fbpx

Руска рок древянка

автор дюв 11. януар 2018

И перша и друга „Керестурияда” були отримани тидзень пред фестивалом „Червена ружа”. Младих, на „Ружи”, було вше менєй, правда, участвовали як танцоше и шпиваче, а менєй як патраче.  Прето остало же би „Керестурияда” постала нова манифестация – часц нашого Фестивала „Червена ружа” Треца „Керестурияда” отримана у Старей школи после законченя манифестациї „Червена ружа”, коло єденац годзин вечар. Як и звичайно, старши нє мали довирия ґу младим, цо вони там робя и на цо здабе Ґитарияда на „Ружи”. Но, було щесца – наступела ґрупа „Чловек” зоз Нового Саду.

„РОЗБИЛИ” СКЕПТИКОХ

На чолє ґрупи „Чловек” бул ґитариста Мирослав Пап. Вон у новосадских кругох уж теди важел за доброго музичара, коло себе позберал єденац членох и вони барз добре грали же би ше им дацо могло зауважиц. Победзели и „розбили” шицких скептикох котри були порихтани доганяц рокером.

Штварта Керестурияда тиж требала буц у Старей школи, после „Ружи”. Алє, пред сам початок спаднул диждж, преруцена є до Младежского дому, и од теди ше ю  там нєпреривно отримовало, цо було нормалне, бо ше там млади зазберовали. Лєм 1994. року є отримана у сали Дома култури, алє тераз уж як пошлїдок нєдисциплини медзи младима у сали.

Од першей „Керестурияди” ше додзельовали награди за найлєпшу ґрупу у цалосци, вец и за найлєпши текст, найперспективнєйшу ґрупу… Вельо раз ше анї публики, а анї ґрупом нє пачели одлуки.

Од трецей „Керестурияди” найлєпшей ґрупи ше додзельовала главна награда – древянка. Прето велї „Керестурияду”  волали – древянка рок. Шицко покус здогадовало на чобольов и „Ружу”.

По статистики, на „Керестурияди” наступели вецей як седемдзешат ґрупи. Нажаль, нє вельо остали запаметани. Насампредз „Чловек” зоз Нового Саду, побиднїки 1983. року, з котрима продуценти зоз Радио Нового Саду такой сцели направиц студийни знїмки, алє…

Шлїдуюца була „Родерик А.” зоз Осєку. Вони победзели 1985. року, шпивач бул Желько Костелник, котри и теди бул активни у Руским дружтве у Осєку. Виведли єдну файту рок-опери, публики ше нє барз пачела, алє жири мал иншаке думанє.

Року 1986. победзел „Армитон” зоз Вербасу, и вони були найперспективнєйша рок ґрупа котра грала по руски. Такой идуцого 1987. року „Маринер бенд” одшпивал даскельо шпиванки и публика их такой прилапела.

ЗНЇМАНЯ У СТУДИЙОХ

Без огляду же ше Югославия розпадала, моцна музична сцена ище вше владала и чежко ше було „пребиц”. „Армитон” прескочел даскельо класи основней школи и то ше нє могло надополнїц. Прето ше ґрупа и розходзи и вецей нїґда ше нє зишли.

Приватни музични студия котри теди отвераю – нє професийни. Им найважнєйше же би членом ґрупох наплацели кажду годзину на знїманю у студию. Прето их фалшиво хваля. Но, ґрупи зоз „Керестурияди” нє єдини ґрупи котри нїч нє зробели зоз знятим материялом.  На тим полю найвецей зробела ґрупа „Армитон”, медзитим, зняти материял за албум, и шицко на тим  остало. Попри добрих шпиванкох, насампредз голєм єдного гита, требало розробиц маркетинґ, стайлинґ… були потребни средства. За ширше предзеранє, дзе требали буц одлучни у своїх намирох у швеце музики, и войсц до єй нєпознатих водох, тераз то уж очиглядне, нє були порихтани.

66644_1411517260561_2247212_n

МЕНЯ ШЕ КОНЦЕПЦИЮ

Концом осемдзешатих рокох, „Керестурияда” почина меняц свою основну концепцию – члени ґрупох починаю писац тексти по сербски и пробую пласовац свойо шпиванки ширшому авдиториюму. Даскельо наступи як предґрупи рижним афирмованим ґрупом и похвали критичарох, подзвигли їх амбициї.

ПРОБЛЕМАТИЧНИ КЕРЕСТУРИЯДИ

За розлику од основней думки „Керестурияди” же би найменєй єдна композиция була по руски, и наступ тирвал до дзешец минутох, у зависносци од числа ґрупох хтори були приявени, помали ше од того почао одуставац. Ґрупи почали наступац без композициї по руски, наступали длужей од дзешец-петнац минутох. Орґанизаторе мали рижни оправданя, алє, то ше указало як нє барз добре.

Так, у звитох зоз 1991, 1992. и 1993. року у новинох „Руске слово” читаме же „Керестурияди” нє могли лєм почац, же ше нє знало анї хто будзе наступац, програма тирвала до рана… Було зауваги „же було вецей „риганя” як добрей музики, же єдна ґрупа нєпреривно грала два и пол годзини, та  другим нє остало часу…

Так, 1994. „Керестурияда” преруцена за тидзень после „Червеней ружи”, 26. юния, и отримана є у сали Дома култури. Тиж так, у „Руским”, пише „на остатнїх Керестуриядох ше збували инциденти, но теди их нє було.”

Року 1995. „Керестурияда” наявйована, формована и Комисия, алє є нє отримана. Идуцого, 1996. року, є прецуцена за єшень, же би ше отримала у рамикох „Костельниковей” єшенї, вєдно зоз „Струнами шерца”. Алє, и теди є нє отримана.

Року 1997. у Младежским доме отримана пред-предостатня „Керестурияда”. У звиту стої же було подле озвученє, же були ґрупи зоз Керестура, Кули, Суботици, Нового Саду и нє грали по руски.

Предостатня „Керестурияда” отримана 1998. року, тидзень после „Ружи”, а наступели аж осем ґрупи зоз Руского Керестура и по єдна зоз Нового Саду и Кули, же були драги уходнїци и же було мало людзох, та шицко здабало на „симпатичну успишну приватну журку” („Руске слово”, чс 30, 24. юлий 1998. року).

Belak Mariner Keresturijada 89

ФЕШТИ, ВОДОВА, ПАКТ…

Дзеведзешатих рокох було ґрупи по наших местох, но место того, обновена фешта на базену зоз живу музику. Од того настала нєщешлїва назва за фестивал на води и фешту – „Водова фест”, а орґанизаторе були млади зоз нєвладовей младежскей орґанизациї „Пакт рутенорум”. Поведли бизме, амбицийни фестивал младих правени по прикладу на ЕҐЗИТ у Новим Садзе, та го велї и наволали „Мали Еґзит”.

На нїм наступали найпопуларнєйши ґрупи зоз просторох бувшей Югославиї и лєм подаєдна наша ґрупа. Млади руски бенди, початнїки, нє мали места на „Водова фесту”. Мушели буц квалитетни, односно уж афирмовани. Таке вельке рихтанє музичного дожица вимагало наисце добру орґанизацию, обезпеченє, змесценє… Насампредз, були потребни вельки средства. Кед загашени „Водова фест”, „Пакт рутенорум”, справел лєтну журку на базену наволану „Пакт он”. Вона заш, нє барз популаризує руску музику.

Кельо ми познате, тераз у наших руских местох постоя вецей ґрупи як гевтих осамдзешатих, котри „цошка” граю. Младим шицко вельо доступнєйше – од инструментох, опреми, до знїмкох, нотного материялу, технїчних ришеньох. Особнє, думал сом же после даскельох рокох паузи, „Керестурияда” ознова зажиє и обнови ше руску ґитарияду – „Керестурияду”. Младих треба лєм позберац. Ґитарияди ознова у моди.

ОСТАТНЯ ”КЕРЕСТУРИЯДА”

После седем рокох паузи, 2004. року отримана остатня „Керестурияда”, теди кед ше на ню помали почало забувац. Позберали ше пейц ґрупи, два з Руского Керестура, и по єдна зоз Нового Орахова, Кули и Нового Саду. Госц бул Дьордє Давид и ґрупа „Ґанґ”.

 

(Опатрене 153 раз, нєшка 1)