feljton 49

Кед на рускокерестурскей рок сцени престали грац „Ореоли”, длугши час нє було озбильнєйшей домашнєй ґрупи, док ше нє формовал „Наш страх”. З часом поряднє грали у Младежским доме, а приход од наступох ишол на заєднїцки инструменти, опреманє Младежского… О тим ше здогаднєме з членами Янком Николичом Йонейом, Владимиром Фейдийом и Стеваном Лакатошом.

Праве „Ореоли” нєсвидомо уплївовали и на Фейдия хтори гвари же их ище як хлапчик слухал як вежбаю у його сушеда Биндия, а видзел их и як заграли на єдней свадзби, та ше одушевел.

– Дас у пиятей класи, на ґитари ме учел мой братняк Йовґен Преґун Ґечо, вон ми и ґитару дал, а я бул барз упарти и вежбал сом вельо – памета Фейди. У шейстей-седмей класи и Йоне ше з пайташами зашалєл за ґитари, а початки нє були лєгки.

– Сами зме ше учели грац. Мали зме єдну ґитару та зме ше зменьовали, и якуш теку з акордами и писнями, мали зме и вельку дзеку за граньом – гвари Йоне.  После тих, перших крочайох у граню, концом 70-тих рокох прешлого вику Фейди, Йоне и Драґан Новакович Шильо,  вежбали у лєшику на Лейох – гвари Фейди у франти, же би их нїхто нє чул. Стеван Стево ше до ґрупи уключел дакус познєйше.

– На початку зме мали зме лєм акустични ґитари, бубни зме сами правели зоз старих шерпеньох. Алє були зме упарти и понеже нам нє дали вежбац у Младежским доме, помогол нам тедишнї парох о. Михайло Макаї хтори нам за вежбанє дал виронаучну салу дзе бул и розглас, и то нам барз значело, а вон ше цешел у нас – здогадує ше Фейди.  Поволали зме вец и Бобана Костича хтори грал на ґитари, бо зме сцели  мац програму по угляду на дакедишнї „Ґаудеамус иґитур” дзе наступали млади шпиваче – дополнює Йоне.

Владимир Фейди

Владимир Фейди

ЛЄМ РАЗ МАЛИ СТРАХ

Пре поцерпанє чи шицко будзе добре кед слово о ґрупи, и коло самей програми, Йоне ґрупу накресцел „Наш страх”, а так наволана и спомнута програма хтору ше отримало 10. януара 1979. року у велькей сали Дома култури.

– То була велька орґанизация, за наступ зме з Вербасу пожичели опрему и инструменти, цо нє мало коштало, та зме до конца поцерпали же чи ше зароби телї пенєж з уходнїцох. Змагали ше велї млади шпиваче зоз забавнима и рок шпиванками, а ми их провадзели. Наступали и рецитаторе, програму водзел Емил Няради, и шицко було барз удатне, а сала полнючка, полна. И ми, музичаре, ше зменьовали, та з нами наступел и Славко Афич, Юлин Чапко, Раде Пап и Стево Лакатош, можебуц сом и забул дакого… З нашу поставу, Бобан и Шильо на ґитарох, Йоне на Басу, я на бубнох, а наступела и наша шпивачка Олеся Хринова. Бул то барз добри наступ – оценює  Фейди.

Дзекуюци тей програми, „Наш страх” у Доме култури на бини достал нєвельку просторию за вежбанє, цесну и жимну, алє иншак нє могло. Теди з нїма престал грац Бобан, алє им помагал на Керестуриядох кед наступали. До ґрупи пришол и Стево хтори грал на бубнох, та Фейди почал грац на облюбеней ґитари. Олеся з ґрупу наступала док нє пошла далєй до школи, а место нєй шпивач постал Михайло Надь Беда.

 ЗНАЛИ СПРАВИЦ ДОБРИ ШТИМУНҐ

 – Теди за предсидателя Младежскей орґанизациї пришол Янко Хома, а познєйше бул директор Школи. Я ше уключел до предсидательства, почали лєпши часи и за нашу ґрупу и за Младежски дом. Там зме достали просторию и спочатку вежбали з нашу опрему. Вец першу електричну ґитару до Младежского дал Кимо Фунзи, а з часом ше набавяло и други инструменти и опрему – памета Фейди и гвари же теди з роботу почала и Музична секция, бо було барз вельо хлапцох цо сцели грац. Фейди мал и по 20 „школярох”, а грац научел и свойого братняка Сашу Палєнкаша, нєшка познатого музичара.

Младежски им постал скоро як други дом, у нїм були дзень и ноц, а так и Стево, гвари, дараз там и спал, бо индзей на бубнох нє мал дзе вежбац. А требало вельо навежбац, бо репертоар бул вельки.

Янко Николич Йоне

Янко Николич Йоне

Кед почали грац на „иґранкох”, а теди престал грац Шильо,  дакеди з нїма наступал Владо Малацко на орґульох. На репертоаре мали найпопуларнєйши шпиванки од странских и од домашнїх рок составох починаюци од „Криденсох”, „Дип парпл”, „Юрая хип”, прейґ „Стонсох” по домашнї ґрупи як „Бєло дуґме”, „Ю-ґрупа”, „Атомско склониште” итд… „Наш страх” бул барз популарни и у сушедним Лалитю, а и у самим Керестуре, гоч як сами собешеднїки гваря, нє були даяки екстра музичаре. Популарносц здобули пре добри репертоар и добри штимунґ на наступох.

Источашнє Йоне, Шильо и Фейди постали члени оркестру Дому култури дзе вецей роки грали на тамбурох, та вельо наступали и путовали. Остатню иґранку „Наш страх” одграл даґдзе 1982. року пред тим як шпивач Беда пошол до войска. Други члени, окрем Фейдия, з часом вошли до других поставох и оркестрох хтори почали грац на балох, рижних програмох и вешельох, а познєйше и на свадзбох.

Фейди, як приповеда, нє могол грац новокомпоновану музику, алє ше преориєнтовал на диско музику хтора була у експанзиї, та єден час попри других тримал „диско” и у Керестуре и у велїх околних местох. Док бул у штреднєй музичней школи у Новим Садзе, путовал на проби до Вербасу, дзе грал у ґрупи зоз Дишом и Шантом, алє з нїма нє наступел.

Як нам пошведочели шицки троме собешеднїки, и нєшка за душу заграю стари добри рок шпиванки и тоту музику и приватно найволя слухац. Рокере вше оставаю рокере.

З „ИҐРАНКОХ” НАКУПЕНИ ИНСТРУМЕНТИ

– У Младежским зме кажди викенд грали „иґранки” и шицко цо зме заробели, окрем трошкох, оставали Младежскому, нє брали зме нїч себе и з тих пенєжох ше почало куповац инструменти. Перше купени розглас, вец „Маршал” поячало за ґитару, „поячало” за ас ґитару, бубни… Тей опреми тераз нєт, и нїхто нє зна дзе – гвари Фейди хтори Младежскому познєйше зохабел и свойо шкатули за звучнїки. Як гвари, то бул вельки пенєж цо зарабяли бо вше було предате вецей як 300 карти, а на векши швета и 600. З того пенєжу бул положени и линолеум до сали и вельо того у Младежским пооправяне.

МИЛИОНСКИ ПРЕПАТРУНКИ НА Ю-ТЮБУ

Стеван Лакатош

Стеван Лакатош

Стевови рокенрол искуство познєйше принєсло и вельку популарносц. З часом ше научел грац и на гармоники, та за хлєбом остатнї 20 роки жил у Подґорици дзе наступал у велїх клубох  и зоз Зораном Калезичом пред найвисшим политичним верхом Чарней Гори. Постал популарни и по тим як на гармоники грає и шпива старих рок класикох. Найвецей то „Цегла у муре” од ґрупи „Пинк флойд” и „Параноя” од „Блек сабат”. Вироятнє и прето же му анґлийски язик цалком импровизовани, Стевово гранє на Ютюб каналу за скоро 10 остатнї роки лєм цо нє ма милион препатрунки… Гоч велїм шмишни його анґлийски, у велїх коментарох Стево похвалєни же вообще грає таку файту музики.

(Опатрене 307 раз, нєшка 2)