Млада малярка усовершує свой талант

автор розгварку водзела тамара салаґ 1. октобер 2017
galaksijja

 

Лара Петкович зоз Нового Саду друга класа у Ґимназиї „Йован Йованович Змай” на природним напряме. Як и кажда млада особа и вона ма гобиї, а кед ше злучи талант и гоби – настава права уметносц. Младей и перспективней уметнїци облюбени рисованє и мальованє, у котрих ше жада витвориц

Лара почала рисовац як дзецко и уж теди ше на єй рисункох обачовало же ма таланту и прихильносци ґу рисованю. Жадала ше уписац до уметнїцкей школи, медзитим, кед виросла и роздумала, нє уписла ше до нєй, прето же сцела роздвоїц школу и науку од того цо люби робиц и того цо ю виполнює. У трецей класи основней школи почала ходзиц и на годзини мальованя. Перше ю учела уметнїца Виктория Тамаши Бабич, познєйше уметнїк Велько Ковачевич, а тераз ходзи на годзини и вредно роби зоз уметнїцу Єлену Бєлицу.

ТАЛАНТУ МА НА СВОЙОГО ДЇДА

Лара свой талант за рисованє нашлїдзела од дїда. Талант ту, алє його ше муши и допатрац. За початнїкох, Лара препоручує як добру вежбу, рисовац особи зоз рисованих филмох, бо то найлєгчейше и найєдноставнєйше. Кед ше то добре звлада и научи, шлїдуюци крочай то преход на рисованє портретох. Постоя и велї „цаки” у рисованю и мальованю. Наприклад у рисованю то циньованє (сенченє). З нїм ше наглашує даєдни смужки твари на портрету, а найвецей ше зоз сенченьом посцигую цинї. При мальованю – перше найлєпше почац мальовац зоз обичнима темперами, а вец прейсц, наприклад, на акрилни фарби. Кед ше малює слику у фарбох и кед слика така же доминує лєм єдна фарба, треба направиц контраст и додац и даяку другу фарбу. То нє барз видно, алє ше го чувствує.

Автопортрет Лара Петкович

Автопортрет Лара Петкович

– Любим рисовац портрети. Нє кажде ма исту форму глави и исти „смужки” на твари, та ми прето то интересантне. Часто знам и моїм товаришком и товаришом подаровац за родзени дзень їх портрет.

Нє можем одредзиц кельо ми треба точно часу нарисовац єден портрет, можебуц мешац, найвецей два. Кед рисуєм, барз обрацам увагу на деталї, а и коло рисованя мам и други обовязки, школу, ученя, та ми можебуц и прето треба тельо часу, алє мож и швидше зробиц єден портрет – гвари Лара Петкович.

Модели за портрети нє вибера вельо. Кед дахто ма интересантни смужки твари и можебуц даяки иншаки, т. є. нєзвичайни форми и часци твари як други цо маю, тоти особи єй найинтересантнєйши за рисованє.

ИНСПИРАЦИЮ ГЛЄДА У СВОЇХ ДУМКОХ

За рисованє портретох инспирацию находзи приинтересантних людзох. Нє вельо глєда инспирацию у природи, лєбо даґдзе индзей, прето же найволї пренєсц на папер ствари котри задума и видума у своєй глави. Рисовац и мальовац мож вше и попри школи ма часу за тото. То ю виполнює и опущує, та прето нє важни анї час, анї простор за роботу того цо барз люби. То єй на даяки способ медитация.

– Уметносц нє важна лєм як идея, алє и як схопносц же биш на папер пренєсол тото цо чувствуєш – поручує Лара.

ТЕХНЇКИ И НАПРЯМИ У УМЕТНОСЦИ

Лара и рисує, и малює зоз фарбами. Постоя велї технїки у уметносци, а даєдни зоз нїх вона и випробовала, док даєдни ище жада випробовац и опробовац ше у нїх.

– Технїки у мальованю пастел, колаж, акварел, олєй, темпера, акрил, ґваш и фреска. Пастели здабу на крейди, лєм же су нє направени зоз вапна, алє зоз офарбеного цеста. Колаж подрозумює лїпенє материялох на подлогу, а часто и мишанє зоз фарбами. Акварел технїка з водовима фарбами, роби ше на паперу високей ґрамажи и ридко кеди ше хаснує билу фарбу. Углавним ше били поверхносци охабя нє офарбени. Ґваш технїка з водовима фарбами помишанима зоз подложну билу фарбу, та су нє превидни як кед ше роби акварел. У олєйовей технїки, фарби на олєйовей бази, та ше их миша у олєю. Акрилни фарби здабу на темпери, мишаю ше у води, алє су квалитетнєйши од темперох. Фреска найстарша технїка у мальованю и подрозумює мальованє на швижим малтеру. Я найвецей малюєм зоз акрилнима фарбами, пробовала сом пастели, а любела бим пробовац и ґваш и акварел – толкує млада малярка. У уметносци тиж постоя и велї напрями котри интересую Лару и вона их жада усовершиц.

– Напрями уметносци котри ми найпознатши то гиперреализем, надреализем и импресионизем. Гиперреализем напрям котри подрозумює приказованє стварох цо реалнєйше. Перше ме прицаговал гиперреализем, бо то найбаржей указує мою схопносц же бим нарисовала дацо цо исте як у природи. Познєйше ме заинтересовал и надреализем, бо шицко представене як праве, алє приказани нєреални ствари, та є заш нє лєм як фотоґрафия, бо муши мац и даяку идею. У импресионизму важне приказац шветла и рушаня. Хаснує ше комплементарни фарби и нє мишаю ше на палети, алє директно на слики. Малює ше у кратких рухох, котри доприноша ефекту рушаня, а деталї нє треба же би були упечатлїви. Фарби ше нє наноши лазурно, алє у пасмох и наноши ше их скорей як цо ше пасмо попод осуши. На концу, нєт даяки одредзени правила, бо то и свойочасово бул шлєбодни напрям у мальованю. Полюбела сом тот напрям и прицагнул ме прето же ше на интересантни способ приказую даяки ствари котри нє мож приказац так лєгко як у гиперреализме. А же би ше почало занїмац зоз импресионизмом и надреализмом, перше ше муши добре звладац гиперреализем – толкує Лара.

konjjj

ЯКА СУДЬБА УМЕТНЇКОХ?

Ларово думанє же права уметносц, т. є. прави уметнїк, же би ше преславел у нас, муши буц барз добри у тим цо роби и муши робиц тото цо други обчекую и глєдаю од нього, тото цо вони жадаю видзиц, а нє тельо тото цо його, у ствари, инспирує и цо вон сам задума.

Без огляду на шицко, Лара вше будзе рисовац и мальовац, прето же то єй перша любов, а и сце ше усовершиц у тим напряме.

– Ище вше сом нє виношела свойо рисунки и малюнки на вистави, прето же нє мам досц материялу. Звичайно свойо роботи кладзем на интернет, а тиж мам и свой Фейсбук бок, под меном Lara Petković, дзе шицки заинтересовани можу поопатрац мойо роботи.

Нє предавам свойо роботи, даєдни котри ми окреме мили чувам их, а часто любим и подаровац дакому свой рисунок або малюнок – гвари Лара.

Млада аматерска уметнїца свою будучносц задумує так же ше после законченей стредней школи упише на факултет, а коло нього ше предлужи занїмац зоз уметносцу, прето же ю сце цалком упознац и звладац.

prirodaa

(Опатрене 35 раз, нєшка 1)