Хиби нам системски поставена пракса

автор маф/опс 30. октобер 2017
16-17 DSC_0111

Проєктне финансованє у култури тирва уж вецей роки, а нашо културно-уметнїцки и просвитни дружтва го тераз лєм починаю применьовац и хасновац. Завод за културу войводянских  Руснацох прешлого року першираз вишол зоз конкурсом проєктного  финансованя спрам наших дружтвох, на хтори ше вони одволали  и конкуровали, та на таки способ влонї финаснована  порядна дїялносц дружтвох.

На тоту тему проєктного финансованя култури бешедовали зме зоз Ґабриєлу Саянкович, предсидательку Одбору за културу НС Руснацох и Мирославом Кевеждийом, менаджером у култури.

– Проєкт представя основни инструмент за планованє ресурсох за посцигованє даякого цилю. Шицки людзе проєктую, алє гевти котри наисце знаю писац и водзиц проєкти звичайно зробя вецей зоз менєй средствами – ефикаснєйши су. У Заходним швеце ше трима же проєкт така робота виведзена з боку даякей орґанизациї, лєбо єдного чловека же би ше випродуковал єдинствени резултат. То значи же проєкти маю початок и конєц, а тото же су єдинствени значи же резултат иншаки од було чого другого цо орґанизация иншак виведла. То значи же ше проєкти розликую од процесох котри вше исти, чечу и повторюю ше – дефинує сущносц проєктного финансованя наш собешеднїк Мирослав Кевежди.

СОВИТ И ЗАВОД

У рускей заєднїци до системи проєктного финансованя того року ше уключел и Национални совит Руснацох прейґ Одбору за културу, так же вон финансовал того року порядну дїялносц дружтвох,  т. є. музично-фолклорну, прейґ конкурса, на хтори ше дружтва одволали зоз проєктами. Завод за културу войводянских Руснацох тиж так мал конкурс вязани за орґанизованє наших манифестацийох и фестивалох на хтори конкуровали нашо дружтва.

– Цо ше дотика практичного боку то наисце дакус проблем за нашо дружтва, зато же ми мала заєднїца, найчастейше у наших дружтвох позберани людзе хтори маю афинитету ґу култури, можебуц нє тельо спрам администрациї и административней роботи и дзе у векших дружтвох ше можебуц и найдзе дахто хто би ту баржей мал прихильносци ґу тому, хто би баржей то знал попровадзиц, добре обробиц, написац. Таки дружва маю менши проблем, а дружтва дзе их нєт вельо, або ше у нїх нє найду таки особи, вони дакус маю проблем зоз тим – гвари наша собешеднїца Ґабриєла Саянкович.

И Завод и НСР виходзел вочи у таких проблемом у смислу же вец служби у НСР и у Заводзе ше анґажовали коло самого виробку проєктох.

Ґабриєла Саянкович

Ґабриєла Саянкович

– Чи би то нє могол буц даяки модел? На таки способ зме о тим роздумовали. И мойо особне думанє же у дружтвох людзе и далєй буду робиц хтори векшином маю прихильносци ґу културней дїялносци рижних файтох, а мойо думанє же би ше им могло помогнуц коло тей административней роботи писаня проєктох – предклада Саянковичова.

КВАЛИТЕТ ПРОГРАМОХ МОЖ ЗЛЄПШАЦ

– Конкурси хтори розпишу вонкашнї институциї, од локалних по републични, преходносц буду  мац проєкти хтори буду  квалитетнєйши,  та так будзе и квалитетнєйше  обдумана програма хтору дружтва буду витворйовац. Цо ше дотика самей  документациї, односно форми у  хторей проєкти  буду послани то  єдно, и квалитет програми хтора будзе представена з тим проєктом  будзе мац сиґурно  позитивни резултат  – визначела Ґабриєла Саянкович.

Мирослав Кевежди на проєктне финансованє при Руснацох патри вельо критичнєйше. Вон, медзи иншим, гвари и тото:

–  При нас очиглядне же ше под проєкти подводза и ствари котри вецей здабу на процеси – дзепоєдни „проєктанти” анї нє пишу нови проєкти, алє лєм посцераю датум од прешлого року, та положа нови и то, углавним, тото нове цо маю понукнуц. Повторйованє ше спатра як охраньованє нашей културней традициї, та ю нє треба губиц зоз даяку иновацию. На нєщесце проєктантох, комисиї  котри одлучую о пенєжней потримовки нє барз одушевени зоз такима „проєктами”, та вони доставаю мали, лєбо нїяки средства. Тиж так, часто у нєпотриманих проєктох хибя точно дефиновани елементи як цо то циль, хто будзе и цо робиц, зоз котрима средствами, кельо то пита часу и пенєжу и як мож превериц чи циль досягнути. Цилї котри ше зоз проєктами досягую звичайно би требали буц дефиновани зоз стратеґиями. Нажаль, кед стратеґиї нє добре поробени, вец анї проєкти нє маю добри ориєнтир, а нє маю го анї комисиї, нє зна ше цо ше сце. З оглядом на тото же би стратеґиї требали дефиновац пременки на лєпше, проєкти би требали помогнуц виполньованє тих пременкох – визначує погришни приступ ґу проєктом Кевежди.

ЕДУКАЦИЇ У ЗАВОДУ

Наша собешеднїца Саянковичова предлужує же було пробоване на вецей заводи, окреме у Заводзе за културу войводянских Руснацох орґанизовало ше вецей едукациї цо ше дотика писаня проєктох, и на тоти едукациї ше велї одволали, алє ше случує же людзе хтори маю прихильносци за таку файту активносци, найчастейше з часом и виду зоз КУД-ох, найду свойо место дзешка индзей, бо то млади людзе, т. є. и у дружтвох нє стаємне членство, водза их найчастейше и старши, и то вец єдно з другим нє повязане. 

– Кед би ми були численша заєднїца, кед би нашо дружтва могли мац и свою администрацию хтора би провадзела їх роботу, вец би то було дакус иншак. Думам же ше у наиходзацим периодзе будземе намагац и Одбор за културу и НСР, а найвецей Завод анґажовац у помоци коло того писаня проєктох. Нє можеме вельо обчековац у тим од самих дружтвох. Вони, можебуц у одредзеней хвильки и найду особи хтори буду едуковани або буду мац дзеку едуковац ше за писанє проєктох, алє найчастейше вец тоти особи пойду з дружтва пре роботу, або фах, та зоз тим наисце єст и будзе проблеми – визначела Саянковичова.

ПРОБЛЕМИ КОЛО КОНКУРСОХ

Проблематичне и саме провадзенє конкурсох при наших дружтвох. И кед єст едукованих же би одвитовали на дзепоєдни конкурси, часто ше случує же су нє информовани, нє знаю и дзе опатриц чи вишли конкурси, тиж дзе глєдац на хтори конкурс маю право конкуровац, на хтори нє, яка то документация потребна, и на тим би требало дакус вецей поробиц. Таки информациї би требало прешлїдзовац дружтвом поряднєйше и же би хтошка то у службох попровадзел, а же би вец дружтва могли порихтац проєктну документацию на час, окреме кед ше можебудз нє сходза поряднє, або маю лєтнї паузи, а конкурси повиходза и подобне.

– Найчастейше служби у векшини случайох то и робя, алє то би могла буц системски поставена пракса. И гевтого року и того ше вше баржей указує и на самих схадзкох Одбору за културу и УО Заводу же саме проєктне финансованє, з рока на рок приноши лєпши квалитет роботи наших КУД-ох. Кед тоти проєкти сами нашисани з помоцу наших службох, вше ше баржей патри же би нє була випочитована лєм форма, алє и на сами змист проєктох, цо вони приказую, кельо дружтва квалитетно робя. То єден добри бок такого способу финансованя же ше сами дружтва дакус иншак поставя ґу квалитету своєй роботи – гвари Саянковичова.

Мирослав Кевежди

Мирослав Кевежди

Проєкти писац зна буц досц чежко, алє хто то зна робиц – виплаци му ше, наглашує Кевежди. При Руснацох ше така робота часто видзи як допита, та ше ю сце преруциц на дакого другого. Часто ше проєктованє досц олєгко похопює. Слаба зацикавеносц за таку файту усовершованя, аж и теди кед таки усовершованя єст – їх резултати нє задоволююци, визначує наш собешеднїк Кевежди.

УСКЛАДЗИЦ НАШО ДЇЛОВАНЄ ЗОЗ ЕВРОПСКИМ

– Институциї ше муша пременїц. Популизем котри одвитує политичаром нє водзи ґу розвою. Перше ше муши зявиц потримовка, вец директор, вец правнїк и финансийна служба муша буц оспособени за таку роботу. То прето же потребне ускладзиц свойо дїлованє зоз европским правним и финансийним рамиком, а то вообще нє лєгко. З другого боку то можлїве, орґанизация у котрей сом бул у управи робела зоз пенєжми Европскей аґенциї за реконструкцию и велїх других фондох, а проєкт котри сом вєдно зоз тимом зоз Суботици писал за Совит Европи 2014. року бул 2016. преглашени за приклад добрей пракси и достал додатни средства – гвари Мирослав Кевежди.

(Опатрене 23 раз, нєшка 1)