Кед заграли, по шицких аж мраз прешол

автор маф 16. новембер 2017
Cervena ruza 1973 - Vladimir Hornjak ( Zeze), Irina Olejar, Djeno Nikolic i Djordje Kovacevic

Владимир Горняк Мезеш, або Зезе як го вола векшина у Руским Керестуре, бул найвитирвалши и найплоднєйши у орґанизованю музичних составох хтори од 70-тих рокох грали вше популарнєйши рокенрол. Гоч оценює же нє посцигнул вельо, останє праве по тим записани у историї керестурского рокенрола. Найвисши досяги посцигнул состав „Ореоли”

У тот час даєдни його товарише „музиканти” ше врацели з войска як и вон сам, а Владимир Венчельовски Бинди – уж пошол на роботу до Нємецкей. Зоз свою упартосцу Зезе го „доволал” назад до Керестура же би основали нови состав. Шицко ше добре зложело, Бинди ше врацел и бул шпивач, а у составе були Дьордє Ковачевич Дьока хтори прешол грац на бубнох, Янко Ковач грал на басу, а Зезе на соло-ґитари. Нагварел вон и Верунку Пашову Жану, грац на орґульох, цо зме тиж споминали у прешлим предлуженю.

ФЕНОМЕНАЛНИ ПЕРШИ НАСТУП „ОРЕОЛОХ”

Вельо сили и упартосци требало уложиц и до набавки квалитетних инструментох и опреми. А требало и вельо пенєжи, та то нє ишло анї кус лєгко.

– Векшина членох тот пенєж мушели пожичиц, родичи нє були одушевени. Паметам же ше Дьоков оцец длуго гнївал на мнє, бо мушел синови дац пенєж зоз кнїжочки… Но, познєйше, як зме грали шицко ше врацело – памета Горняк. Инструменти и опрему наручели з Беоґраду, дзе ше почало правиц одлични копиї „маршаловей” опреми и розгласу, а йому послали феноменалне ориґинал „поячало” Вокс АЦ-30.

– „Ореоли” упарто и длуго вежбали кажди дзень. Дакеди зме були и по осем годзини вєдно, мали нову, квалитетну, опрему, були искусни и музично дозрети. Правел ше и нови Младежски дом у хторим зме ше рихтали наступиц за отверанє – 8. марца 1972. року. И тот наступ будземе паметац. Нїхто нас потеди нє чул, та кед зме заграли, медзи штирома мурами шицко одгуковало, а квалитетни звук пребивал ше през масу одушевеней публики. То феноменалне чувство и дожице стац пред телїма людзми, и буц „опити” з тим моцним звуком од хторого по целу аж мраз преходзи – здогадує ше Зезе.

ГРАЛИ И ВЛАСНИ КОМПОЗИЦИЇ

„Ореоли” на репертоаре мали нумери „Червених коральох”, „Корни ґрупи” барз популарней „Про арте” и других з югославянскей рок сцени. Но, лапели ше твориц и власни композициї, найвецей ше у тим анґажовал Дьока. О тим Зезе приповеда:

– Тексти зме мали и сербски и руски, хтори векшином написал учитель Яни Романча Ґана. Так настали „Сенди” „Була ши моя” „Остатня ноц”, и други, а я викомпоновал „Бабко мала”. Нє мали зме їх студийски знїмки, лєм з маґнетофоном. А зачувани остал лєм знїмок „Бабко мала” хтори сом положел и на Ют-юб канал.

Зезе познєйше викомпоновал забавни шпиванки „Волайме ше любов” и „Уж преквитаю орґони” хтори грала оркестра „Идеали” и хтори и нєшка популарни.

Попри порядних наступох у Младежским доме, квалитет „Ореолох” замерковали и други, та их волали грац и у керестурским ресторану хтори теди отворени, а познєйше грали и у наших местох – Орахове, у Петровцох и Миклошевцох на Кирбаю… Дзекуюци Керестурцови Дюрови Дудашови, музичному редакторови у рускей редакциї Радия Нови Сад, музичаре постали члени Новосадскей естради „Скала” хтори их през лєто сцели анґажовац у Будви на морю. Но, естрада мала своїх шпивачох, та „Ореоли” нє сцели прилапиц наступац без свойого Биндия.

N0vi Oreoli 1974 - Vladimir Hornjak ( Zeze ), Rudi Mezek i Djeno Nikolic

НЄМЕЦКА ”ОДЦАГЛА” ШИЦКИХ ЧЛЕНОХ

Бинди шпивал дас седем мешаци, а вец ше врацел до Нємецкей, а за нїм нєодлуга пошол и басиста Ковач. Место Биндия єден час шпивац почал Дьока, а Зезе бул провадзаци вокал, док место Ковача почал грац млади ґимназиялєц з Коцура, Йовґен Николич Джено.

– Живот помали приношел нови хвильки у наших животох, закончели зме школи, почали робиц, та ше и члени меняли. Гоч бул без искуства, Джено бул талантовани, та ше добре зложел з нами. У Нємецкей уж теди були Бинди и Ковач, Верунку заменєла перше Иринка, а ю тиж ґимназиялєц з Миклошевцох Владо Вереш хтори грал на клавиятурох, алє и барз добре шпивал. Постал и главни шпивач, кед о якиш час и Дьока одлучел пойсц до Нємецкей. Шицки вони пошли за лєпшим животом, цо розумлїве, єдини я остал зоз старей постави. Место Дьоку приключел ше ґу нам Руди Мезек як нови бубняр – толкує Зезе.

Теди уж порядно вежбали у Младежским доме дзе и наступали. Инструменти набавяли у Италиї, дзе по нїх Зезе одходзел даскельо раз, и по бубни, и ґитари. Кед у юнию 1973. року обити просториї у Младежским, и украднута им часц инструментох, витирвалого Горняка и то нє могло застановиц и ознова пошол по инструменти до Италиї. Там набавял и теди популарни фармерки, та ше и керестурски музиканти облєкали по найновшей моди. Медзитим, состав ше помали загашел концом 1974. року. Як гвари наш собешеднїк, нє зна анї сам прецо. Ґенерациї його парнякох хтори 60-тих рокох уживали у рокенролу, уж були у других животних водох…

Владимир нїґда нє могол зохабиц музику

Владимир нїґда нє могол зохабиц музику

Кед „Ореоли” престали грац, Владимир Горняк нє могол цалком зохабиц музику. Наступал ище з младшима музичарами, а и у оркестри Дома култури на примки. О єден час порушал нови оркестер – „Идеали” хтори грали у керестурским ресторану, а познєйше и на свадзбох, аж по 2006. рок. Горняк потим наступал и у других местох з рижнима оркестрами, а нєшка му гоби компютерски знїмац и обрабяц облюбену музику. Як заключел, попри рокенролу, ознова у нїм „ожили” и нашо руски шпиванки.

НАСТУПЕЛИ И НА “РУЖИ”

Ґрупу „Ореоли” Зезе основал концом 1971. року, а уж о два роки наступели и на нашим Фестивалу „Червена ружа”, у составе Зезе, Ґено Николич Джено на басу, Иринка Еделински орґулї и Дьока Ковачевич на бубнох. Дьока и шпивал, а наступели зоз своїма шпиванками Дьокову „Остатня ноц” и Зезейову „Бабко мала”.

ЛЄМ ЦО НЄ ГРАЛИ У ИЛОКУ

„Ореоли” були наисце популарни и квалитетни состав, та их на матурски вечар поволали ґимназиялци з Вербасу. Вечар бул у Илоку у познатим дворцу. Кед ше там поуключовали после тамбурашох, кед загирмели їх ґитари, на паузи шеф сали пришол ґу нїм зоз кнїжку.

– Понукнул нам грац у ресторану и могли зме подписац догварку на шейсц мешаци. За тедишнї час то було вельке довириє. Шицки зме ше такой зложели, но Верунка, котра з нами теди грала, нє могла пре обовязки на роботи. Прето зме прицагуюце понуканє мушели одбиц – памета Зезе.

(Опатрене 134 раз, нєшка 1)