Добре ше чувствуєм у обидвох язикох

автор розгварку водзела александра живкович бучко 24. септембер 2017
BLOGI OPS

Олену Планчак-Сакач длуго познаме як редакторку рубрики „Култура и просвита” у тижньових новинох „Руске слово”. Гоч, як Планчак-Сакачова гвари, поезию писала ище як студентка литератури, свойо писнї обявйовала праве ту, у ЛС и МАК-у, а потим ушлїдзела длугша пауза, писала литературну критику, углавим за потреби роботи.

Кед у питаню єй поезия, як Планчак-Сакачова потолковала, мотиви рижни,  приходза спонтано як и инспирация, а инспирує ю вельо того, „од найобичнєйшого дньового рихтаня на роботу, до здогадованя на дзецинство, по путованя до нєзвичайних крайох, инспирую ме фрески, мацеринство, литература, духовносц, як и сам живот хтори чудо природи”.

Концом прешлого року вишла єй перша кнїжка „Шитко”, у хторей вибрани єй литературни критики, а пошвидко потим зме, окреме на дружтвених мрежох, могли обачиц єй присуство на литературней сцени. Медзитим, нє нательо на мацеринским, кельо на сербским язику.

РС Од нєдавна сце ше у явносци зявели зоз кнїжку „Шитко”, обявели сце литературни критики, прецо баш тераз – прецо нє скорей?

– Тот материял за кнїжку ше помали зберал. Роками сом як редакторка писала свойо литературни критики на обявени нови кнїжки, так же кед ше материялу назберало, вибрала сом гевти найлєпши и обявела их. За таку файту кнїжки вшелїяк потребни час, потребне дозрец же бисце зоз сиґурносцу могли дац єден релевантни литературни суд о дачиєй творчосци. Вше ше трудзим буц обєктивна, алє з оглядом же наша литература нє така обсяжна и нам кажда кнїжка важна, мой суд муши буц вибалансовани, а у каждей кнїжки пробуєм найсц красу и заренко смисла.

РС Кед ше нє спреведам, найвецей обявюце у иножемних медийох, як цо, наприклад, „Провинца”. Прецо праве там?

-Зоз словенским е-часописом „Провинца” сотрудзуєм на їх поволанку. У „Провинци” обявйовани мойо интервюи, як и драгопис о Венециї, а вони ми перши обявели двоязично писнї и, Александра Єлушич, редакторка „Провинци” написала першу литературну критику о моїх писньох на словенским язику. Було то за мнє окреме приємне дожице, бо я тельо раз писала критики о кнїжкох, а вец сом дожила же писане и о моєй творчосци. Тиж так обявйовала сом и у сербских литературних часописох у „Траґу” и „Свитку”…

РС Пишеце примарно по руски, чи по сербски? Прекладаце свойо твори?

-З оглядом же ми руски язик мацерински, а сербски язик мойого образованя, я ше цалком добре чувствуєм у обидвох язикок и пишем як ми инспирация наидзе. То окремна авантура духа, кед видзице як ше писня меня з єдного до другого язика, кед видзице же нє исти слова одвитую у обидвох язикох. Кед дахто добри поета або писатель, вон добри у каждим язику.

РС Достали сце и награду у иножемстве. Кельо треба труду же би ше таке дацо витворело? Кельо вам значи тота награда?

-Награда ме барз нєсподзивала и зрадовала, бо сом после длугшого часу почала ознова твориц, и по першираз сом свойо писнї послала на даяки конкурс, и то до иножемства. Єдноставно сом пробовала и случело ше же сом достала другу награду за писню „Зидови”/„Мури”, хтору сце обявели у ЛС у юнийским чишлє. На конкурс сом послала пейц писнї на шлєбодну тему, а три уж преложени на болгарски язик, тота наградзена, „Молитва” и „Рисунок”. Тим прекладом ше найвецей радуєм, бо тераз мойо писнї буду жиц у ище єдним язику, а висц зоз наших руских рамикох зоз творчосцу, то жаданє каждого творителя.

РС Чи ше у Сербиї може жиц од писаня?

Думам же нє у економским смислу. Алє твориц, то нє задоволєнє у материялним смислу. То глїбока нукашня потреба того цо пише повесц тото цо обачує, указац на красу швета и смисел нашого еґзистованя ту, тераз и нєшка. Потреба пренєсц емоцию, слику и думку. Творчосц вас троши, алє и у духовним смислу обогацує и приноши єдну файту нукашнєй сатисфакциї же вредзи жиц, твориц и давац. Бо, творчосц то даванє, а у даваню смисел живота.

(Опатрене 74 раз, нєшка 1)