Благодать велькей фамелиї

автор апм 2. януар 2018
kostelnikovo (20)

Єлена и Иґор Костелниково,  од 2003. року вєдно. Штернац роки пребегли раз-два, а з тим цо ше можу похвалїц то – полне обисце. Їх дом полни з радосцу, бо у нїм  пецеро дзеци, єдно другому по уха: Михаило, Зоран,  Йован, и двойнята Татяна и Наташа.

И Иґор и Єлена  нє раховали на таку вельку фамелию, вона ше просто поведзено случела.

– Мали зме трох синох, а зоз наймладшим сом мала чежку ваготносц и пород, так же сом позно дознала за мою шлїдуюцу ваготносц и случели ше и дзивчата, двойнята – з ошмихом приповеда  Єлена, бо шестрички пришли лєм штернац мешаци после Йована.

Нєшка чежко вижиц з мешаца по мешац, а окреме кед фамелия числена як їх. Припознаваю же им анї кус нє лєгко у финансийним смислу, бо од держави нє маю помоц окрем дзецинских додаткох, а и теди кед задуркаю на дзвери за помоц даєдней з институцийох, углавним наиду на „заварти дзвери”. Вецей раз ше случело же  ше им з другого боку опитали же чом народзели тельо дзеци?! Покус розчаровани Костелниково нє маю одвит, та помали од шицкого дзвигли руки. Нєдавно були цали мешац без струї, бо нє могли виплациц шицки рахунки, та анї у такей ситуациї нє наишли на помоц. Єлена заш лєм гвари же им кажди три мешаци Центер за социялну роботу виходзи вочи,  и теди доставаю єднократну помоц, нє вельо, алє, як гвари, значи им.

– Сами ше знаходзиме, так як можеме. Щесце же дзеци нє вимагаю вельо, скромни су, и задовольни з тим цо маю – приповеда Єлена и гвари же им коло дзецох и каждодньових обовязкох вельо помогнє Иґорова мац. Док вони двойо на роботи, сиґурни су же дзеци нє гладни, же им цепло, же их дахто випровадзи до школи, або их дочека. Єлена дакеди пре роботу одсутна и по 12 годзини.

ДЗЕЦИ ШЕ САМИ УЧА

Коло каждодньових обовязкох у доме, и дзеци велька потримовка родичом.  Попорая обисце, пойду до дутяну, а з ошмихом гуторя и же слухаю родичох, а то за початок цалком досц. Кажди вечар  ше подзелї хто яки ма обовязки ютре дзень, и вони то позакончую. Шицки ше и добре уча, а родичи задовольни же су добри школяре, окреме прето же сами шицко робя, та вец и оцени у дньовнїку шицки заслужени, їх.

– Тото цо им пробуєме усадзиц то же би були добри людзе, же би вишли на праву драгу и ценєли вредносци у живоце, а любели бизме лєм най ше ютре нє трапя  як ми. Нє  з тих зме цо их жадаю „завязац” ґу себе, напроцив, любели бизме най пойду дзе лєм сцу и най робя цо любя, най буду щешлїви  и най лєпше жию – гвари Єлена и додава же без огляду же їх дом скромни, днї полни з дожицами.

На питанє же кеди им було найчежше, Єлена ше ошмихла и гвари же им вше найчежше.

– Шицко ше круци коло динара, а барз  го чежко заробиц и за гевто основне цо нам потребне: школованє, за кнїжки, шмати, за єдзенє окреме. Хижу зме купели на кредит, моя цала плаца одходзи на кредит, та жиєме од Иґоровей и дзецинского додатку, цо наисце нє досц за седемчлену фамелию – щира Єлена, хтора закончела стредню школу, напрям за месара, а Иґор за ґрафичного дизайнера. Обидвойо робя у своїм фаху, вона у компаниї „Карнекс”, а Иґор у єдней вербаскей друкарнї.

Кед слово о предстояцих шветох, фамелия ше ма чому радовац. Оцец и мац ше радую шлєбодним дньом, а дзеци уж на розпусту, та уживаю у бависку.  Найбаржей ше радую пакециком,  и уж на даскельо заводи их достали од Дїда Мраза. Рахую же и того року на нїх нє забудзе. На питанє же цо би любели видзиц у мещкох, були ту вшелїяки жаданя: авион на далїнски, бабки, бубни, авта, лабди, чоколади…

Наздаваме ше же ше Дїдо добре порихта и будзе мерковац на мех.zoran dobri fodbaler 2

 

ШИЦКИ СПОРТИСТИ

Найстарши Михаило, хтори у осмей класи, ходзи на одбойку. Понеже є того року матурант, а после стреднєй би ше любел учиц за полицая.

 Зоран, ходзи до шестей класи, и уж роками ходзи на фодбал, добри є фодбалер, ма полно медалї, а зоз клубом путовал до Мадярскей, Румуниї, Австриї…

 Йован у трецей класи, хтори тиж почал ходзиц на фодбал.

Наймладши, Татяна и Наташа, ходза до другей класи, тренираю одбойку. Татяна ходзела и на фодбал, а понеже го барз люби, випатра же там дзе станула, там и предлужи.

НА РУСКИХ ГОДЗИНОХ СУ ПОРЯДНИ

 Шицки Костелниково дзеци ходза на руски язик ґу учительки Славици Мали, у школи „Светозар Милетич”.

– Понеже им оцец Руснак, мойо вельке жаданє було же би и дзеци научели по руски, голєм гевто основне, понеже дома нє приповедаме по руски, алє дакеди буду мац пайташа або пайташку Рускиню, и треба же би знали по руски, то їх мацерински язик – гвари Єлена. На руски язик ходза раз тижньово, понеже ше так можу орґанизовац, и вше су порядни.

ДЗЕЦИ ЧЕКАЛИ РОЗПУСТ

 А кед слово о шлєбодним чаше, шицки пецеро го наисце барз чекали. По цали дзень су вонка, а жию блїско при спортских теренох у Старим Вербаше, а у тим краю велї дзеци вше вонка,  та по цали дзень галайк – бавя ше з лабду, кошарку, одбойку, фодбал… на скриваци и шицко цо лєм дзеци можу  видумац.

– Док су на розпусту ми их, так повесц нє видзиме. Од рана як виду, та до вечара. Лєм з часу на час дахто з нїх убегнє же би ше напил, дацо заєд и гайд, такой ознова вонка. Док тирва школски рок, дзень иншак випатра, робя домашнї, уча ше, помагаю, та ше аж вец бавя. Компютер маю, гоч го нє хасную часто.

 Кажди  Крачун – радосц, та так и у Костелникових. Ходзи ше по шпиваню,  а  за швета су вше шицки вєдно.

– Єлени и Иґорови  нє остава вельо часу за друженє, гоч маю даскельо фамелиї з хторима ше крашнє складаю и дружа. Так и под час нашей розгварки у Костелникових були їх кумово, та було седмеро дзеци коло стола хтори  дзечнє одвитовали на питаня, слухали оца и мацер док приповедаю.

Костелниково дзеци жию праве так як ше жило скорей, у вельочисленей фамелиї, скромно, час препровадзую у роботи и бавеню и то вонка на швижим воздуху, дзе их кажде рано дочекує їх пес. И Єлена и Иґор поцешени на тото нєматериялне богатство наволане  „полне обисце дзецох”. А потомки Костелникових єдного дня буду мац гевто цо найзначнєйше – єдни других.

kostelnikovo (22)

(Опатрене 68 раз, нєшка 1)