Повторени старт – вериме, будзе успишнєйши

автор апал 15. октобер 2017
Деян Будински

Атлетика и Руснаци яґод кед би мали нїтки хтори, одкеди тот спортски конар зажил  у нашей малей заєднїци, нє мож було потаргац. Заренко атлетского „нашеня” принєсол, и длуго роки пестовал, наш вельки спортски учитель Яша Баков. Нєшка на атлетских аренох  успишни  наш дзешецбоєц Михаил Дудаш. Но, окреме ше цешиме зоз успихами младих атлетичарох зоз Руского Керестура, хтори два роки, нажаль, мали дакус почежкосци у роботи, алє ознова рушели  праве отамаль дзе станули.

Атлетика у Руским Керестуре, после вецей роки зациху, ознова ожила 2005. року. На самим початку школского рока. Професорка Саня Тиркайла теди представела школяром „Атлетску школу”, цо школяром було цошка нове, прицагуюце и интересантне. До Школи ше такой приявели коло 50 дзеци од першей по осму класу. За професорку физичного виховйованя то було вельке нєсподзиванє, алє и мотив же би ше озбильно анґажовала.

ОД ШКОЛИ ПО КЛУБ

– Понеже школяре вредно тренирали, почала сом роздумовац же би зме требали пойсц на даяки змаганя, праве прето же би дзеци указали свойо схопносци, свою уложену роботу и же би почувствовали цо значи змагац ше, победзовац, або трациц. На концу, змаганя були потребни и мнє самей, же бим достала одвит о квалитету своєй роботи зоз дзецми и же бим видзела на яким зме уровню знаня, кондициї и пририхтаносци,  у поровнаню зоз другима атлетичарами – гварела професорка Саня Тиркайла.

Пошвидко млади атлетичаре зоз Керестура достали и маїци зоз надписом „Атлетска школа” цо дзецом барз значело и благо поведзено, були прещешлїви, бо ношиц дрес зоз таку ознаку за нїх було бараз вельке. О пол рока потим, у априлу 2006. року, „Атлетска школа” преросла до Атлетского клубу „Русин” хтори такой прияти до Спортского дружтва „Русин”, а тиж так постал и ровноправни член  Атлетского союзу Войводини, та Атлетского союзу Сербиї.

– Робиц зоз дзецми ми нє було чежко, но условия за роботу були, так повесц, нїяки. Робота у школскей сали була цалком прилапююца, но кед оцеплєло, настал проблем же дзе висц зоз дзецми, бо атлетика заш лєм спорт хтори ше отримує на отвореним. Пробовали зме рижни вариянти, од Ярашу, по Лєшик, на отворених теренох школи итд. Дзеци ше заш лєм вше якош найволєли зазберовац у школским дворе, та зме векшину тренинґох и мали у школским дворе. Ту зме себе сами и направели досц добри условия за роботу – надпомла професорка Тиркайла.

Дражка за скаканє до далєка була кратка, та ю предлужели, доложел писку, виляли з бетону и кружни сеґмент за руцанє кулї. Шицко тото поробели сами з помоцу родичох, а робело ше соботами и нєдзелями, кед школа була празна. Нїкому нє  було чежко.

– З тей нагоди жадам виражиц и подзекованє бувшому директорови Янкови Хомови, хтори нам шицко тото дошлєбодзел, оможлївел, аж ше остарал и пооправяц рефлектори на терену за мали фодбал же бизме могли тренирац вечарами, после настави, кед дзецом и найбаржей одвитовало. Тот його поцаг наисце бул одлични, прави и максимално нам олєгчал роботу – гварела професорка Тиркайла.

БЕЗ АДЕКВАТНИХ УСЛОВИЙОХ

Атлетичаре зоз Руского Керестура нє тренирали на тартану, алє на бетону.  Медзитим були задовольни, бо могли тренирац, так повесц, шицки дисциплини – и скаканє до далєка и висока, руцанє кулї и бежанє на кратки дражки, та штафету. Шицко досц добре функционовало. Нєодлуга потим почали штудирац о дражки за бежанє и трениранє.

– Попачел нам ше лєшик, прето же бул релативно блїзко при школи, а и терен бул погодни за бежанє. У розгварки з Месну заєднїцу, валалскима чолнїками, та родичами и атлетичарами, родзела ше идея же бизме дражку, длужини 400 метери направели у лєшику, на єдней часци коло древкох. Нє було лєгко анї теди, бо требало вировнац терен за дражку, пороляц же би було цо ровнєйше, пошац нову траву итд. Но, шицко якош ишло, роботи напредовали, а ознова були анґажовани родичи, дзеци, я и дзепоєдни людзе добрей дзеки и доброго шерца. Жадали зме же би тота дражка випатрала цо красше, та зме з нукашнєй часци дражки позабивали колїки на кажди 20 метери и офарбели их на било и червено. То наисце крашнє випатрало и були зме шицки радосни, но вандализем поробел свойо, так же пошвидко тоти колїки були повикривяни, поламани, а на концу и повинїмани и розруцани. То було цошка на цо зме, єдноставно, нє могли вплївовац – гварела професорка Тиркайла.

Но, дражка остала добра, ровна и у функциї є, та ше и далєй хаснує за тренинґи, школски кроси, там бежа рекреативци и доступна є шицким.

Дражку у лєшику Клуб хасновал за кондицийни тренинґи и за атлетичарох хтори бежа на длугши дражки, а терен у школи бул значни за технїчни дисциплини и спринтерох.

У єдним периодзе, пробовало ше конкуровац за атлетску дражку зоз тартану, прейґ Покраїнского секретарияту за спорт и младеж, но розгварки були нєуспишни и шицко остало лєм на обецункох. Було то вельке розчарованє, окреме дзецом хтори були вельки ентузиясти и верели же конєчно буду мац адекватни условия.

УСПИХ ЗА УСПИХОМ

Саня Тиркайла

Саня Тиркайла

За шицки тоти роки, кед себе творели условия за роботу, тренинґи були порядни, квалитетни и часто напарти. Алє робота з атлетичарами ше виплацела, бо шоровали успих за успихом.

– Участвовали зме на шицких змаганьох пионирского возросту, а то значи на Першенствох Войводини, Сербиї, Купох Войводини, Сербиї, на рижних познатих митинґох, отворених першенствох, змаганьох у одредзених дисциплинох, екипних змаганьох и Школских змаганьох од општинского уровня, окружного, медзиокружного и републичного уровня. З каждого змаганя зме ше врацели з даєдну медалю, або з  вецей медалями, зоз погарами, припознанями. Горда сом на шицких атлетичарох хтори тренирали под моїм руководством, а окреме ше пишим у атлетичарох хтори досцигли сам верх на державних змаганьох и постали шампиони Сербиї у своїх дисциплинох.

Змаганя було вельо, успихи ище вецей, а то окреме цешело професорку Саню Тиркайла.  За свою роботу и нєсебичне закладанє, од Атлетского Союзу Сербиї, 2014. року достала плакету як найлєпши тренер пионирского возросту. Як надпомла, то єй наймилши дарунок и найвекша сатисфакция за роботу и посцигнути успихи на атлетских теренох. З другого боку, то вельке потвердзенє же ше єй роботу провадзи и почитує на державним уровню.

БЛЇЩАЦИ РОКИ ОЗНОВА ПРЕД НАМИ

Клуб бул активни 10 роки, од снованя  2005. року по 2015. рок. После тельо рокох пришло ше по хвильку кед шицки постали покус засицени. Младши людзе нє барз були заинтересовани комплетно превжац шицки активносци коло Клуба, цо подрозумює, окрем триманя тренинґох и одходи на змаганя и то порядни, скоро кажди викенд вяри и вєшенї, а часто и у жимским периодзе,  водзенє окремней документациї.  Кед шицка тота робота спаднє на єдну особу, вец то часто резултує зоз засиценьом, нєможлївосцу шицко постарчиц и попровадзиц.

– Свойо активносци сом зведла лєм на участвованє на школских змаганьох, од општинского, по републични и то тото цо сом могла витвориц и мац релативно добри резултати. Односно, сцем повесц же  Клуб нє бул загашени, лєм нє бул активни як пред тим. Мала сом  вельке порозуменє општинских власцох и шицко було у порядку же би Клуб еґзистовал як таки до дальшого – гварела професорка Тиркайла.

У тим 2017. року, знова од септембра, од початку школского рока, Клуб почал зоз своїма активносцами, тренинґами, а велька помоц и потримовка сцигла праве од єдного з найлєпших атлетичарох „Русина” Деяна Будинския, хтори єдини бул двараз Шампион Сербиї як старши пионир. Фантастични резултати витворел у Краґуєвцу 2012. року на Першенстве Сербиї кед освоєл два злата у дисциплинох скаканє до висока и до далєка.

Деян виражел жаданє водзиц тренинґи, робиц зоз дзецми и комплетно помагац у роботи Клуба. Тераз ше тренинґи отримує три раз до тижня, а одволанє дзецох вельке. Активно прилапел обовязки, а його искуство як длугорочного змагателя, барз будзе значиц и хасновац будуцим атлетичаром. Деян тренирал вецей роки у АК „Войводина”, а здобути искуства пренєше и на младих атлетичарох зоз Руского Керестура, бо окрем добрих тренинґох, важне и друженє и весела, побиднїцка атмосфера.

– Пред нами велька робота и одвичательносц, а довириє хторе зме достали од родичох, сиґурно же оправдаме на найлєпши способ и зоз максималним анґажованьом. Вшелїяк, я як професор и длугорочни тренер, та и предсидатель Атлетского клубу, сиґурно ше будзем намагац уложиц и до Деяна як тренера и до розвою Клуба, а резултати активносцох хтори зме уж заплановали, годно видзиц у наиходзацим периодзе – гварела професорка Саня Тиркайла.

ШАМПИОНСКИ РЕЗУЛТАТИ

– Керестурски атлетичаре призначели вельо успихи на числених змаганьох на шицких уровньох. Од школского по державни. Спомнєм дзепоєдни з нїх, наздавам ше же нє вихабим нїкого, а кед вихабим, най ми нє вежню за зле, бо, ше нє мож поздогадовац баш шицких: Зоран Колошняї у бежаню на 800 метери, Борис Барна у скаканю до далєка и спринтер, Дарко Чернок у скаканю до далєка, Валентина Тиркайла у скаканю до висока, Деян Будински у скаканю до висока и до далєка, Дарян Белак у бежаню на 300 метери, Иван Будински у руцаню кулї, Антония Монар у скаканю до висока, Кристина Катона тиж у скаканю до висока, а треба наглашиц и же хлапцовска екипа основней школи, на Державним школским першенстве два роки була вицешампион, 2012. и 2014. року – гварела професорка Саня Тиркайла.

dejan budindki 41

(Опатрене 55 раз, нєшка 1)