Перша дзивка за орґулями

автор маф 9. новембер 2017
26 Verunka Paso -Oreoli

У славней керестурскей рок ґрупи „Ореоли” хтора грала од 1972. року, а хтору позберал Владимир Горняк Зезе,  першираз грала и єдна дзивка и першираз уведзени орґулї.  Тота дзивка була 19-рочна Верунка Тиркайлова Жана, нєшка Пашова хторей пошвециме тото предлуженє нашого фельтону о рокенролу у Руским Керестуре.

Верунково музични початки були ище у дзецинстве кед ше єй, як нам виприповедала, барз пачело грац на гармоники.

– Ми були велька фамелия, було нас седмеро дзеци та оцови нє було лєгко виполнїц ми жаданє и купиц гармонику. Но, бул барз добри приятель з наставнїком Якимом Сивчом, та му вон нашол половну гармонику у валалє. И так сом ше уписала до тедишнєй музичней школи ту у валалє – памета наша собешеднїца Верунка.

НЄ МОГЛА ДО ШТРЕДНЄЙ МУЗИЧНЕЙ ШКОЛИ

Спочатку, як гвари, зна же ю наставнїк Сивч ходзел учиц дому, а познєйше ходзела на годзини хтори ше отримовало у Доме култури. Ишло єй добре и успишнє закончела шицки шейсц класи и шнїла о дальшим школованю.

– Барз, барз сом сцела пойсц до штреднєй музичней школи до Нового Саду,  алє мойо баби нагварели оца же анї случайно, „бо Веруна будзе певачица”, но знам же було дакус и пре финансиї, и же далєко.  И вецка я гварела же нє пойдзем нї до якей школи, и до септембра сом ше анї нїґдзе нє уписала. Алє пришол мой шовґор, моєй шестри чловек Миомир Сератлич зоз Кули, и гварел ми: „гайде упишем це я до економскей школи”. Алє там нє було места, та до тарґовецкей. Так и було, и я закончела три класи, и так ме и прешла воля за музику, бо сом видзела же уж нє будзе нїч — резиґнована була Верунка.

Ище док була школярка штредньошколка у Кули, живот єй, заш лєм на  драгу поставел и музику лєм у иншакей форми як вона шнїла и жадала. Дума же єй дакедишнї наставнїк, а оцов приятель – Сивч, суґеровал Витомирови Бодянцови же би ю уключел до оркестру Дома култури цо ше и случело. 

– Витомир ме поволал до оркестру дзе вон бул перша гармоника, а я друга. Вельо ше грало за шицки секциї Дому култури, и вельо ше ходзело на рижни наступи по цалей тедишнєй Югославиї. То ше ми барз пачело и заш лєм ме музичне виполньовало – приповеда Пашова.

ПОВОЛАЛИ Ю ДО ”ОРЕОЛОХ”

Кед закончела штредню школу почала уж и робиц як тарґовкиня, а Владимир Горняк Зезе поволал ю грац на орґульох до составу „Ореоли” хтори теди оформйовал.

– Волал ме най з нїма граєм на орґульох, алє я ше спочатку унїмала, як я то будзем кед я граєм на гармоники, а орґулї заш лєм цошка инше. Зезе познати як упарти чловек хтори витвори тото цо задумал и озбильни и у орґанизациї и у цалим приступу ґу музики. Прешвечовал ме же я то годна, же ми вони шицки штирме помогню, я мам лєм тримац акорди. И нагварел ме. Шицки хлапци ме барз крашнє прилапели як пайташку, и Бинди, и Дьока, и Ковач и за тот час док зме вежбали и грали барз зме були добри приятелє, тримали ше вєдно и дружели. – толкує наша собешеднїца. А випатра же так и було, же хлапци були добри, бо их полюбела и прилапела и єй баба Тиркайлова у чиїм обисцу на Новим шоре почали вежбац.

– Чудне же баба заш лєм прилапела мойо музичне анґажованє. Обавала сом ше як то будзе, заш лєм зме мали и гласни инструменти, алє ше вона цешела же млади до нєй ходза. Цешела ше у нас, хлапцох полюбела як свою родзину и так их и тримала, а нє раз було же и потанцовала з Бинцийом, або Дьоком на наших пробох. А вежбали зме барз, барз вельо – памета Верунка.

Дознаваме же вона нє мала зач купиц орґулї, та тиж мушела пожичиц як и други члени „Ореолох” кед набавяли квалитетни, гоч нє ориґинални „Маршалово” инструменти и опрему. За половни, алє добри орґулї дацо пожичел єй шовґор Сератлич, а доложели и з того цо пожичел парох о. Макаї. Пожичени пенєж сами врацали зоз наступох та так и Верунка. А после длугшого пририхтованя и вежбаня, „Ореоли” почали наступац у праве вибудованим новим Младежским доме, гоч и нє бул цалком докончени. Там потим стаємно грали на „иґранкох”, алє и у першомайским керестурским ресторану, наступали и у готелу у Кули и вшадзи були барз добре прияти и популарни.

26 Verunka Paso 004

ЛЮБОВ ҐУ МУЗИКИ НАШЛЇДЗЕЛА И ДЗИВКА

На питанє як ше єй родичи заш лєм нє процивели же грала як дзивка з леґинями Жана нам приповеда.

– Нє знам анї сама як ше то обрацело, алє нє бунєли ше. Мац нас чула лєм дакеди на пробох, а оцец провадзел дружтвени живот, та нас нє раз слухал на наступох. Кед уж робел у Нємецкей, та паметам кед раз пришол, а ми у ресторану заграли Сивчову „Керестурски тополї” видзела сом як му аж слизи рушели. И вельо раз зме го знали одоброволїц зоз шпиванками хтори любел, бо зме окрем рокенрола грали и нашо руски шпиванки и балади.

Балади и сама Верунка заш лєм найволєла, бо теди место орґульох брала до рук гармонику хтора була єй велька перша музична любов. После скоро рока вежбаня и наступаня зоз „Ореолами” наша собешеднїца заключела свою музичну кариєру.

– Док зме грали упознала сом леґиня за хторого сом ше и одала праве 2. новембра 1972. року. Наступела сом потим ище раз-два раз, алє видзела сом же то уж нє идзе вєдно з новим малженским животом. О рок зме пошли до Нємецкей, мали и двойо дзеци, алє гармонику сом нє зохабела и там. Часто сом грала на домашнїх преславох, а так помали почала зо мну грац и моя дзивка Лидия. Першу гармонку-баввиско достала на три роки, вец закончела нїзшу музичну школу тиж гармонику, кед зме ше о дзешец роки врацели до Керестура. Мило ми було кед зме вєдно грали на фамелийних сходох дзе нас було и до пейдзешацецеро. Кед почала грац у Доме култури за „Ружу” достала грац исти аранжман цо и я грала, та писало и мойо мено – поцешена Верунка. Поцешена є и у тим же Лидию потримала закончиц   музичну академию, педаґоґийни напрям у України и нєшка Лидия наш познати и припознати музични педаґоґ и дириґентка. А Верунка, и нєшка дзечнє провадзи наш музични и културни живот.

ВЕРУНКУ ЗАМЕНЄЛА ИРИНКА

По одаванки до „Ореолох” такой пришла Иринка Еделинскова, нєшка Олеярова, тиж музични педаґоґ, хтора теди була у штреднєй музичней школи у Новим Садзе. О тим своїм анґажованю Иринка гвари:

– Паметам же Зезе пришол до нас и барз ме модлєл най з нїма граєм. Пристала сом, гоч сом ше обаваля як то будзе пре мойо школски обовязки. Так и було же сом нєодлуга мушела престац грац з нїма. Школу сом мала и соботами, та нє було досц часу анї вежбац, а сцели зме буц квалитетни. З „Ореолами” паметам даскельо красни наступи.

ГРАЛА НА СВОЄЙ СВАДЗБИ

– Кед сом ше одала, нормално же на мою свадзбу пришли и мойо приятелє з „Ореолох”.  На свадзби грали гудаци Кирданци, алє у єдней хвильки,  анї нє знам же хто предложел же би  заграли и ми „Ореоли”. Так и було, видно и на фотоґрафиї як я граєм як млода у шлаєру. Було то красне, миле и паметлїве дожице – заключує Верунка Пашова.

26 Verunka Paso-Oreoli-mloda

(Опатрене 65 раз, нєшка 1)