Без чого би Крачун нє бул Крачун

автор фес, фото вев 23. децембер 2017

Чежко же Крачун мож задумац без вилїйового стола, ище баржей бeз найблїзших и шпивачох хтори од обисца до обисца ширя радосну вистку народзеня Исуса Христа. Пририхтованя ґу тому швету давно почали, нє згорше ше на тото здогаднуц.

На вилїйовим столє звичайно запалєна єдна або вецей швички, а под парток даєдни и нєшка кладу зарна жита, овса и ярцу, кукурицу…  На стред стола у тепши риба на рискаши, а коло нєй осух. По вечери на столє бобальки з маком з хторима ше понука каждого хто придзе по шпиваню. Ґаздиня нє забула на мед и орехи, а у мисочки яблука и помарачата, сухи шлївки и смокви… Даєдни на стол кладу и компот –  варени шлївки у вину з циметом, други порихтали пригодни аранжмани, и обовязно – житко.

КАПУЩАНЇКИ И ОСУХ

Пред Вилїю, рано, посни дзень,  за фриштик ше рихта капущанїки, а за вечеру осух.  Того дня ше звичайно рихта и бобальки.

Капущанїки, або капушнїки ше дакеди пекло у пецу, нєшка их велї ґаздинї пражи на масци, або на олєю.

Пошекану капусту  ше добре вимиє и порихта муку. Тельо кельо ше сце капушанїки, тельо треба векши гарсци муки и штварцину швижого квасу, хтори ше лєм розтруши. Дода ше ровну ложичку солї, и лїтней води кельо мука поднєше, так же би  цесто нє було тварде, алє мегчейше, же би ше добре розганяло. Готове є теди кед ше нє лїпи на пальци. Цесто нє треба же би кисло, вец капущанїки груби як лепинь, алє ше го такой гнєце и роби зоз нїм. До каждого цесточка идзе єдна гарсц капусти, вшадзи єднак, а нє лєм до штредку. Вец ше таки цесточка закруца до „лабдочкох” и розганя. Таки готови капущанїки треба такой пражиц и єсц.

DSC_0134

Осух ше пече зоз хлєбового цеста, а формує у тепши. Же би цесто нє кисло як кед ше пече хлєб, поджобе ше го зоз видлїчку. Од горе ше осух посолї, а мож го посипац зоз рашку. Упечени осух треба умиц од муки.

РИБА НА РИСКАШИ

Очисцену потьку треба добре поумивац, позарезовац и посолїц, а вец охабиц най кус одстої. Очисцени два три цибулї треба пошекац, мож додац и єдну два мархви и вєдно попражиц на олєю у шерпенки. Дода ше умиту рискашу, попопрує, и посолї и таке шицко кус попражене усипе до тепшички и залєє з воду. Дахто люби кед рискаша дакус и  уварена. На рискашу ше кладзе рибу, дакус ю треба преляц з олєйом, а упечена є теди кед почервенї, и кед з рискаши випари вода. Док ше риба пече, мож  по потреби доляц води же би нє була суха. На верх DSC_0215рискаши ґаздинї кладу и на колєска порезани кромплї. Кед риба упечена, кладзе ше ю на стол, и нє винїма зоз тепшички.

БОБАЛЬКИ

За бобальки потребне: 80 деки муки, ложичка солї, два ложки цукру, млєка кельо приме, 30 деки маку, 10 деки мелкого цукру, 20 деки меду, 20 деки масла и 4 деки квасу.

Загнєсц зограту муку, соль, цукер, викиснути квас и млєко. Вец ше зоз того цеста шулька шульканци и порозрезує ше их на коцочки яки сцеме же би нам були вельки бобальки. Кед бобальки векши, на концу буду мегчейши, кладзе ше их до тепши най ище кус кишню, и таки викиснути пече у горуцей релни. Лєпше кед су упеченши, червенши, вец су и смачнєйши. Упечени бобальки ше умиє у води и усипе до ванґлочки.

Даєдни ґазиднї бобальки посипу зоз помлєтим цукром, маком, а други заш  кладу розпущеного меду до лїтней води,  зоз тим залєю бобальки и посипу з маком,  поприцискаю их же би добре поупивали тот сок. Даскельо раз  их треба премишац, и охабиц у жимним най ше добре охладза.  У красней мисочки, або на танєру, бобальки ше кладзе на шветочни стол.

ЖИТКО

DSC_0190Пред тим як ше житко положи до судзинки,  єдну ноц  муши  буц намочене у води. Вец  ше воду злєє, и ище  єден дзень житко стої у цеплим, аж вец го треба пошац. Долу, до мисочки ше положи и дакус глїни – помишаней купчей и мелкей зоз кертечини,  вец житко,  а на верх ознова глїни, лєм кус вецей як до пол мисочки. Житко стої у цеплим, а залїва ше зоз пирскачом за шмати зоз лїтну воду кажди други дзень док ше нє розрошнє, а вец и по ридше.

Вери ше же крачунске житко символизує  обнову живота и благостан хтори ше жада мац нє лєм през швета, алє цали рок. Тим цо о даскельо днї Крачун, житко уж желєне, алє гевти цо Крачун славя по старим календаре,  най цо скорей покладу жито до мисочкох. Ище вше нє позно.

НА КРАЧУН У ИТАЛИЇ

У Италиї ше крачунски обичаї барз разликую. У Риме и околїску, два тижнї пред Крачуном, по улїцох, и опрез церквох мож видзиц людзох як су пооблєкани до пастирох и граю на пастирских ґайдох, фуярох и пищалкох. Шпиваю и коляди, а людзе их дарую. Тоти шпиваче нє ходза по обисцох як у нас.

У Риме ядловци за Крачун давно порихтани, а под нїма и дарунки хтори домашнї отвераю после Всеночного, на Вилїю. Окрем оквеценого ядловца, кажде обисце рихта, и свой вертеп – прави ремек-дїла. Кажда церква ма свой вертеп, а найвекши тот у церкви Святого Петра, алє и вертеп на площи Святого Петра. На явних местох єст барз вельки вертепи, зоз фиґурами хтори аж и векши од їх природней велькосци и вони єдна з крачунских атракцийох  за шицких жительох Рима, алє и туристом.  Пенєж зоз  тих вертепох одходзи тим цо є найпотребнєйши – старим, хорим, худобним…

(Опатрене 130 раз, нєшка 1)