fbpx

Же бизме нє прешли як зоз самодоприносом

автор борис варґа 8. децембер 2017

Початком новембра Национални совит Руснацох єдногласно потримал снованє Фондациї зоз роботну назву „Рутенорум”, котрей циль старац ше о руским маєтку як цо то нєрухомосци, леґати, вредни предмети и подобне, хтори и правно буду власносц Руснацох.

Предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац гвари же исную даскельо практични причини, алє и обаваня прецо ше принєсло одлуку за снованє тей Фондациї. Насампредз, статус нацоналних совитох ище вше нє дефиновани – „анї су нє ґрупа гражданох, а нї державни орґан”.

– Обаваме ше же єдного дня держава найдзе други способ орґанизованя националних заєднїцох и шицок маєток за котри ше кажди динар одрекаме же би ше здобуло – закончи у рукох держави. Подобна була ситуация зоз самодоприносами. Зоз державним законом тото цо було у власносци Месних заєднїцох прешло до власносци Општинох, а Месни заєднїци скоро висцерани як правни субєкти – гвари Рац и заключує же Фондация основана и прето же би ше подобне нє случело и зоз маєтком Националного совиту Руснацох.

„СВОЙ НА СВОЇМ”

Практична причина снованя Фондациї тота же актуални закон о националних совитох и о хаснованю буджетских средствох огранїчує же би ше пенєж, котри достати зоз буджетох општинох, Покраїни и Републики, нє потрошело за купованє нєрухомосцох и маєтку, алє лєм за наменски и програмски активносци.

Предсидатель Националного совиту Руснацох гвари же руска национална заєднїца добре орґанизована и ма потреби за своїм маєтком же би ше було – „свой на своїм”. Упатраюци ше на искуства других националних заєднїцох, окреме мадярскей (опать антерфиле Мадярски искуства), настала идея жи би и Руснаци мали свою Фондацию, до котрей би могли положиц свой материяни скарб. Хто зосце дацо подаровац рускей заєднїци, будзе мац можлївосц урядово тото зробиц на правно валидни способ.

– Сцеме докупиц ище другу половку хижи у Матици сербскей число 15. Пенєж за тото ма намиру дац Влада Войводини, алє нас замодлєли же бизме нашли способ як то зробиц. Перше мушиме преруциц средства „Рускому слову” за селєнє, а за тото би Влада Войводини дала зоз чечуцей буджетскей резерви – гвари Рац.

Завод за културу войводянских Руснацох у тей хвильки подквартельош на адреси Футожска число 2, у Новим Садзе, у квартелю котрому власнїк НВУ „Руске слово”. Пре високи подквартельошки трошки у будинку „Дневник” на Булевару ошлєбодзеня 81, у Новим Садзе, дзе ше тераз находзи НВУ „Руске слово”, у плану же би ше новинско-видавательну установу преселєло до своїх просторийох на Футожскей. За Завод купена часц хижи у Новим Садзе на адреси Матици сербскей число 15, дзе ше вон у доглядни час ма преселїц.

Предсидатель Националного совиту Руснацох ше наздава же Фондация зажиє и людзе буду мац до нєй подполне довириє. Вон гвари же домерковано виберани людзе и до Управного одбору Фондациї, же би у своїм штредку мали одредзени угляд и авторитет, а котри буду дзбац и робиц на хасен рускей заєднїци.

Обчекує ше же би до Фондациї пошвидко бул положени и перши скарб. Фамелия и нашлїднїки руского новинара и публицисти Мирона Жироша виражели жаданє же би його кнїжки и писани документи подаровали рускей заєднїци. Дзепоєдни крочаї уж превжати у вязи преношеня Жирошових материялох зоз Мадярскей до Нового Саду. Рац предпоставя же би и дзепоєдни обєкти могли буц врацени у процесу реституциї, та зато теба преше направиц предусловия же би ше и їх могло преруциц на Фондацию.

ИЩЕ РАЗ СХАДЗКА – ПРЕ НАЗВУ

Секретар Националного совиту Руснацох Таня Арва Планчак гвари же и попри тим же принєшена одлука о снованю Фондациї, будзе ше мушиц отримац ище єдну схадзку у вязи єй мена, прето же фаховци гваря же потерашню роботну назву „Рутенорум” треба прилагодзиц ґу правилом латинского язика.

Секретар Националного совиту Руснацох гвари же ше Фондация снує по Закону о задужбинох и фондацийох, а после усвойованя мена, треба же би ше конститутовало Управни одбор. Треба же би ше прилапело Статут, члени УО спомедзи себе виберу предсидателя Фондациї и меную Управителя. Функция управителя будзе волонтерска, бо за ню нєт окремни средства, алє кед ше их обезпечи, вец Фондация може мац и заняти особи. Зоз реґистрацию у Аґенциї привредних реґистрох, Фондация постава окремна правна особа.

У плану же би Национални совит Руснацох преруцел Фондациї часц свойого маєтку – найстаршу руску хижу у Керестуре и часц спомнутей хижи у Матици сербскей 15. у Новим Садзе, дзе будзе и шедзиско Фондациї.

– Шедзиско будзе у Новим Садзе пре предстояци значни подїї Престолнїцу младих и Престолнїцу култури 2021, же би и Фондация могла достац средства од городу за проєкти… Сама робота и функционованє Фондациї нам Руснацом и Националному совиту нє позната. Можлївосци барз вельки, а з часом ше укаже цо то тото на цо ше Фондация будзе найвецей базовац” –  гварела Таня Арва Планчак.

По єй словох, у плану же би нєдавно формовани Проєктни тим „Промотер”, цо потримани з боку Националного совиту Руснацох, за Фондацию глєдал конкурси и писал проєкти.

ЦИЛЇ  ФОНДАЦИЇ

Зоз роботней верзиї Статута Фондациї:

– Стварянє условийох за очуванє, пестованє и розвиванє кутури, язика, традициї и вири рускей националней меншини.

– Помоц образовним науковим, културним и уметнїцким установом и дружтвом.

– Унапредзованє явного информованя по руски.

– Потримованє розвою пракси службового хаснованя руского язика и писма.

– Потримованє видавательней дїялносци по руски.

– Потримованє защити и представянє културно-историйного скарбу рускей националней меншини.

– Находзенє спонзорства, донацийох и других финансийних субвенцийох.

– Портримовка отримуюцому реґионалному розвою.

МАДЯРСКЕ ИСКУСТВО

Предсидатель Националного совиту Руснацох Слацко Рац гвари же у формованю рускей Фондация консултовани Национални совит Мадярох. Поведзме, будинок у котрим шедзиско Националного совиту Мадярох праве у власносци їх Фондациї, котру тиж їх Национални совит основал, алє вони мали потримовку и з боку мадярскей Влади.

Секретар Националного совиту Руснацох Таня Арва Планчак гвари же мадярска национална заєднїца мала фондациї у Сербиї и скорей формованя националних совитох. Вони маю даскельо фондациї, котри им служа за рижни намени. Арва Планчак гвари же драгоцини искуства мадярскей заєднїци, котра дала прикладнїк сновальних документох Националоному совиту Руснацох. З искуствох мадярскей заєднїци, лєпше же би Фондация мала цо менєй вязи зоз Националим совитом, поведзме при даваню согласносци, думаню снователя, або приношеню финансийних планох и звитох. Тиж ше може случиц же функционованє Фондациї може буц очежане под час виберанкох за национални совити.

(Опатрене 97 раз, нєшка 1)