Час за сучасни методи

автор але 7. октобер 2017
13 J Fejdi pri pecu

Ярослав Фейди, дипломовани инженєр машинства, бешедує о сучасних пецох на пелет, алє и других цепловодових системох на биомасу, хтори нєшка поставаю вше популарнєйши, алє и конкурентни  пецом на тварде гориво.

Понуканя за системи и можлївосци зогриваня нєшка єст вельо. Окрем рижних пецох, котлох и пумпох, зявюю ше и сучаснєйши файти горива за пеци, а єдно зоз популарнєйших, голєм декларативно, то пелет. Спрам словох фаховцох, вон 100 одсто енерґетски ефикасни, бо його емисия ґасох барз мала и по статистики, може ше поровнац зоз гевту хтору рошлїни преробя до оксиґену.

Таки проценти указую же ступень чкодлївосци нула, кед ше ґу тому дода и факт же ше хаснує одрутки, прерабя и рициклира, вец ясне же пелет у будучносци треба же би бул приоритетне ґориво шицким нам.

Єдна файта то древени пелет, хтори ше прави зоз пресованьом дробних древених часцох, а друга вариянта аґропелет хтори ше прави зоз одруткох зоз слами.

По словох Ярослава Фейдия, Керестурца хтори прави пеци у Кули у подприємстве „Ати терминґ”, аґропелета у Войводини єст и то добре ришенє за нашо поднєбє.

РЕСУРСИ МАМЕ

– Ми маме ресурси и правенє аґропелета у нас може буц барз позитивна ствар. Основна идея же би наш параст предавал сламу хтора му остава и заробел пенєж, а же би гевтот хто купи сламу од нєй правел аґропелет, предавал го и зарабял, а ґу тому и запошльовал людзох. Людзе би пелет куповали, зогривали ше и заш так до кругу. Найважнєйше же пенєж у таких системох остава у держави и же каждого року єст нови ресурси за превенє пелета – твердзи Фейди.

Як гвари Ярослав, древени пелет калоричнєйши и дава вецей енерґиї, алє нєт тельо материялу за правенє древеного пелета. Идеалне би було кед би ше го правело зоз фалаткох древа або плєви, алє наша жем нє ма тельо лєси.

З другого боку, аґропелет зоз слами менєй кошта, єст го каждого року, алє и дава менєй енерґиї. Фирма у хторей як директор продукциї роби Ярослав прави системи за зогриванє на древени и аґропелет, а процес по хторим єден таки пец роби досц єдноставни и одвитує швидкому стилу живота.

ПРЕДНОСЦ АВТОМАТИЗОВАНЯ

– Нормално же пеци треба з часу на час вичисциц, алє вони векшином автоматизовани, сами ше паля и гаша. Пелет ше сам дополнює кед стари догори, а и ґар од одруткох сам випадує. На сподку пец ма рухому решетку хтора сама предрилює згорени одрутки од пелета и придрилює нови фалатки. Тота догорена часц випатра иншак як пирня з древа або угля, поготов ґар од аґропелета, прето же ма вельо минерали хтори згорели вєдно зоз фалатками рошлїни. Скоро шицко ше вихаснує и у пецу нє остава скоро нїч – гвари тот млади фаховец, хтори вєдно зоз колеґами обдумал векшину часцох пецох.

Вон проєктує и пеци хтори грею 50 квадрати, алє и пеци хтори грею гали од 2 000 квадрати. Потераз направел вецей як 20 проєкти за подприємства и компаниї, алє прави и проєкти централного зогриваня за квартельни обєкти.

Його думанє о найтуньшей и найлєпшей системи за зогриванє досц ясне.

– Хижа од 100 квадрати потроши 5 тони древеного пелету и вон кошта 1 000 евра, а за исту поверхносц треба 6 тони аґропелету, а вон кошта 800 евра. Ручне топенє туньше як з древеного пелета 30 одсто, а тельо аґропелет туньши як древени пелет. Значи, аґропелет дзешка єднаки зоз ручним топеньом. За наших парастох найлепше зогривац ше на бали слами. То найтуньше – наприклад, хижу на бали слами од 100 квадратох мож зогривац на 200, або 250 евра. Тиж, при таким зогриваню добре же єст одредзена комоция. Кед ше рано станє, нука цепло, кед ше враци зоз роботи цепло, нєт меркованя на огень, пец ше сама палї и гаши.

Нєдостаток у тим же постояцу систему за зогриванє треба преробиц, тот пец драгши, алє и гориво драгше. Найлєгчейше поровнац зоз зогриваньом на ґаз, бо и тота система досц комотна, автоматизована. Зогриванє на ґаз найменєй чкодзи околїску, алє инсталованє найдраґше. Ґу тому, ґазу у нас нєт, увожиме го и завишиме од його квалитету, а слами и оранїни маме – толкує тот фаховец.

Остава питанє же чи уж час же бизме укладали до будучносци и преруцели ше на сучасни системи зогриваня.

УСКЛАДЗИЦ ПОТРЕБИ И МОЖЛЇВОСЦИ

Нєшкайши стил живота и роботного часу вимага автоматизацию системи зогриваня, а пенєжна моц вимага же би воно було тунє. Тоти два боки чежко ускладзиц.

Зогриванє на аґропелет, односно сламу, можебуц би могло буц сучасне злучованє тих двох бокох, а ґу тому, спрам думаня фаховцох, рециклованє и меркованє на свойо околїско нє треба же би була новосц и сучасни тренд, алє потреба шицких нас.