fbpx

З Маринером найвецей витворел

автор маф 21. децембер 2017

Дзекуюци успишней роботи Музичней секциї при Младежским доме у Керестуре, числени хлапци ше влапели до рок музики и настали велї ґрупи. Медзи нїма бул и Славко Белак, хтори дзешка штредком  80-тих рокох постал член „Маринеру”. Вон пред тим уж мал рокенрол стажу у ґрупи „Фреш трилер бенд”, a источашнє бул и руководитель Музичней секциї и длугорочни младежски активиста.

И Белаково рокенрол початки подобни як и велїх музичарох спомнутих у нашим фельтону. Интересованє за музику памета дзешка у пиятей класи, штредком 70.-тих рокох.

– Мал сом братнякох Джуньових у Новим Садзе, рокерох, и у нїх сом видзел и першу електричну ґитару, и то на мнє барз уплївовало. Прето сом и надумал зоз зашпиваних купиц першу ґитару, и я то почал длобац самоуко, починал сом, а вец зохабял даскельо роки – здогадує ше Славко Белак.

НЄ КАЖДЕ МОГОЛ ДО МУЗИЧНЕЙ

 – Вец, дас у осмей класи сом ознова почал грац и дзекуюци пайташом, Бобанови Костичови (почали ше формовац ґрупи), робела и Музична секция з Дюром Надьом, Владом Фейдийом, а предсидатель Младежи бул Янко Хома. То тиж уплївовало на младих же би єдни на других преношели интересованє за гранє и таку музику. Теди млади мали вецей дотику зоз живу музику як нєшка. Кажди викенд грали рижни ґрупи ту, у валалє, дзе ши могол „наживо” дожиц музику и гранє. То поцагло велїх, та и мнє, а и до Музичней секциї ше могло войсц лєм кед ши дацо знал грац. Основали зме и першу ґрупу „Фреш трилер бенд” у хторей були Славко Папуґа Йоцо, Славко Дудаш Бонзо, и я  – шведочи Белак.

З тоту ґрупу спомнути першираз наступели на єдней програми у Доме култури, потим на „Керестурияди” кед була  у Старей школи на велькей бини, а члени ше зменьовали. Єден час шпивал Йовґен Еделински Дуле, раз Бобан грал з нїма, теди  кед були предґрупа ґрупи „Друґи начин”.

– Цешели зме ше же граєме, гоч самоуки,  и таки зме були барз квалитетни музичаре, но и нашо гранє нє було дацо обовязне, амбицийне, поведол бим, була то музика за нас самих и тих у локалу. Так ше швидко и члени зменьовали, без даякого гнїву.

Кед пошол Еделински, пришли младши Мидор – Мирослав Еделински и Иван Тимко, та зме так грали як предґрупа „Ю” ґрупи, а мали зме и свойо авторски писнї. Аж и на Керестурияди 1983. року зме грали нашо композициї,  я шпивал и автор сом бул – памета Белак.

МУШЕЛ БУЦ ШОР

У тим периодзе Музична секция достала на квантитету, и постала барз масовна. Мали строгу и интересантну орґанизацию пробох хтору запровадзел Славко Белак, як член предсидательства Младежи. Як гвари, секцию превжал од Дюру Надя и Владу Фейдия. Белак теди уж бул заняти, та ключи стали у ньго у поштовей ладички. Була строга дисциплина и млади почитовали шор, водзело ше дньовнїк хто мал пробу, яке нашол, яке охабел, кед ше дацо погубело, и тото функционовало и було барз масовне.

Slavko Belak njeska– Музична секция мала барз добри фундаменти, свой интензитет, була основа за Керестурияду. Кед тераз на тото думам, наисце зохабела шлїд, а можебуц могла дац и вецей кед би було векшей потримовки, вязи з рускима радио и тв редакциями и вецей знїманя. Чкода же ше тото нє удало ґрупом як цо „Април”, „Паприґаре”. Вони ше, вец, приблїжели ґу сербскей рок сцени – гварели наш собешеднїк.

Ґрупи „Маринер” за важни наступи помагали и клавиятуристи, спочатку Юлиян Рамач Чамо, а познєйше Михайло Барна. Барна бул и школовани музичар, бо закончел нїзшу музичну школу за гармонику при наставнїкови Сивчови. З „Маринером” грал и на двох студийских знїманьох, а тиж и 2010. року кед „Маринер” ознова наступел после паузи од скоро 20 рокох (престали грац 1991. року на Керестурияди). Гоч ше рихтали пойсц грац до України дзе их поволал Белаков приятель,  пришла война, и санкциї шицко зопарли.

– Нови животни обовязки и война були причина же зме престали грац. Но, орґанизаторе „Водова фест” нас поволали наступиц 2010. року. Радзели зме ше и рихтали даскельо мешаци, вежбали у Чизмара, бо там уж були инструменти Казансох. Його син Дориян грал з нами на бубнох, бо Бонзо нє бул ту, а наступели и Костелник, Барна на клавиятурох, Чизо шпивал и я на соло ґитари. Мали зме и трему як нїґда по теди, алє то було  велїчезне искуство. Найбаржей прето же нашо писнї знала шпивац и наймладша публика – закончує Белак, хтори и нєшка заграє за свою душу и нє забува на музику своєй младосци

ПОБЕДЗЕЛА ҐРУПА „СЕЛМА”

 Перша „Керестурияда” була 1981. року и пошвидко постала часц „Червеней ружи”. Зазберовала велї ґрупи з наших местох, алє и популарни госцуюци ґрупи.

На першей победзела ґрупа „Селма” хтору позберал Михайло Надь Беда, з музичарох дакедишнєй ґрупи „Наш страх” Шпиванка  була у панк рок стилу, а обробел ю Беда.  Ґрупа „Селма” наступала вельо роки на „иґранкох” у Младежским доме и шицок пенєж оставал за инструменти. Интересантне же Беда уж теди бул заняти як професор, та през дзень до рукох брал школски дньовнїк, а вечарами микрофон як шпивач.

ПЕРШЕ РОК, А ВЕЦ ТРАДИЦИЯ

– Велї прешли през Музичну секцию, окреме  ґенерациї 60-тих и 70-тих рокох. И тоти цо потим постали база Дома култури як цо Чамо и Барна, Мирко Хрин та и Цоле, Борис Чордаш, и тамбуркаше, Кренїцки Беба…  У Музичней ше пренашли у забавней музики, а вец преходзели и до Дому култури на традицийну музику.  Думам же би и нєшка младих так могло позберац до Дому  у хторим ше членство осипує. Тих цо би грали єст, лєм нє маю дзе, а там би могли достац и простор и вецей од того. Дом култури ма и фаховцох, там би задоволєли интересованє за модерну музику, а помали би прилапели и нашу традицийну – прешвечени Белак.

МАРИНЕРОВО КОМПОЗИЦИЇ И СПОТ

За руску редакцию Радио Нового Саду „Маринер” знїмал на три заводи 1988, 90. и 91. року по три шпиванки – 1. (Любела, Буц ми добра и Витхла ми шерцо) 2. (Кед ме остатнї погар загаши, Остань ми здрво и Висцерай точку) 3. (Оталь по нєбо, Укаж шицким же можеш и Седемнац ружи). Автор шицких композицийох Славко Белак на тексти Славка Будинския Киркия. На першим знїманю на басу грал Костелник (Чуста), а на других двох Иван Тимко, Сабо (Цуки) ґитару на шицких трох, на першим, место бубнох була ритем машина, а грал Джуня Пупсо, док на двох Дудаш Бонзо, а на шицких трох шпивал Чизмар Чизо. На клавиятурох грали на першим знїманю Чамо, а вец Михайло Барна. Зняти и ТВ спот за руску редакцию ТВ Н. Сад за композицию „Кед ме остатнї погар загаши”.

Mariner na Vodovej1

(Опатрене 171 раз, нєшка 1)