Збера и призначує обичаї при Руснацох

автор влдї 11. новембер 2017
24 Tanja Bugarski

До нєматериялного културного скарбу националних заєднїцох Войводини буду призначени и обичаї и традиция Руснацох. Досц важна робота на терену з людзми дзе призначує и фотоґрафує одредзени обичаї.

Нащива родичом у Шидзе, була нагода дознац дацо вецей о роботи Татяни (народзеней Цупер) Буґарски, висшого кустоса етнолоґа Музею Войводини у Новим Садзе. Татяна кед пришла опатриц оца Славка и мацер Лїлю вихасновала пребуванє у Сриме же би покончела дацо цо вязане за єй роботу на терену. Наша собешеднїца нам гварела же слово о проєкту „Виглєдованє, документованє и презентация нєматериялного културного скарбу етнїчних заєднїцох Войводини”, а спомнути проєкт финансує Министесртво култури Републики Сербиї.

Точнєйше, наша собешеднїца фокусирована на обичаї и традицию Руснацох през пестованє обичайох за Крачун, Вельку ноц, потим ремесла, алє и други сеґменти традициї.

– Обичаї за вельки швета як цо то Крачун, або Велька ноц, менєй вецей єднаки, алє заш єст и окремносци у Сриме, або у Бачкей. А то ше найлєпше дозна у конкретних и нєпоштредних розгваркох на терену, точнєйше през нащиву обисцом и нєпоштредну бешеду и конкретне демонстрованє як ше рихта одредзени єдла и яки обичаї през швето ше пестовало у обисцу. То шицко призначуєм, фотоґрафуєм и класификуєм. Проєкт ше нє закончує у тим року, алє „чече“ бо ма одредзени фази през хтори преходзи. Будзем виглєдовац и други сеґменти нєматериялного нашлїдства як цо то жива традиция хтора ше преноши з колєна на колєно и облапя три ґенерациї собешеднїкох у одредзеней фамелиї. Ту буду облапена и усна (усмена) традиция як цо леґенди, приповедки, обичаї, швета, швета, традицийни знаня и схопносци – пояшнює о яким проєкту слово Татяна Буґарски.

ПОТРИМОВКА ИНСТИТУЦИЙОХ

Припознава же би таку роботу нє могла покончиц сама як поєдинєц, алє ту потребна и помоц  и потримовка и самих институцийох националней заєднїци як цо то Национални совит Руснацох, Завод за културу войводянских Руснацох, културно-уметнїцки дружтва и подобне. Шицко цо позбера през виглєдованє, Татяна обєдинї, а циль виглєдованя же би то було призначене у Националним реґистру Сербиї и так було доступне ширшей заєднїци.

Же би ше то витворело, потребне випочитовац одвитуюцу процедуру. Перше треба порихтац обгрунтовани предлог за упис зоз согласносцами институцийох хтори участвовали у виглєдованю. Документацию ше придава координаторови  за Войводину, а вец Центру за нєматериялне културне нашлїдство Сербиї, чия комисия шицки препатра и оценює и кед дума же потребне, годно документацию врациц на дополнєнє и пояшньованє, а кед нєт пригварки, вец ше то реґиструє як нєматериялни културни културни скарб.

– Циль же би ше отримало або пребудзело свидомосц о отримованю и пестованю културного нашлїдства. Прето досц значни розгварки на терену кед ше достанє податки о особним, фамелийним и вирским идентитету особи и єй фамелиї. Знаме же  яки християнски обичаї за, наприклад, Вельку ноц, алє заш єст розлики у означованю швета у Сриме, лєбо у Бачкей, кед слово о дзепоєдних обичайох. Наприклад у Бикичу сом призначела обичаї з нагоди швета Русадля и валяня „майового древка” або же лєм у Бикичу за Вилїю за вечеру рихтаю мачанку з печаркох „пипенкох” зоз чим ше вони цеша – наводзи Татяна Буґарски.

24 TATJANA BUGARSKI DVA

ПЛЄЦЕНИ ПРЕДМЕТИ ЗОЗ СЛАМИ И ДИКИНЮ

Тиж нам гвари же пред даскельома роками у Бикичу нащивела Осифа Чизмара хтори вирабял (плєтол) предмети зоз слами и роґозу. Гвари же на перши попатрунок у схопних рукох тота робота випатра лєгка, медзитим, то нє так. Додава и же тоту роботу нє превжал робиц дахто други, алє з оглядом на тото же шицко добре призначене, годно зробиц реконструкцию як ше то роби.

Татяна ище як школярка основней школи, а потим и Ґимназиї „Сава Шуманович” у Шидзе була членїца фолклорней секциї КПД „Дюра Киш” и тоти часи єй остали у красним паметаню пре друженє и числени наступи у Шидзе и на рижних програмох и манифестацийох з вонка Шиду. Любов ґу традициї и розличним културом була значна кед ше опредзельовала уписац и закончиц Етнолоґию и антрополоґию на Филозофским факултету у Беоґрадзе.

РОБОТА НА ТЕРЕНУ

Татяна зоз сотруднїками зоз Музею Войводини нащивела и познати вашар у Шидзе хтори ше отримує каждого 15. у мешацу и ту тиж виглєдовала. А нєдавно була, гвари, и у Руским Керестуре и интервюовала бачика Мирона Дудаша и його супругу Меланию, хтори подаровали одредзени предмети до музею, медзи хторима и салветка на кошарку цо ше ноши до церкви пошвецац пасху, зоз  1958. року.

ПОТРИМОВКА ФАМЕЛИЇ

Татяна припознава же єй у роботи велька потримовка супруг Сташа и синове Бодин (10,5) и Марко ( 3,5) роки. А синове любя вєдно з ню присц до Шиду до дїда и баби. Татяна ше и далєй усовершує у своєй роботи и фаху и до конца рока требала би достац и званє доктора наукох.

24 Bugarski

(Опатрене 59 раз, нєшка 1)