Цо после „Урбаного гумна” – период 2010–2017.

автор борис варґа 22. септембер 2017
4 ls

Од трицецєдного, нєшка активно творя лєм осем авторе, а векша часц „гумнашох”, три штварцини, вецей явно нє обявює литературни твори.

Пред седем роками вишла кнїжка академика Юлияна Тамаша „Антолоґиї литератури младих ґенерациї 1990–2010: Дзеци з урбаного гумна”. Тамаш (алє и А. Дуличенко) заключую же „од двацец осем меншинох, микроязикох у Европи, лєм Лужицки Серби и войводянски Руснаци у литератури виражели креативну моц власних язикох”, а приклад того, медзи иншим, и тота Антолоґия.

Медзитим, мало знаме о тим яка ситуация тераз зоз сучасну руску литературу младих и хто од „Дзецох урбаного гумна” у нєй остал? Чи 2020. року увидзиме „Урбане гумно 2.0”? И главне питанє – цо, у ствари, леґат „Урбаного гумна”?

ТВОРЧИ БИЛАНС

У „Антолоґиї литератури младих ґенерациї 1990–2010” заступени (як роки Христово) – 33 авторе. Два особи вецей нє медзи нами… О нїх ту далєй нє будзе слово.

Од 31 автора, после Антолоґиї, видаваю, активно и явно творя литературу (и/або литературну критику) осмеро: Мирон Джуня, Ваня Дула, Мирко Горняк Коле, Сашо Палєнкаш, Валентина Чизмар, Иван Медєши, Ася Папуґа и Тамара Хрин.

Векшина авторох заступена по зборнїкох и литературних „компилацийох”, алє свою першу кнїжку видали дзевец авторе и на тим станули, голєм цо ше дотика явного видаваня, а то: Мирон Джуня, Даниела Тамаш, Мирослав Задрепко, Борис Варґа, Каролина (Папуґа) Джуджар, Ваня Дула, Михайло Сабадош, Наташа (Еделински Миколка) Регак, Ваня Дудаш.

Свою окремну першу кнїжку нє видали скоро половка, аж 16 авторе, гоч медзи нїма було и наградзованих за литературу.

Од тих цо нє обявели свойо окремну кнїжку, дас шейсцме творителє маю порихтани (нєобявени) рукопис, або би го могли позберац.

Окрем Ивана Медєша Шукса, шицки спомнути авторе котрим вишла кнїжка як додаток часопису МАК (од 2006. по 2010), углавним рукописи обявели вельо роки после того як су написани, а векша часц, коло три штварцини (коло 23 авторе), явно вецей нє обявюю литературни твори по руски. Исти Шукс (ище скорей) у своїм приказу тей публикациї гвари же „векшина тих творчих животох загашени”, та тота Антолоґия „то таке дацо як пренайдзена масовна крипта шицких тих людзох, та як гвари, голєм ше их похова з достоїнством, уж кед живота нє мали”.

ДЗЕЦИ З УРБАНОГО ГУМНА 1.2

Од 2010. року у рускей литератури медзи младима заявели ше вецей нови мена и чежко повесц же кельо їх творчосц повязана зоз виходом „Урбаного гумна”, або зоз публикованьом кнїжкох як додаткох у часопису МАК.

То авторе углавном зоз скромнєйшим творчим корпусом. У зборнїку „Дебитанти”, котри видал часопис МАК, найцикавша реп-поезия Андрия Раца, як и луцидни стихи Мунґоса (Мирка Папа). Ту и Цецилия Надь, котра зоз свою женску лирику 2015. видала кнїжку (вєдно зоз Михаилом Рамачом) тиж у МАК-у.

Окремни перши кнїжки видали Сашо Сабадош и Александра Живкович, чий мини-роман „Горор за принцези” мож охарактеризовац, тиж як и Шуксово „Шпацири”, як кнїжку ґенерациї.

Од нових нєобичних жанрох, то проза Себастияна Нярадия, котра вельо раз робена у духу видео-бавискох и саґох. У Керестуре окреме цикави стил ма Яким Винаї Цумай, зоз своїма краткима проза-есеями, котри, чкода же нє дошли по кнїжку.

За популаризованє рускей литератури нєшка важни бок на Фейсбуку „Литература по руски”, котри порушала главна координаторка „Литературного слова” Александра Живкович. Од младших ґенерациох на тей ґрупи обявюю углавним Жарко Остоїч (поезия) и Кристиян Сопка (проза). 

Цо ше дотика сучасней поезиї, „пехар” за найцикавше сучасне писмо по руски з тей нагоди бим дал Коцурцом. Слово о хип-хоп поезиї Иґора Горняка Пишти, котра вишла вирепована на музичним компакт диску (у продукциї Мирка Преґуна) у часопису МАК и (могло-би-ше-ю-наволац) twitt-поезия Емилиї Чизмар зоз рубрики „Студентски кухар” и „Роздумованє наглас (Сплєтки и мервеня)” тиж у часопису МАК, з редакторскей кухнї Маї Зазуляк Гарди. Горняк и Чизмар найшвижши руски литературни вислов, котри подполно отвореней форми, жанровски часто нєодредзени, опремени з апаратуру интернета, написани (на интернету) часто на латинки, зоз лацами и на посербеним руским язику, котри їх таланту и творчосци нє дава меншу креативну вредносц. Аж цо вецей (алє думам же ше ґенерациї „до-Гумнашох” на тото шицко „лєм жегнаю”).

КАДЗИ ДАЛЄЙ?

Цо будзе далєй з „Урбаним гумном”? Вироятно же нєт потреби за ище єдну „Антолоґию 2010–2020”, алє ище як хиби критика на сучасну руску литературу младих, з оглядом на тотоже тота моя обзервация литератури младих (у условийох стриманосци фаху) лєм лаїцки попатрунок.

Творец „Антолоґиї литератури младих ґенерациї 1990–2010: Дзеци з урбаного гумна” академик Юлиян Тамаш нє превельки оптимиста од самого початку, а його уводне слово „Чийо ви дзеци?” о тим найлєпше шведочи.

У найшвижшим интервюу за „Руске”, Тамаш гвари „нєшка млади руски писателє нє знаю анї шветових, анї жридлових класикох, до литератури уходза зоз марґиналних литературних традицийох, без познаваня руского язика за чию стабилизацию ше руски класики душнє борели и праве виборели, алє млади то одруцели. Урбанизация валалу и завартих заєднїцох тому допомага…”.

Академик дума же виталносц Руснацох на Балкану нїґда нє була слабша як нєшка и поставя питанє „чи електронски комуникациї задавя руски язик, чи наведу младих же би руски язик одруцели як нєфункционални и беззначни”.

(Опатрене 77 раз, нєшка 1)