fbpx

Будучносц уж ту

автор мзг 16. децембер 2017

У керестурскей Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” однєдавна активна Секция роботики, понеже Школа вибрана у акциї КОДиґранє, у рамикох програми „Битка за знанє” Фонда Б92, та у октобру достала пейц роботи.

Секцию роботики школяром пиятей класи раз тижньово трима професорка математики у керестурскей Школи мр Наталия Будински, хтора прешла и кратку обуку о функционованю тих роботох. Циль акциї донираня емБот роботох основним школом у Сербиї же би школяре научели основи програмованя.

– Дзеци з помоцу роботох уча схопносци 21. вику. Технолоґия ше барз швидко меня, а школска система то нє може попровадзиц, та на таки способ, зоз вонкашколскима активносцами, пробуєме дзецом приблїжиц сучасни ствари, хтори им можебуц буду потребни за будуци занїманя. Дзеци нєшка иншак роздумую як ми, компютер им цошка природне, як и програмованє, та им тоти ствари цалком єдноставни – гвари Будинскова и додава же настава велька потреба за занїманя хтори базовани на програмованю, та ше праве прето и роби вельку промоцию и анґажує ше школярох.

– Тоти занїманя буду вше баржей у дефициту, а док дзеци хтори тераз маю, наприклад, дзешец роки, законча штредню школу, будзе уж таки занїманя яки нєшка ище анї нє постоя. Так же, ми анї нє знаме за цо их рихтаме. Даєдни терашнї занїманя цалком нєстаню, та мушиме нєпреривно провадзиц и ослуховац цо ше случує у швеце и тото приношиц до школох – толкує вона и визначує же будучносц ту и прето треба швидко реаґовац.

Як нам потолковали на тей Секциї, роботи маю моторчок хтори обраца колєса, а робя на батериї, або на УСБ, кед ше приключа на компютер. Маю фото-сензор, та так розликую чарне-биле и на основи того ше ориєнтую, а маю и ултра-звучни сензор за препреченя, хтори заобиходза кед на нїх наиду.

– Барз су єдноставни. Слово о емблок програмским язику, базованим на скреч програмским язику. То направене на принципу блокох, та дзеци таке як кед би складали коцки, а код за тима коцками. Як их складаю, робот дацо роби – руша ше, станє, заобидзе, писка и друге. Дзеци барз сцу робиц и швидко уча, так же нїяки нє проблем цо ше того дотика. Мотивовани су, сцу видзиц, пробовац. Радзели зме ше же и прешириме Секцию, алє тоти роботи досц єдноставни, та би за висши класи требало компликованши, а за нїзши ище єдноставнєйши, так же за початок будзе так – приповеда Наталия.

Секция роботики була уключена и до Шветовей акциї „Годзина кодираня”, у хторей им школяре зоз Нишу прейґ интернету пренєсли свойо искуства.

– Тиж так, були зме уключени и до єдней Европскей акциї, хтора ше занїма зоз приводзеньом до класи професионалцох зоз СТЕМ обласцох (наука, технїка, инжинєрство и математика), же би ше школяром приблїжело тоти занїманя, а наш госц бул програмер Мирослав Новта – додава вона.

Основни циль тей акциї же би ше популаризовало програмованє и зантересовало дзеци, алє єст и змаганя, та професорка Наталия Будински вери же о даяки час и керестурска Школа будзе мац свою екипу.

ЦО ШКОЛЯРЕ ГВАРЯ

Дорияна Пап: – Мож вельо научиц и барз є интересантна, та бим барз любела кед бизме мали ище таки подобни секциї. Розумим тото цо учиме, лєгко и швидко мож запаметац. Кажди тидзень приходзим зоз дзеку.

Борис Жирош: – Приявел сом ше, бо ме интересує технолоґия. Кед би ше ишло на змаганя, сцел бим участвовац. Любел бим кед бизме мали ище и даяки иншаки роботи. Тото цо зме потераз учели було барз лєгке.   

Ана-Мария Малацко: – Думам же ми тота секция помогнє док вирошнєм. Найбаржей ше ми пачи контроловац робота, водзиц го кадзи най ше руша. Ище нє знам цо будзем док вирошнєм, алє можебуц бим любела робиц и дацо таке.

2 IMG_4987

(Опатрене 76 раз, нєшка 1)