Туньша и лєпша продукция

автор мар 6. октобер 2017
12 TOTU mIROSLAV kOVAC

Млади керестурски паприґар з намиру же би олєгчал власну продукцию паприґи, после вецейрочних роздумованьох и идейох ришел самостойно конструовац прикоч за преберанє паприґи, потим модернизовал пирскачку за паприґу з єднобочним кридлом и обдумал траку за оберанє паприґи вєдно з платформу за класованє.

Уж длугши час Мирослав Ковач садзи паприґу, перше у сотруднїцтве з родичами, а тераз уж самостойно, алє дзечнє прима совити и консултує ше зоз старшима. Потреба за конструованє пирскачки з єднобочним кридлом ше зявела прето же нє сцел ґажиц и ламац паприґу котра пред обераньом, єдноставно нє сцел вон буц тот фактор котри будзе очкодовйовац паприґу.

НЄ ШПОРОВАЛ НА ВИРОБКУ

– З помоцу пирскачки з єднобочним кридлом и електронским штелованьом висини кридла пирскам ширину од осем метери, цо ширина седем тракох паприґи. Подобни пирскачки уж єст у валалє, алє моя окремна на свой способ. Нє шпоровал сом на єй воробку, бизовна є и по мокрим и после дижджу котри може поваляц паприґу. Можем пирскац з ню гоч кеди, та и у найвекшей нужди, а знаме же благочасове реаґованє єден з найважнєйших фактотох – приповеда паприґар Мирослав Ковач.

Кед прешлого року посадзел паприґу далєко од валалу, з простим рахованьом же кельо часу страци на путованє по польо и зоз поля, а з тим и средства, понеже роботнїком годзина чече и у драже, ришел класовац паприґу на полю.

– Перши прикоч котри сом конструовал лєм за преберанє паприґи мой власни патент, спрам скорейших искуствох и потребох сом обдумовал випатрунок и функционалносц. Бул би хасновити и за класичне класованє паприґи у дворе лєбо шопи. З бокох направени ручки за кваченє мехох и мещкох за першу и другу класу паприґи котри мож и поставиц и зняц на лєгки способ и за барз кратки час.

З другого боку на штредку єст простор за ґайбочки, а опрез женох котри пребераю и простор за сипанє паприґи. З добру орґанизацию як тота, зменшани час роботи, а звекшана продуктивносц. На полю зме розцагли мрежу од слунка над прикочом, та зме ришели и проблем горучави. Идеалне кед ше зменюю на змену роботнїки котри обераю и пребераю – заключує Ковач.

Подобни платформи за оберанє и класованє рижних польопривредних продуктох котри видзел на саймох и на прикладох з интернету.

УПАРТО РОБЕЛ ЦАЛЕ ЛЄТО

– На тей найновшей машини з траку за оберанє, елеватором и платформу за класованє сом упарто робел цале лєто, кажди дзень по дванац годзини. То цалком модернизована машина, котру ше цага за трактором по дильове або у штред паприґи, а за ню може исц и прикоч за складанє викласованей паприґи. Жени котри обераю паприґу вецей нє муша ношиц мех або кабел опрез себе, досц лєм же би були у ровнї споза траки и на траку такой кладли наоберани плоди, котри друга ґрупа роботнїкох такой на истей платформи класує. Зоз обераньом на таки способ достава и ґазда, а и роботнїки котрим робота наисце олєгчана – того року остала нєдокончена, та сом ю нє хасновал – приповеда Мирослав.

Спомнуту машину ище планує докончиц, понеже плановане же би була двобочна, та источашнє по осмеро буду оберац з двох бокох, а як дознаваме од нашого собешеднїка, ище нє випитане же кельо особи потребне же би стали на платформи и преберали паприґу котру ше обера. Спомнуту платформу планує закончиц през жиму же би була у функциї од наступней сезони.

Млади Ковач пренашол заєднїцку нїтку медзи польопривреду и продукцию паприґи, и шлосерским ремеслом, котре го виполнює у подополносци.

САМОСТОЙНО ОБДУМА МАШИНУ

– Од початку мойого занїманя у польопривреди, намагал сом ше олєгчац продукцию и роботу, так сом самостойно обдумовал числени машини. Перше сом направел подриваче за фолию и єй предзеранє цо олєгчує єй винїманє. Од паприґи нє одуставам, верим же будзем садзиц и надалєй, алє сом порихтани розвивац и шлосерску роботню. По потреби бим правел услужно таки машини и механїзацию, а и други шлосерски продукти.

19-8-2017-Dnji paprigaroh I casc 046

(Опатрене 227 раз, нєшка 1)