Младосц и сцелосц шицко можу

автор aба 2. октобер 2017
naslovna ivan ljikar

Иван Лїкар єден з ґенерациї младих котра баржей прихильна виртуалному, а вше менєй реалному швету. Народзни є 1998. року, медзитим, єднак добре ше знаходзи и у єдним и у другим швеце. Гоч нєшка велїх младих нє барз цикави национална припадносц и чуванє културного скарбу, Иван вибрал праве тото – почитовац цудзе, а любиц и чувац свойо.

Иван Лїкар вибрал музику, точнєйше, грац на гармоники. Кеди ґод го дахто повола же би пошол помогнуц даєдному оркестру, окреме у наших, руских дружтвох, дзечнє прилапи. Хто зна кадзи би го одведла драга кед би  ше його мац Ксения ище як дзивче нє учела грац на тей истей гармоники…

– Роками тот инструмент стал у куце у куфре, та мац и оцец предложели же бим ше на нєй почал учиц грац. Мал сом коло дзешец роки, а сушед нам бул покойни композитор Юлин Бучко, и була то одлична нагода же бим учел од найлєпших. Вон бул мой перши учитель, рок ме учела його дзивка Aна, а 2014. року уписал сом ше до Основней музичней школи у Вуковаре. Так почала моя музична „кариєра”– през ошмих приповеда Иван.

Попри музики Иван люби путовац, упознавац нови места, дружиц ше з младима. Пред даскельома роками упознал волонтерску дїялносц у кампу у Руским Керестуре, а пред тим путовал до Голандиї, до варощику Ермело, дзе видзел и дакус „иншаки швет”. У трецей класи штреднєй школи мал нагоду пойсц на студийне путованє до Словацкей, до варошу Нїтра. Кед маме на розуме же Миклошевци, дзе Иван бива, мали сримски валалчок котри анї у окруженю нє ма даяке вельке место, вец пойсц до Европи, препутовац даскельо жеми, дословно значи отвориц очи. О тим  на шведочи и Иван.

– Зоз Голандиї сом принєсол красни дожица, теди сом бул ище дзецко и шицко ми випатрало як даяки сон або сказка, а путованє до Нїтри було цалком иншаке дожице. Там сом упознал систему образованя школярох польопривредного напряму. Були зме у штреднєй школи и на Польопривредним факултету и мушим припознац же там школяром и студентом важна практична часц образованя. У рамикох школи маю хлїви, винїци зоз винарию, польопривредни машини и сучасно опремени учальнї – приповеда Иван о своїх упечаткох.

ДОБРА ОСНОВА

Як роснул, так доходзел до нових приятельох, а вец ше пренашол у уметнїцким напряме, у Дружтве „Руснак” з Петровцох. Уключел ше и до роботи Форуму младих Русинох, Руснацох и Лемкох котри оформени при Шветовим конґресу РРЛ.

 – На тогорочним Конґресу, котрому орґанизатор було Дружтво „Руснак”, я бул єден з пейцох делеґатох СФРМ, спред Форуму младих Дружтва „Руснак”. На 8. СФРМ сом вибрани за його члена з РГ, алє спред Форуму мла дих Дружтва „Руснак”, котре його порядни член, а нє спред шицких младих Руснацох з РГ.  А у роботи  спомнутого Дружтва „Руснак”, порушал сом роботу оркестра. Робота активнєйша, наступи квалитетнєйши… Од 2015. по 2017. рок на инициятиву Форума младежи Дружтва „Руснак”, у РГ отримани три зашеданя СФРМ. По тоти роки СФРМ ше стретал лєм на Конґресу, так же наш Форум порушал роботу СФРМ – задовольни Лїкар хтори на шицких трох схадзкох водзел музичну роботню, дзе ше почало учиц народни шпиванки панонских Руснацох. Понеже приходзели и члени котри знаю грац, такой з нїм грали, и так, за два роки створени фундаменти за медзинародни оркестер СФРМ.

На зашеданю СФРМ у маю (Стари Янковци), на предклад форумашох зоз других жемох, зложени венчик руских/русинских/лемковских писньох, дзе кажда писня представя по єдну державу. Иван розписал аранжмани, а по електронскей пошти послане шицким членом СФРМ до каждей жеми.

– Ивона Гнатко, котра була представитель у СФРМ, остарала ше за тексти писньох. На Конґресу зме ше шицки зишли, вецей раз пробовали… Нє було лєгко, алє им ше удало витвориц задумане.

На Шветовим форуму младежи (Иван шедзи треци з правого боку)

На Шветовим форуму младежи (Иван шедзи треци з правого боку)

ОРКЕСТЕР З  ЧЛЕНАМИ У ПЕЙЦОХ  ДЕРЖАВОХ

Праве на тим Шветовим конґресу котри од 29. юния по 2. юлий, отримани у Осєку на културней манифестациї „Кед голубица лєцела” случело ше цошка спектакуларне за тоту нашу малу руску заєднїцу котра у Горватскей ма 1 936 души.

Иван патрачом представел шветови русински/руски/лемковски  оркестер котрому бул дириґент и написал аранжмани за мелодиї котри виводзели. Позберал музичарох зоз України, Словацкей, Польскей, Сербиї и Горватскей.

– Нє було лєгко праве прето же зме були зоз рижних жемох, алє з оркестром сом барз задовольни, бо зме вєдно нє мали вельо проби, а заш, одграли зме, по моїм думаню – одлично. Нє було лєгко и пре аранжмани.  Нє сцел сом од нїкого жичац, алє сом их нароком сцел сам написац же бим ше випробовал и на тим полю музики. Ту ми помогнул Мирко Преґун з Руского Керестура и барз сом му подзековни на тим.  Музичарох сом нє виберал, кажде хто сцел, пришол и бул дзечнє прияти, гоч шицки були музично подковани – приповеда Иван о новим искустве у музики.

Так дзеветнацрочни леґинь витворел тото о чим велї Руснаци котри активни у култури роками шнїю. Указало ше же шицко мож лєм кед єст велькей дзеки, и розуми ше, потримовки хтору мал од родичох, и учительки Наталия Гнатко.

Иван и далєй останє активни у културним живоце Руснацох, а на питани, а у шлєбодним чаше занїмац ше зоз музику – гвари Иван и додава же ше сце уключиц и до роботи РКЦ-а у Новим Садзе, бо як гвари, кед виберал дзе ше упише на факултет, и то бавело важну улогу. Сцел буц при Руснацох.

МУЗИКА И ПОЛЬОПРИВРЕДА МОЖУ БУЦ ПАРА

Иванов оцец, Желько Лїкар, познати продукователь заградкарских рошлїнох, алє источанє и длугорочни културни дїяч а дїдо  – Дюра Лїкар, учитель у пензиї и публициста котри обявел значне число кнїжкох преважно о историї Миклошевцох и Миклошевчаньох, о Руснацох у Горватскей… И баба, Ксения Лїкар, учителька у пензиї, як и мац Ксения Лїкар, були активни у културним живоце Руснацох, та мож повесц же Иван ма моцни коренї и вельку потримовку у витворйованю своїх планох и на тим музичним, алє и на образовним конаре.

Иван зоз Матейом Бурчаком у Будимпешти

Иван зоз Матейом Бурчаком у Будимпешти

(Опатрене 81 раз, нєшка 1)