Нє лєм писац, алє и обявйовац

автор Ася ПАПУҐА 15. новембер 2017
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Барз часто у остатнїм чаше маме нагоду чуц, лєбо пречитац, же медзи нами нєт младих хтори робя, творя. (Окреме думам на литературу, поезию лєбо прозу, алє учишлюєм ту и кажду другу файту уметносци). Однєдавна тота тема помали преросла до свойофайтовей отвореней дискусиї на дружтвених мрежох, лєбо у наших медийох. Шицки маме право на свойо думанє и шицки, на щесце, маме право на шлєбоду повесц тото цо думаме.

Же нєт младих хтори творя, конкретно, пишу на мацеринским язику, нє зложела бим ше цалком. Чи то щире, покус дзецинске и наивне наздаванє, нє знам. Алє сом дзешка прешвечена же младих ЄСТ, же су ту, же робя, же творя, же чувствую. Того чого нєт, то можебуц думка же хибя нагоди же би обявйовали, лєбо, бизовнєйше, же нє маю достаточно самодовирия, моци, лєбо инспирациї же би свойо дїло и обявели.

Праве пре тото, апелуєм на шицких хтори маю нєобявени рукопис, же би ше одшмелєли. Прето же, кед дацо написане, направене, воно одредзену вредносц напевно ма. Лєбо голєм заслужує шансу буц пречитане. Кед напишеме дацо и охабиме же би тлєло у фийовки, лєбо замкнєме до фолдеру, свидомо му нє даваме шансу, точнєйше, однїмаме можлївосц, и себе, и другим. Писанє, односно, творенє, ше нє закончує кед положиме точку на концу, наприклад, писнї. Зоз точку закончуєме лєм першу фазу. Супер кед дойдземе поталь. Алє, треба далєй. Дац дакому же би пречитал, послац, глєдац и знац прияц конструктивну критику и робиц на тим. А можлївосци маме.

Окреме апелуєм на младих, БО ВЕРИМ ЖЕ ВАС ЄСТ. Маме ґрупу на Фейсбуку, Литература по руски, маме младежски часопис МАК, за хтори можем твердзиц зоз особного искуства же барз лєгко з нїм сотрудзовац, маме праве тото Литературне слово, чийо редакторе наисце маю и сцелосци и порозуменя и сцерпеня. Маме вецей манифестациї на хторих млади можу преставиц свою творчосц. Места дзе ше можеце афирмовац, єст.

Одшмельце ше, прекушце страх, обаваня, гоч цо у питаню, и посилайце, обявюйце, зявюйце ше. Най нє скапеме надаремно.

* * *

У полусну,

кед павучина ратує мотиви

панїка пребера можлївосци.

Окупани и чисти,

скоро нєпрепознатлїви,

а заш лєм тот исти

Страх шеда на пристол

зоз нову, швицацшу коруну.

Слаби и нєсвидоми

думки клєкаю на колєна

и витаю велїчезносц Пана.

Були моцни кед шветлосц дня

скривала совисц.

Тераз лєм косцанїки,

падаю и чекаю заповиди.

Добру ноц, чи збогом?

(Опатрене 21 раз, нєшка 1)