Шпиванє принєсло рижни награди

автор Розгварку водзела: Тамара Салаґ 14. октобер 2017
foto Antonio     Georgiev-Hadzihristov

Ана Римар зоз Петроварадину студентка на трецим, закончуюцим року докторских студийох язика и литератури (модул: литература) на Филозофским факултету у Новим Садзе. На докторских студийох Ана стипендистка Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою, а уж други рок є школярка Школи шпиваня „Ґласови Наде” у Беоґрадзе.

Школу шпиваня „Ґласови Наде” Ана провадзела на Фейсбуку, дзе видзела же маю барз вельо успишних шпивачох, та єй то була мотивация же би ше приявела за аудицию. До школи була прията и скорей як отримана аудиция, понеже професорка мр Нада Вукович Дьокич и єй супруг Саша Дьокич, композитор и музични продуцент, зоз хторим трима школу, преслухали єй знїмки зоз рижних фестивалох и концертох на ютюб-у.

− Пред тим як сом ше уписала до школи шпиваня у Беоґрадзе, учела сом шпиванє у двох школох у Новим Садзе. Медзитим, сцела сом направиц даяку пременку, видзиц и дожиц дацо иншаке, а и поровнац ше зоз другима шпивачами, хторих нє познам − гвари Ана Римар.

У беоґрадскей Школи шпиваня „Ґласови Наде” годзини нє индивидуални, алє ґрупни, отримую ше два раз до тижня, а тирваю два годзини. Квалитет годзинох на барз високим уровню, вельо ше глєда, а вельо треба и дома вежбац, бо на годзину треба пойсц порихтани.

Foto Mila Simpraga 4− Годзини барз интересантни, а окрем професорки Нади, ту и єй асистенти, хтори нам тиж помагаю. Вежбаме у їх Музичним студию „Оксиґен”, и кажда наша годзина випатра як сам наступ. На годзинох ше преходзи през шицки жанри, а вежбаме и шпивац у дуету. Я, котра найчастейше шпивам поп музику, шпивала сом и метал, джез, реп, жридлово сербски шпиванки итд, а углавним нам професорка задава таки писнї котри нам можебуц и нє барз лєжа, же бизме шицко научели шпивац – толкує Ана.

Єден уровень школованя тирва три мешаци, за тот час треба научиц коло двацец шпиванки,  з применьованьом вокалней технїки, а после тих трох мешацох ше орґанизує концерт, на хторим ше преглашує найлєпшого школяра у дзецинскей ґрупи, як и у ґрупи за старших шпивачох. На тим концерту ше нє оценює лєм тот наступ, алє вообще, цала робота школяра през тоти три мешаци. Ана Римар два раз вибрана за найлєпшого школяра, а тот котри вибрани, достава стипендию Школи, цо значи же нє плаци идуци уровень школованя.

НАЙКРАСШИ ГЛАС СОФИЇ

Школяре зоз Школи шпиваня „Ґласови Наде” ходза на рижни фестивали и змаганя, и то нє лєм у Сербиї, алє и у других державох. Того лєта Школа достала поволанку за Медзинародне змаганє „Sofia Grand Prix 2017” у Софиї, у Болгарскей. Ана ше приявела на конкурс и пошвидко єй явели же є вибрана за представнїка Сербиї на тим змаганю.

− Штредком септембра сом була на змаганю котре отримане у Софиї, у Болгарскей, на котрим участвовали шпиваче зоз коло дзешец державох зоз цалого швета, як цо наприклад Бразил, Венецуела, Молдавия, Єрмения, Болгарска. На змаганю могол участвовац лєм єден, вибрани шпивач, зоз держави хтору представя. Змагала сом ше у професийней лиґи, а шпивала сом писню “Бурйова ноц” од Бернарди Бруно. Була ми велька чесц змагац ше зоз людзми котри соло шпиваче, а даєдни з нїх маю аж и свою школу шпиваня. Тиж так, було ми барз мило же праве я вибрана же бим представяла Сербию на тим медзинародним фестивалу котре було отримане у Националней палати култури Болгарскей, а хторе знїмала и емитовала Болгарска национална телевизия – приповеда Римарова.

У жирию було тельо членох, кельо ше держави змагали, цо значи зоз каждей держави по єден член жирия. Доставало ше перши три награди, як и награду „Grand Prix”, а Ана достала окремну награду жирия − „Глас Софиї”.

− За таки фестивали и змаганя ше муши буц барз порихтани. Шпиванє вежбам кажди дзень, коло два годзини, та можем повесц же сом була добре порихтана. Шпивач, скорей як видзе на сцену, муши буц  барз добре ушпивани и муши буц у добрей шпивацкей кондициї. Писня  з котру зме ше представяли мушела буц така же би максимално указала вокални можлївосци шпивача, так же ми професорка предложела писню „Бурйова ноц”, бо ше єй видзело же сом з ню годна указац вельки розпон гласу, вокалну технїку, вибрато и други способносци. Кед сом наступала, други школяре з школи були у публики, навияли, и то ми барз значело, а знала сом же ме потримує и фамелия и мойо наймилши у Сербиї. Кед ме преглашели за „Глас Софиї”, була сом барз щешлїва, а насампредз ми була чесц же сом участвовала – гвари Ана.

Окрем змагательней часци, бул орґанизовани и концерт на котрим участвовали шицки хтори вибрани за тото медзинародне змаганє.

ОСВОЄНА НАГРАДА И У БЕОҐРАДЗЕ

Концом септембра Ана участвовала и на Беоґрадским интернационалним музичним фестивалу за найлєпшого шпивача „Angel Voice”, а змагательох було зоз велїх державох, як цо Израел, Турска, Италия… На тим змаганю, вона достала трецу награду.

Окрем того, Ана у авґусту представяла Сербию на Шветовим фестивалу Бойкох, у України, дзе шпивала руски шпиванки зоз „Ружовей заградки” и нашо народни шпиванки. Тиж так, у юнию того року представяла Руснацох зоз Сербиї и у Свиднїку у Словацкей.

ПРОФЕСОРКА НАДА НАЙВЕКША ПОТРИМОВКА

У Школи шпиваня „Ґласови Наде” у Беоґрадзе шицки школяре барз талантовани, а медзи нїма ше розвива барз вельку потримовку и, цо барз важне, нїхто нї на кого нє патри як на конкуренцию.

− Професорка мр Нада Вукович Дьокич, дириґент и вокални педаґоґ, наисце барз фахова у своєй роботи, на єден окремни способ роби зоз нами и найвекша нам є потримовка. При каждому з нас розвива самодовириє, а робиме и на сценским руху. Вона патри же би у каждим пренашла даяку специфичносц и окремносц и же би ше праве тото розвивало. Шпиванє вимага же би ше вноци спало осем годзини, же би ше штири годзини пред шпиваньом нє спало, нє шме ше буц у закуреним просторе и у кафичох дзе гласна музика, нє шме ше пиц ґазирани пица… Правда же ше треба одрекнуц од велїх стварох, алє кед тото дацо, прецо ше одрекаш, барз любиш, то нє проблем – щиро гвари Ана.

Римарова нє ма вельо шлєбодного часу, бо є, як студентка на докторских студийох анґажована и у настави, так же трима вежби на Оддзелєню за русинистику, участвує на наукових конференцийох, сотрудзує зоз МАК-ом, дзе ма свою стаємну рубрику „Так и нїяк иншак” и шпива у хору „Гармония” у Новим Садзе, дзе є солистка уж даскельо роки. И кед себе направи дакус шлєбодного часу, намага ше же би го квалитетно вихасновала.

− Плануєм на час закончиц докторски студиї, а цо ше дотика шпиваня, будзем и далєй вежбац и розвивац свой талант. А тото цо ми ше приблїжує, то змаганє у Бечу, хторе будзе отримане концом октобра, а на хторе тиж идзем зоз Школу шпиваня „Ґласови Наде” – закончує Ана Римар.

Nada i ja 3 - Copy

(Опатрене 95 раз, нєшка 1)