fbpx

Я права Европянка

автор маф 1. януар 2018

Припозната уметнїца Ванеса Валет Гарди, визначна у швеце, а позната и у нашей явносци и заєднїци. Препознатлїви єй подобови вислов през монохроми хтори за ню „трансформация моцного дожица реалносци хторе редуковане до чистей форми прейґ шорованя фарбох”. Но, з тей нагоди, жадали зме ю упознац и особнє, як и єй фамелию, алє и дознац цо нове на плану єй уметнїцкей творчосци.

За тото зме вихасновали нагоду кед того року нащивела Руски Керестур, валал єй одрастаня. На нашо питанє дзе єй тераз дом, одвитовала же то досц компликовани одвит. Ванеса виросла у Керестуре, алє ше пре мацерову роботу преселєла жиц до Ковачици дзе здобула основне образованє. Потим ше школовала у Беоґрадзе, студирала у Братислави и Бечу, усовершовала ше у Паризу. Єй животна драга полна пременкох и места биваня, и з ошмихом гвари же  єй випатра кажди тринац роки живот приноши якишик нови початки. Гвари  же є права Европянка.

Прежила Ванеса и подзелєнє Чехословацкей на два держави, алє и нєшка єй и Ческа, и Словацка, подєднак блїзки, понеже у Братислави жила зоз свою мацеру Еуфемию, тиж подобову уметнїцу и педаґоґиню, хтора, нажаль, там вчас закончела свой живот. Гоч там  нїґда нє думала жиц, блїзки єй и Беч дзе студирала, а поготов же у шицких тих городох зохабела и свойо уметнїцки шлїди на велїх самостойних и колективних виставох. Од 1992. року по нєшка ше назберало барз вельо, окрем у спомнутих ище у велїх европских городох, Паризу, Риму, Ню Йорку.  Викладала и у Горватскей, и у нашей жеми, и у Новим Садзе (2013), а колективно у Беоґрадзе. Вистави уж анї нє чита.

ВАЛЕТОВО ШЕ ПРЕСЕЛЄЛИ ДО ФРАНЦУЗКЕЙ

Уж треци рок як ше Ванеса зоз свою фамелию зоз Праги преселєла жиц до Фран цузкей, до места Ансл хторе 40 км нєдалєко од Женеви у Швайцарскей. Ванеса ма супруга Жерома, Француза и за кус вецей як 14 роки супружества маю два дзивочки: старшу Наяни и младшу Изис, хторим 14 и 10 роки. Пред тим 13 роки бивали у Праги дзе ше Ванеса и стретла зоз своїм будуцим супругом.

– До Французкей зме ше преселєли и прето же супруг Француз, алє найбаржей пре його роботу, дзе вон тераз  заступнїк ческей фирми хтора предава вельки польопривредни машини. У Анслу зме, алє практично, ми жиєме дас 10 км далєй, як на валалє хтори у горох, на 600 метери надморскей висоти. Там озеро, гори, красна природа, видзиме гори през облак и фино там, алє шицко друге, затераз, компликвоване. Младша Изис у валалє ходзи до школи, а старшу вожиме нєдалєко, а враца ше на автобусу. Но, любиме же зме там блїжей ґу природному способу живота ґу хторому ше намагаме – приповеда Ванеса.

Najani i Izis zoz Taru

КРЕАТИВНИ БОК ШЛЄБОДНЕЙ УМЕТНЇЦИ

– Добре тото же ми, практично, обидвойо робиме дома. Супруг ма свой „офис”, а и я мам свой ателє, гоч є дакус и цесни, бо попри мальованя, вирабям и прикраски.  Дакеди видзим же робим шицко доокола, а найменєй малюєм. Часто аж пияток найдзем дзень за себе, бо з дзецми єст вельо конченя, алє з другого боку наварим и друге поробим.  Док були мали вше сом и их зоз собу водзела,  аж и до ґалерийох. Тераз им потребна моя помоц,  видзим же доґмало вирошню – толкує Ванеса.  Вона позната по тим же прави уникатни прикраски з рижних материялох.

– З того тераз найвецей жиєм, а предаванє сликох нє идзе лєгко, то ше нє предава кажди мешац. Тераз у Французкей барз популарни способ  справиц нове зоз старого. Купуєм стари, фини ствари на бувляку, наприклад, стари „оґрлици” хтори розложим и з нїх правим нови, то таке як рециклованє. Алє, иншак прикраски вирабям и з платна, каменя, зоз плексис скла, квеца… И пацерки т. є. „оґрлици”, персценї и райфи рихтам  за модни ревиї, а предава ше их у ґалерийох, лєбо у дизайн-маркетох. У заходних жемох єст даскельо раз до рока подобне  таке як дизайн-фест, то у ствари вистави на хторих викладаю уметнїки хтори вирабяю ориґинални предмети, особни прикраски, моду, хтори на предай. И прейґ интернету ше предава  спомнуте, єст специялни е-шопи за ручни виробки. Вше ше тому радуєм, бо вше дацо нове мож видумац,   буц креативни…

ШИЦКИ ТУ ДЗЕЧНЄ ПРИХОДЗА

Ванеса зоз свою фамелию дзечнє приходзи и до наших крайох, скоро кажде лєто за рочни одпочивок.

– Пре селєнє зме нє були три роки, алє мой супруг барз люби ту присц, як и нашо дзивчата. А и мнє ту цага, бо гоч сом оталь пошла на 19 роки, з єдней часци ту ми дом, з другей у Праги, а тераз ше присподобюєм на нови у Французкей. У Керестуре маме и хижу цо остала од мамового оца, мойо дзивчата маю и дїда Гардийового, маме и куму Оленку Папуґову, и мам упечаток же ме  шицки познаю, чуєм коментари, гей то Фемкова, або баби Ержаньовей унука. И дзивчатом гварим же их ту шицки познаю. Наяни гвари же би ту любела и жиц – виволала  нам Ванеса.

3 Modeli1

Могли зме чуц же з дзивчатми бешедує по руски.

 – Га, поправдзе, нєшка то якишик микс русинско-словацко-чески, гоч сом з нїма одмалючка лєм по руски бешедовала. З татом бешедовали вше по французки, а ми двойо зоз Жеромом по нємецки, док старша Наяни нє почала ходзиц до оводи у Праги, та прешла на чески. И Жером зна добре и тот язик, и словацки, кед треба зна и по сербски. Дзивчата медзи собу бешедую по чески 80 проценти, а 20 одсто мишаю и французки язик – приповеда нам Ванеса и гвари же тераз чувствує  же у шицких язикох уж ма проблеми. Тераз ше учи по французки, и гвари же то нє лєгко, понеже є найчастейше дома. Дома нє сце прейсц на французки, гоч би так швидше научела, прето же ше вец, гвари, страца гевти три язики на хторих з дзецми бешедовала. А то єй, якош, шерцо нє допущує.

ЛЮБЯ БОБАЛЬКИ

– Супруг Жером барз люби и нашу и сербску кухню, а мам и руску кухарку, та правим велї руски єдла. Варим и пасулю, капусту, „ґибаницу”, а дзивчата барз любя нашо бобальки, та их правиме и вецей раз през рок, нє лєм на Вилїю – приповеда Ванеса.

РИХТА САМОСТОЙНУ ВИСТАВУ

Ванеса ше як уметнїца сиґурно „пребива” и у велькей Французкей. Тераз рихта роботи за самостойну виставу хтора будзе у януару идуцого року у варошу Шамбери у Ґалериї Espace Lartih. Уж єден час єй малюнки на колективней вистави у Женеви, у Швайцарскей, дзе ше ґалеристом попачела и дзекуюци каталоґу „Монохром” хтори 2012. року видал наш часопис МАК.  Ванеса як Рускиня, можлїве же будзе участвовац и на вистави 2021. року кед Нови Сад будзе Европски город култури.

1 Duplicate Image copy 3

(Опатрене 330 раз, нєшка 1)