Усоглашиц термини отримованя

автор опс 25. децембер 2017
DSC_0017

Календар отримованя репрезентативних манифестацийох ше найчастейше прилапює и ускладзує початком рока, а перше го прилапює Одбор за културу НСР, а вец и Национални совит Руснацох.

Културно-уметнїцки дружтва на початку каждого року приявюю же кеди планую отримац свойо манифестациї, и понеже ше календар прилапює початком рока, єст досц манифестациї хтори маю фиксни датуми у року, або одредзени викенди, або одредзени датуми вязани за даяку рочнїцу и тоти датуми ше зна. Медзитим, єст дружтва хтори орґанизую манифестациї хторим нє точно одредзени дзень отримованя. З оглядом на тото же ше случує же ше даєдни манифестациї або фестивали знаю по датуме преклопи, о тих проблемох бешедуєме зоз предсидательку Одбору за културу Националного совиту Ґабриєлу Саянкович и Миломиром Шайтошом, предсидательом МАТКИ-Дружтва Руснацох Нового Саду-Войводини. Обидвойо собешеднїки и члени Националного совиту Руснацох.

КАЖДОГО РОКУ ШЕ УСОГЛАШУЄ КАЛЕНДАР

Одбор за културу НС Руснацох и Национални совит Руснацох початком каждого року пробує усоглашиц календар манифестацийох же би ше нє збивали у терминох и нє загрожовали отримованє єдни другим.

Ґабриєла Саянкович

Ґабриєла Саянкович

– Таки збиваня терминох маме вжиме и на яр, алє вше ше пробує догвариц и потераз ше нам то вше и удало. На яр ше нам зна збиц Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї и Културна манифестация „Яр Мафтея Виная”, як и Кирбай у Беоґрадзе и Фестивал хорского шпиваня у Вербаше, та ше вец патри кед ше уж знаю датуми, усоглашиц. На тото звичайно меркуєме, алє зна ше нам и вжиме збиц Руски фестивал малих сценских формох „Дюра Папгаргаї”, хтори ше отримує першого викенду у децембру и Днї Миколи М. Кочиша хтори ше традицийно отримує од 1. децембра уж вецей децениї, алє тота манифестация тирва вше и длужей и до двох викендох – гвари Ґабриєла Саянкович, предсидателька Одбору за културу НСР. Понеже ше у тим случаю роби о манифестациї Днї Миколи  М. Кочиша, хтора ше отримує през дзень, а и иншаки ту состав публики, док Руски фестивал малих сценских формох „Дюра Папгаргаї” вше вечарами, та кед ше збиє же 1. децембер кед починаю Днї, и кед ше збиє з викендом за Фестивал, як цо то бул случай того року, гвари Саянковичова, то ше нє преклапа каждого року, алє кед же ше случи, вец ше вше мож догвариц.

– Наисце НС меркує на тото и скорей як ше прилапи календар, кед же єст даяки збиваня терминох, вец контактуєме з орґанизаторами и пробуєме цо лєпше розришиц и поскладац – гвари Саянковичова.

Цо ше дотика манифестацийох хтори нє у календаре репрезентативних манифестацийох Руснацох, на нїх анї нє мож уплївовац.

– Найчастейше то младши манифестациї хтори нє вше порядни и вони ше знаю попреплєтац. На тото нє мож тельо уплївовац, та вец суґеруєме же би голєм з особну догварку з людзми хтори орґанизую манифестациї у календару у комуникациї з тима цо орґанизую таки збуваня хтори ше ище вше нє находзи у календаре. Вецка ше пробує догвариц кельо ше то уж уда през рок – гварела Саянковичова.

ОД ИДЕЇ ПО ФОРМОВАНЄ ФЕСТИВАЛА

– Кед зме ше концом 2002. року, дзепоєдни члени праве основаного Городского одбору Рускей матки, зишли у клубу тедишнього Руского културно-просвитного дружтва, лєбо у, популарнєйше поведзене, новосадскей Матки, и кед зме почали бешеду о тим же цо би то було гевто зоз чим би ше городски одбор представел Новосадяном и зоз чим би бул препознати и припознати, а ище кед нам, тераз уж покойни, Дюра Папгаргаї почал виношиц свойо видзенє єдного драмского фестивалу хторого Руснаци нє маю, а хтори им хиби, ридко хто од нас присутних могол и задумац же як тот Фестивал будзе випатрац о 15 роки и цо шицко хасновите принєше нє лєм новосадским и войводянским, алє и вообще Руснацом, понеже представи зоз Фестивалу бавени у вецей жемох Европи дзе Руснаци жию – гвари Миломиром Шайтошом, предсидательом МАТКИ-Дружтва Руснацох Нового Саду-Войводини и предлужує:

– На щесце, перши предсидатель новосадского Городского одбору Рускей матки, а познєйше и перши предсидатель МАТКИ-Дружтва Руснацох Нового Саду-Войводини, тиж тераз уж покойни, Ярослав Сабол, швидко похопел задумку и слова Дюри Папгаргая, и тота тема ше нашла уж на першей схадзки ГО дзе була цалком потримана и прилапена – гвари Шайтош.

Концепция Фестивалу швидко розришена, то будзе фестивал монодрами. О даскельо роки Фестивал достал младшого „брата”: порушани фестивал дуодрами, а потим, пошвидко, тоти два фестивали злучени до єдного под назву хтору и нєшка ноши: Руски фестивал малих сценских формох.

Миломир Шайтош

Миломир Шайтош

– Проблем текстох розришени так же обявйовани конкурси на хтори текстописателє посилаю свойо ориґинални драмски тексти. Дружтво тоти тексти одкупює зоз чим поставаю його власносц. А виводзаче и ґлумци? Но, то уж була ствар догварки и поради медзи Дружтвом, текстописательом и заинтересованима актерами. И нїґда нє було проблеми. Вше зме ше порадзели – визначел Шайтош.

БЛУКАЛО ШЕ ОД АПРИЛА ПО ДЕЦЕМБЕР

– А термин? Е, то од початку, та аж по 6. Фестивал було проблематичне питанє. Прецо? Прето же ше Фестивал отримовало на рижних местох, по рижних салох, а то як пошлїдок мало тото же ше Фестивал могло отримац теди кед сала, хтору зме сцели, була шлєбодна. Та так термин Фестивалу блукал од априла по децембер. Кед Фестивал конєчно достал свой дом, т. є. театралну салу Ґимназиї „Лаза Костич”, у хторей ше отримує уж полни 10 роки, зявел ше проблем преклапаня терминох зоз дзепоєднима другима манифестациями. Прето, на Управним одборе Дружтва ришене же найменєй чкоди будзе кед ше Фестивал отрима першиого викенда у децембру, кед викенд залапює три днї, понеже уж узвичаєне же и Фестивал тирва три днї. Кед нє, вец ше термин Фестивалу преклада за наступни викенд – гварел Шайтош.

 

СТАТИСТИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА

– Од 2013. року, односно од 11. по шоре, Фестивал ноши назву свойого идейного снователя Дюри Папгаргая. Єдна мала статистична ретроспектива. За 15 роки тирваня Фестивалу: виведзене вецей од 80 представи, бавели вецей як 50 виводзаче, бавене по текстох вецей як 25 писательох, и представи режирали вей як 20 режисере.

Прешвечени сом же би ше зоз тоту статистику пишели и векши национални  меншини як цо то наша, руска – гварел Миломир Шайтош.

(Опатрене 42 раз, нєшка 1)