Сушни рок барз начкодзел

автор мар/маф 22. децембер 2017
27 na veljko vilov ribi

За продукцию найинтересантнєйша потька, котра тиж так и найглєданша файта риби у Сербиї. З другого боку, найвецей ше конзумує морски файти риби, котри мож купиц по вигодних ценох у предавальньох, а потька найбаржей преходзи кед крачунски пост.

Тогорочна продукция на керестурских рибаловох резултовала з вельо меншим количеством риби пре вельочислени проблеми котри ше зявели у рибарским дїлованю. Од яри ше ратовало риби од вирусних хоротох, а влєце ше стретло з вельку сушу котра охабела пошлїдки у форми велького зменшаня рибного фонду у шицких водох.

То були обставини з котрима ше борели шицки рибалови у нашей держави, та после велькей тенденциї звекшаня водових поверхносцох дзе ше пестує рибу остатнї даскельо роки, тераз можеме заключиц же капацитети зменшани, а як дознаваме од собешеднїкох, єст надосц и позаверани рибалови, так же нє мож приповедац о точней поверхносци.

 ВИРУСНИ ХОРОТИ

У Сербиї єст коло 14 000 гектари рибаловох, алє, нажаль, з тей поверхосци у функциї коло 8 500 гектари. У Руским Керестуре найвекши рибалов то „Русин”, дакедишнї рибалов котри бул у рамикох Польопривредного комбинату „Перши май” чия ефективна поверхносц у Руским Керестуре коло 90 гектари, а попри тим маю свойо рибалови у Идьошу и у Банату.

– На початку яри того року зме мали проблеми з новима вируснима хоротами, а процив вирусох нєт лїка, та зме ше операли лєм на природну одпорносц риби, цо зме посцигли з рижнородну покарму, адекватну зоогиґиєну, дезинфекцию, висушованьом, вимарзаньом. Убудуце шицки рибалови буду мушиц пошвециц вецей уваги охрани од вирусох, же би утрати були минимални, понеже можу буц катастрофални, и до 80 одсто – наглашує дипломовани маґистер рибарства Златимир Рамач, руководитель рибалова „Русин”.

ДОДАТНИ ТРОШКИ

Мирко Еделински власнїк другого по велькосци рибалова, котри ше тераз пресцера на поверхносци 20 гектари. 

– Рок за нами цо ше дотика ґаздованя з рибаловом бул релативно чежки, нє лєм за нас алє вообще, думаюци и на околни держави, та можем повесц же и ширше у Европи. Суша котра зазначена того лєта направела велї дополнююци трошки, котри и без тих обставинох, досц вельки. Зоочели зме ше зоз зменшаним количеством води и потребу за константним дополньованьом – гвари Еделински.

У валалє єст ище даскельо менши рибалови, у котрих ше хова рибу преважно за власни потреби власнїкох. З добрим ґаздованьом вше ше обезпечи и одредзене количество за предай, з чим асше дополнює фамелийни буджет, а з другого боку и задовольство з успишну роботу.

Цена риби того року, ище у фебруару, пред концом прешлей сезони звекшана. Потька з тедишнїх 350 динари пошла на 450, а тераз є коло 550 динари по килограму, цо продукователє оправдую з понуканьом и поглєдованьом на нашим тарґовищу, а шицко як резултат нєвигодней ситуациї и проблемох з котрима ше стретали тей продукцийней сезони.

Златимир Рамач

Златимир Рамач

ДЕФИЦИТ НА ТАРҐОВИЩУ

– Дефинитивно же на нашим тарґовищу риби нєт досц, патраци на утрати котри були и до 50 одсто, єст велї рибалови котри заварти, та то количество котре хиби, шицко то допринєсло звекшаню цени. Конкретно на нашу продукцию уплївує файта покарми котру хаснуєме, а то вецей файти житарки. За килограм потьки нам треба коло 4-5 кґ такей поживи, цо од 80 до 100 динари, а кед ше хаснує екструдирану поживу, тота цена идзе до 130 динари по килограму – толкує Рамач.

– Найзаступенша файта котру ховаме то потька, понеже вона найглєданша, маме одредзене количество харчи и амура, но их ше слабше глєда – гварел Еделински.

У рибаловох, златица кошта коло 150 динари, шуль 1 000 (прешлого року бул 600), харча коло 500 динари.

Морски риби як цо то ослич и скуша мож купиц у предавальньох за коло 300 динари по килограму, цо знова прицагуюце за купцох. Други файти як цо то бранцин, орада и даґнї то файти чийо цени нє прилаплїви нашому жительству.

МЕДЗИ БИРОКРАТИЮ И КРАДЗАМИ

Рибарство ище вше нє цалком препознате як приоритетни конар статкарства. Потенциял за правенє нових рибаловох у Войводини наисце вельки, як и приноси по поверхносци. Сейковити и нєплодни поверхносци найидеалнєйши за формованє рибаловох, так же з нїма мож вихасновац и найнєплоднєйшу жем.

– Вельки и длугорочни проблем рибалова „Русин” то нєпорозуменє з боку ЯП „Води Войводини”, понеже ми хаснуєме воду з беґельскей мрежи – гварел Рамач. – Спрам нїх плациме шицку воду котра войдзе до наших рибаловох, а нє бере ше до огляду же 70 одсто тей истей води ми врацаме назад до истей беґельскей мрежи.

Друга ставка котра нас бриґує то нєадекватни квалитет води котра уходзи до наших озерох, „Води Войводини” лєм коша беґель, алє нє винїмаю траву з беґелю, котра потим гнїє, та вода остава без оксиґену. Нажаль забранєне порибйованє з амуром, котри травоєд з чим би проблем могол буц ришени. Прето трошиме вельки количства вапна з котрим балансуєме ph вредносц води, а то нє препознате у случаю же до беґельскей мрежи врацаме вельо квалитетнєйшу воду – толкує Рамач.

Вон додал же у сотруднїцтве з фаховцами з Природно-математичного факултету робели анализу квалитету води, алє же нажаль „Води Войводини” остали глухи на тоту ситуацию.

Наздаванє таке же постояци Закон о польопривреди препозна значносц рибарства як єдного конара статкарства, та же з єдну добру стратеґию розвою потрима рибарство. Власнїки рибаловох нє маю право першенства арендованя державней жеми, а у Сербиї єст коло 130 000 гектари нєобрабяцей жеми, вигодней за формованє рибаловох.

– Же би єден рибалов робел у складзе зоз Законом и шицкима предписанями, потребне надосц роботи, папери и оначеня з бирократию, а шицки потвердзеня ше видава дочасово на кратки период. Потримовка од держави наисце мала и виноши 10 динари по килограму, цо мизерно мало у поровнаню з околнима жемами, а то праве и причина прецо ми нє можеме буц конкурентни на странским тарґовищу. Реаґованя на чарне тарґовище скоро нїяки – наглашує Еделински.

Ище єден проблем з котрим ше того року стретли то барз вельки крадзи, котри були части, як нїґда до тераз, та орґанизовали чуванє рибаловох.

ПЛАСМАН НЄ ПРОБЛЕМ

Углавним шицка риба чий вилов заплановани будзе виловена по конєц крачунских шветох, ридко кеди ше дочека април, а було таки роки же вилов закончени и по Миколая, по юлиянским календару. Рибу пласую до околних местох, алє наша риба глєдана у Беоґрадзе, та и южнєйше у Сербиї, а вельки количества ше вивожи и до Босни, дознаваме од наших собешеднїкох.

РИБАЛОВ  „ЕЧКА” НАЙВЕКШИ

Концом 19. вику з реґулацию цекох Тиси и Беґею, подзвигованьом бентох и реконструкцию тедишнього Билого озера почата интензивна планска продукция риби на ґаздовстве „Ечка”.

То час кед почате сучасне рибарство, теди з капацитетом  140 тони, котри нєшка звекшани и преширени на 2 700 гектари, цо дава рочни вилов коло 6 000 тони риби.

(Опатрене 83 раз, нєшка 1)