зме наступали и по околних местох у Горватскей. На наступи зме одходзели на гайзибану, або зме поєднали комби – приповеда Торма. Знало ше случиц же ше зоз „иґранки” врацели таки вистати и нєвиспани, а же ютредзень пошли до школи на наставу.

– Було професорох хтори нас потримовали, а було и тих цо були процив того, аж думам же нам дакеди упрекосц давали и меншу оцену як цо зме заслужели – прешвечени Торма и додава же мали потримовку од своїх родичох, цо им барз значело.

На питанє прецо „Комети” нє постали ище популарнєйши и на ширших просторох бувшей держави, Торма гвари же зоз провинциї и малого штредку яки теди бул Шид, чежко було здобуц векши успих. Требало мац и доброго менаджера, а хлапци вецей грали зоз любови ґу рокенролу, а нє нательо же би добре заробели и же би єдного дня жили лєм з музики.

Уж 1968. року ше ґрупа помали почала осиповац, бо ше даєдни пошли далєй школовац. Состав ґрупи ше пременєл. Правда, Торма надпомина же єден час и после того грал, аж и на морю, алє то вецей нє було як дакеди у „Кометох”. А вец, роки преходзели, пришли и други животни обовязки и подїї, пре хтори ше помали заварла їх рокенрол музична кнїжка.

ЧАРНИ ОЛЄЙ

Окрем музики,  велї запаметали  франти и дожица вязани за членох ґрупи.

– Кед зме требали мац „иґранку” на терену „Партизан”, хтори бул оградзени з дротом, на даскелїх местох було дзири. Знали зме же будзе и тих хтори  нє зосцу заплациц уходнїцу и же ше годни прецагнуц през дрот. Прето зме го намасцели зоз чарним, преробеним олєйом. Хто зашпоровал на уходнїци, намасцел себе кошулю – памета Торма.

НЄШКА ГРАЄ ИНШАКУ МУЗИКУ

Владимир Торма уж даскельо роки грає на тамбури у оркестру КПД „Дюра Киш”,  а тиж и у горватским КУД „Шид”. Шпива и у Старшей мишаней шпивацкей ґрупи руского Дружтва и наступа на рижних манифестацийох, фестивалох и змаганьох.  Любов ґу рокенролу остала му дзешка глїбоко у шерцу и  його думкох аж по нєшкайши днї.

n3

(Опатрене 61 раз, нєшка 1)