Испит гуманосци

автор апм, злк, фес 5. децембер 2017
people-2557405_960_720

Родительство вообше нє лєгке, напроцив, єдна є з найчежших животних улогох, а за ньго нєт конкретне упутство. Проблем настава теди кед фамелия дисфункционална, кед ше случи же ше пре дацо дзецко муши охранїц, дац  хранїтельом, або усвоїтельом же би там нашло свой мир и росло як и кажде друге дзецко. Число дзецох у Системи социялней защити з дня на дзень вше векше, вецей як половка худобни, бидни, а велї дзеци роками у зраженю зоз  Законом.  Каждому на розуме – цо треба робиц же би нє було так?

Остатнї 10-15 роки отворени Центри за фамелийне змесценє и усвоєнє, дзеци ше дава до хранїтельских фамелийох,  а кандидатом за хранїтельох и усвоїтельох орґанизовани преподаваня, едукациї – помкло ше з места. Тото цо добре, то же и хранїтелє и фамелиї хтори сцу  усвоїц дзецко, нє чекаю роками же би достали дзеци, як цо бул случай донєдавна, гоч процедура и сам процес и єдного и другого нє лєгки.

Тото цо треба знац то, яка  розлика медзи хранїтельску фамелию и тоту хтора дзецко сце усвоїц.

 – Хранїтельство то єдна файта змесценя дзецка до другей фамелиї пре велї причини пре хтори дзецко нє може остац при биолоґийних родичох, або их нє ма. Теди у  новей фамелиї находзи сиґурносц, мир, защиту… Но, треба наглашиц же дзеци  при хранїтельох дочасово,  док ше нє сполня условия же би ше их врацело биолоґийним фамелийом – гвари директорка Покраїнского заводу за социялну защиту, Татяна Ґрнчарски.  

 Дзецко хторе усвої даєдна фамелия,  то тирваци способ защити дзецка, и тото дзецко ма исти права як и дзецко биолоґийних родичох.

– Гоч би требало же би хранїтельство тирвало цо кратше, то звичайно нє так. Прейду велї роки док ше нє витворя условия же би ше  дзецко врацело ґу биолоґийним родичом, або  ше тото вообще нє случи,  и кед случай таки же дзецко при хранїтельох од народзеня по 18, односно 26 роки, знаже же ту слово о моцних емоцийних вязох, та розлука и дзецох и родичох хранїтельох зна буц  боляца – гвари наша собешеднїца.

– Тото цо тиж нє барз добре то же ше нє вельо дзеци врацаю биолоґийним родичом – гвари вона, гоч ше тераз барз роби на тим же би ше потримало, змоцнєло биолоґийни фамелиї, и то, будзе императив у наиходзацим периоду.

ХРАНЇТЕЛЄ НЄ ВИБЕРАЮ

– У општини Вербас у 27 хранїтельских фамелийох коло 50 дзеци, а пейц фамелиї прешли обуку, но у тей  хвильки су без дзецох.

Же би дахто бул хранїтель, муши придац документацию (лїкарске и потвердзенє о державянстве, о занятосци и мешачним заробку, потвердзенє о маєтку и о тим же особа нє осудзована, же є нє на евиденциї особох процив хторих одредзена мира защити од насилства у фамелиї и друге – визначела психолоґ у Центре за социялну роботу Вербас, Даря Радович Крчмар:

– Дзеци на хранїтельстве углавним з териториї нашей Општини,  а хранїтелє найчастейше сцу же би достали мали дзеци з добрих фамелийох, цо у пракси нє так. Нажаль, родичи дзецох часто алкоголичаре, або су насилни – гвари Радович Крчмар и додава же им у Центре барз значне кед хранїтелє порихтани на урґентне хранительство, а то значи же кед ше дацо случи и треба дзецко даґдзе змесциц, же би хранїтелє  були вше порихтани прияц таки дзеци.

Раз рочно ше окончує ревизия хранїтельства, а службенїки зоз Центрох за социялну роботу маю обовязку  нащивиц и хранїтельох. Центру за социялну роботу ше подноши звит цо ше случовало за остатнї рок, яки здравствени стан дзецка, чи було пременки у школи, як функционовали и подобне…

radovic krcmar darja  (1)

– Важна, документация хтору нам хранїтелє приноша, т. є. писани звит за предходни рок, а ми одходзиме  нащивиц обисце. Но, сцем повесц же ми маме добре сотруднїцтво з нашима хранїтелями, вони приходза кеди ґод маю даяки проблем, так же зме часто у контакту. Окрем того, раз мешачно орґанизуєме и Клуб хранїтельох, преподавяня, совитованя на рижни теми…

Кед слово о финансийох, хранїтелє у Сербиї маю коло 23 тисячи динари за витримованє дзецка. Дзеци хтори ходза до школи маю трошок коло 3,5 тисячи, а надополнєнє за роботу хранїтеля коло 12 тисячи кед хранїтель ма єдно дзецко, односно по 8 тисячи за кажде друге, кед ма вецей дзеци.

ЛАЛОВИЧОВА ВЕЛЬКА ФАМЕЛИЯ

Татяна Лалович (дзивоцке Буїла) з Вербасу ма двойо дзеци на хранїтельстве, хлапца хтори ма скоро 18 роки, и дзивче хторе ма скоро 8 роки. Од юлия су у Лаловичох.

– Хлапца нє мали дзе змесциц,  та пришол до нас дочасово, а на концу у нас остал. Добре функционуєме, догваряме ше… Вон у Новим Садзе у школи, у школярским доме, а кажди викенд приходзи дому.

З дзивчецом зме дакус мали бриґи кед слово о школи, понеже була занєдзбана. Прешлого року часто хибела зоз настави и ище вше нє сцигла своїх парнякох, алє намагаме ше – гвари Татяна хтора иншак ма и штверо власни дзеци, а медзи нїма и наймладшого хтори по рокох таки як и дзивче, так же з нїма вец вєдно роби и домашнї задачи и помага им коло школских обовязкох. Иншак, у Лаловичово мали дзеци на хранїтельстве  и роками пред тим. Понеже су велька фамелия, добре ше орґанизовали и добре функционую.

Ирина Тимкова зоз Коцура хранїтелька трирочному хлапцови котри до єй обисца принєшени кед мал лєм 21 дзень.

У чаше кед Ирина остала без роботи и кед єй дзивка Мелания пошла на студиї до Беоґраду, вона одлучела помогнуц даєдному дзецку, и порушала процедуру.

 – Нє знала сом же яке дзецко достанєм, а анї сом нє могла виберац, но на мойо вельке нєсподзиванє, достала сом бебу, малого хлапчика. Нєшка ма три роки и я ше чувствуєм як його мац, гоч  сом го нє народзела – гвари Ирина.

Од хвильки кед ше поднєше вимогу, та по доставанє дзецка на старанє чека ше по даскельо мешаци, а Ирина Тимкова, мала щесца же нє чекала длуго, вимогу поднєсла концом яри, а дзецко достала у децембру.

 – Пошла сом до Центру за социялну роботу и там сом пополнєла вимогу, порихтала документацию. После тей, обовязней процедури, шлїдзи обука за хранїтельох. Я аж тераз рушела на обуку, дакус ретроактивно, понеже теди ситуация була специфична, дзецко було барз мале, була жима, а я, випатра, була єдина од кандидаткох котра у ситуациї же бим ше могла старац о дзецку 24 годзини дньово. На обуки котра тирва 10 днї по три годзини ше учи о способе стараня о дзецку зоз рижних аспектох – гвари Тимкова.

НА РОЗХОД  НЄ ШМЕ АНЇ ПОДУМАЦ

Гоч кельо хранїтельска фамелия жиє у злагоди зоз дзецком, Социялна служба роби на тим же би ше дзецко заш лєм врацело ґу биолоґийним родичом. Кед за тото и далєй нєт условия, вец дзецко у хранїтельскей фамелиї остава по 18, лєбо по 26 роки кед ше школує. Як Ирина гварела, вона ше наисце чувствує як мац Дамирови, алє є свидома же вон ма свою мацер котра го нє зохабела.

– Дамирова биолоґийна мац го поряднє нащивює, ту, у моїм обисцу, и вон люби буц зоз ню. Може приходзиц и кажди дзень кед сце, алє понеже жиє у другим месце, приходзи раз до тижня. Одпочатку сом го учела же му то мама, а  я му нина Ирина. Його мац, нажаль, кед го народзела нє мала средства и условия же би ше старала о нїм, та го дала до хранїтельскей фамелиї, алє приходзи, бави ше зоз нїм и ми два ше добре складаме. Вона роби на тим же би обезпечела условия, и же би єй сина  Центер за социялну роботу врацел.

Татяна Лалович

Татяна Лалович

Кед слово о таких малих дзецох, о котрих ше родичи нє можу старац, вони ше углавним даваю на усвойованє. Гоч лоґичне же би хранїтельска фамелия мала предносц, заш лєм то нє так.

– Кед же би пришло до такей ситуацї, я би нє мала першенство на усвойованє, понеже розлика медзи мну и дзецком нє шме буц векша од 45 роки, а я заш лєм старша. Пре розлику у рокох нє можем усвоїц Дамира, а кед бим могла, можебуц бим и достала можлївосц, понеже вон ту одроснул, ту му дом, а вше ше перше патри цо найлєпше за дзецко. Моя ширша фамелия го прилапела, моя дзивка за ньго шестра, а при нас научел бешедовац по руски понеже так дома бешедуєме. У оводи, дзе почал ходзиц, учи бешедовац и по сербски. Нє знам, барз зме повязани, на розход нє шмем анї подумац – гвари Тимкова.

И попри тим же и Центри и компетентни ришени злєпшац стан у социялней защити, вельо того остало нє ришене. Ище вше нєт одвити цо з дзецми после 18, односно 26 рокох хтори виходза з хранїтельских фамелийох. Гоч су и вишколєни, маю закончени курси, або ше виучели за даяке ремесло,  пре чежки стан у держави и нєзанятосц, у сущносци су препущени сами себе. Ознова ше  врацаю до институционалного змесценя, и держава пребера старосц о нїх. Даєдни хранїтелє ше и после „огранїчених рокох” и далєй стараю о тих дзецох, звичайно их од скорей рихтаю же би постали самостойни, алє таки случаї, як би ше гварело – на пальцох мож почитац.

(Опатрене 30 раз, нєшка 1)