Роздумуєме и о змени ґенерациї

автор зам 23. септембер 2017
DK RK-Mimi-37

Гоч практично, сезона у култури  през лєто анї нє преставала пре пририхтованє аматерох за участвованє на наших фестивалох, з початком нового школского року почина и нова сезона роботи у Доме култури Руски Керестур. Вше векши проблем нєзаинтересованосц дзецох за анґажованє у култури, а  потребне обновиц и роботу Женскей жридловей шпивацкей ґрупи,  и отримац роботу Хлопскей. Дзепоєдних гонорарних сотруднїкох би заменїц зоз стаємнима роботнїками, а як єдно з наиходзацих питаньох ше помали наклада и змена ґенерациї занятих.

Дом култури Руски Керестур єдина така професийна установа у нашей култури, орґанизатор є наших трох найвекших фестивалох –  Драмского мемориялу Петра Ризнича Дядї, Фестивалу рускей култури „Червена ружа” и Културней манифестациї „Костельникова єшень” и орґанизация є з найвецей секциями и аматерами у нашей заєднїци (котри порядни учашнїки на шицких наших фестивалох). Керестурски Дом култури часто представя Руснацох и Сербию у иножемстве (того року ше госцовало у Словацкей), а и надалєй є єдна з установох у кулскей општини хтору ше, кед слово о култури, виноши як приклад добрей роботи. (Так було и на остатнєй схадзки Скупштини општини Кула концом авґуста, кед, як то по законских предписаньох, єдино Дому култури прилапени План роботи уж за 2018. рок). Спатраю ше на ньго и нашо КУД, фаховци Дома култури вше помагали и помагаю аматером по наших местох, та пре винєшене, як и позицию же го Национални совит Руснацох преглашел за установу од окремного значеня за руску националну меншину у Сербиї, робота Дома култури вше якошик баржей под лупу нашей явносци, насампредз пре нєпобиваюци факт же є медзи главнима ношителями рускей култури.   

ХИБЯ СТАЄМНО ЗАНЯТИ РОБОТНЇКИ

Порядну роботу у Доме култури у тим року окончую лєм троме стаємно заняти роботнїки (треба повесц – за релативно мали плаци, на гранїци минималцу, як и у других местох у општини), а пре законски предписаня, односно нєможлївосц приманя нових роботнїкох, тераз и вецей гонорарни у танєчно-музичних секцийох, а у драмскей и рецитаторскей то роки порядна пракса.

 – Найвекши проблем же зме з Юлияном Рамачом страцели єдну нїтку у тей орґанизациї, дзе вон самостойно орґанизовал свою часц роботи, без даякого мишаня з боку, а тераз то робя гонорарни сотруднїки. Робя добре, стаємно и озбильно, я им на тим дзекуєм, маю порозуменє и за пожнєнє у плаценю гонорарох, хтори буду виплацени, алє то заш лєм иншак як кед чловек заняти у Доме култури и за дацо ма роботну обовязку. У фолклорней секциї тераз гонорарно анґажовани Сашо Палєнкаш, з музичнима секциями роби мр Мирко Преґун, з Мишаним хором, як то уж роки, проф. музики Лидия Пашо, з дзецинску драмску ґрупу учителька Ксения Бодянец, з младежску режисер Владимир Надь Ачим, а з рецитаторами того року робели Олена Живкович и Мая Зазуляк Гарди. За остатнї спомнути секциї нам и пракса же анґажуєме гонорарних фаховцох, медзитим, тераз нам постава пракса же „гонорарцох” мушиме анґажовац и за роботу з музичнима секциями, дзе, як и у фолклору, потребне константно, контиуновано робиц, так же на остатнєй схадзки Управного одбору Дома култури початком того мешаца порушана инициятива же би ше, у сотруднїцтве и з потримовку Општини Кула, хтора нам снователь, од компетентних державних орґанох глєдало дошлєбодзенє за даванє роботи єдному музичному сотруднїкови и наздавам ше же то будзе позитивно ришене – гвари директор Дома култури Йоаким Рац.

А кед то будзе позитивно ришене, уж тераз ше роздумує о, можебуц, ище и векшим проблему вязане за кадри у Доме култури, пре природну змену ґенерациї.

– Терашня старосна структура занятих помали постава одредзени проблем, бо нам єден заняти пред пензию, мнє хиби коло 3,5 роки по условиє за пензию, та ше нам треба старац же бизме у наиходзацим периодзе направели єдну добру змену ґенерациї, так як то було кед у свой час ми приходзели до Дому култури и теди заменєли Янка Олєяра, Витомира Бодянца… Рахуєм же будзе младих людзох котри предлужа тоту роботу, же то прейдзе цо „безбольнєйше” и на одредзени способ будзе и даяки нови початок у роботи Дома култури – гвари Рац.

ПОВОЛАНКА РОДИЧОМ НАЙ УПИСУЮ ДЗЕЦИ ДО СЕКЦИЙОХ

Пред терашнїм „практичним” початком новей сезони Рац надпомина же праву паузу у роботи през лєто мали лєм дзецински секциї, з початком нового школского року и вони починаю робиц, а каждорочни присутни проблем зоз меншим числом школских дзецох одражує ше и на їх число у секцийох Дома култури. 

– Поволуєм дзеци, а ище баржей їх родичох, же би у цо векшим чишлє уписовали дзеци до секцийох Дома култури, бо остатнї час нє лєм нам, у култури, алє и у спорту и других такв. звонканаставних активносцох мало дзеци єден з найвекших проблемох у роботи. Присутна якашик нєзаинтересованосц дзецох за анґажованє у дачим, озда пре терашнї способ живота, кед найвецей часу препровадзую опрез компютера, з мобилнима телефонами и даяк би их отаргнуц од того шицкого. Кед нє пре инше, приход на танєчну секцию два раз, три раз до тижня то и добра рекреация и хасновите за здравє и розвой дзецох – гвари директор Дома култури, и предлужує:

– Остатнї час проблем настал и же престала робиц Женска жридлова ґрупа, насампредз пре одредзени здравствени, алє и други причини єй членїцох, а помали ше нам осипує и Хлопска жридлова шпивацка ґрупа, углавним пре исти причини, як и пре завжатосц на їх роботох. Прето, накадзи прейдзе сезона паприґи и ламачка,  мушиме добре обдумац як обновиц обидва ґрупи. Гевти други секциї, хтори робя баржей периодично, як цо то Драмски студио АРТ, лєбо Рецитаторска, буду робиц и надалєй. Того року нашо млади ґлумци з Дзецинскей драмскей ґрупи зазначели барз добри успих, понеже одмалючка були вєдно, росли вєдно на сцени, та лоґичне же би роботу  предлужели у Младежскей ґрупи АРТ-у, а з дзецми ше знова почнє од початку – виноши Рац тиж єден з напрямох роботи у тогорочней сезони.

Кед слово о финансованю, остатнї час директор Дома култури на вецей заводи визначовал же з тим, односно з Општину Кула, нєт проблеми. Локална самоуправа поряднє финансує шицки потребни материялни трошки, участвує у потримовки манифестацийом хтори орґанизує Дом култури, дава средства и за гонорарне анґажованє вонкашнїх сотруднїкох. Планує ше рушиц и до дзеподних оправяньох у будинку Дома култури, цо сновательови наявене прешлого року, як цо то билєнє Велькей сали, ушоренє санитарийох на поверху и у голу опрез Велькей сали, менянє облакох, хтори наисце уж барз дотирвали, так же, як гварел Рац, тих дньох з чолнїками у кулскей општини и о тим започню розгварки.

НАРОК БУДЗЕ ПРОБЛЕМ ФИНАНСОВАЦ „РУЖУ”

– У одношеню на скорейши роки, тогорочне финансованє фестивалох хтори орґанизуєме нам бул вельки проблем пре значне зменшанє средствох з Покраїни. Поведзме, 2016. зме за „Ружу”  од ресорного покраїнского секретарияту достали 300 000, а того року 70 000 динари, цо обачлїве зменшанє.

Ґу тому, финансованє „Ружи”, як найобсяжнєйшого фестивалу, убудуце будзе вельки проблем, понеже за ньго вецей нєт наменски средства зоз самодоприносу, а то були барз значни 400 000 динари рочнє. То очежа його орґанизованє, можебуц будзе и редукованя квантитету програмох, углавним, предпоставка же нам финансийна ситуация будзе одредзовац обсяг Фестивалу рускей култури „Червена ружа” – гварел Йоаким Рац.

ГОСЦОВАНЄ У КРАҐУЄВЦУ

На поволанку орґанизатора, Центра за пестованє традицийней култури „Абрашевич” з Краґуєвцу, Виводзацки танєчни ансамбл, оркестер и Дзивоцка шпивацка ґрупа Дома култури 29. и 30. септембра у Краґуєвцу будзе участвовац на Першим Фестивалу традицийних народних танцох „Богатство розличносцох”. Циль Фестивалу представиц рижнородносц националного скарбу, афирмовац мултикултуралносц, алє и порушац сотруднїцтво институцийох, здруженьох и уметнїкох. Пред поволанку на спомнути Фестивал, представителє орґанизатора ансамбл Дома култури нароком були патриц на тогорочней „Червеней ружи”.

Найновши успих Дома култури: Оркестер достал першу награду на Фестивалє „Мелодиї Руского двору”

Найновши успих Дома култури: Оркестер достал першу награду на Фестивалє „Мелодиї Руского двору”