fbpx

Писменосц, чи нє – питанє за роздумованє

автор каролина папуґа 13. януар 2018

Жиєме у швеце у котрим сучасна технолоґия завжала високе место у дружтве и дошла до самей вершини у хаснованю. Чежко же у нєшкайшим чаше мож найсц особу котра нє зна цо то интернет, дружтвена мрежа, або Фейсбук. Словнїк сучасней технолоґиї хаснуєме у каждодньвей комуникациї и спрам того, шлєбодно мож повесц же пришли єдни нови часи, односно нова епоха у котрей акцент на технолоґиї, котра ше нам, чи ми то сцеме або нє, уцагла до каждей часци наших животох.

Схопнсоц котра ше у 21. вику подрозумює, окрем писаня и читаня, то и диґитална писменосц. Компютери, таблети и мобилни телефони постали каждодньовосц.

Сама сучасна технолоґия оможлївює комуникованє з помоцу медийох и дружтвене участвованє у явней сфери. То крайнї вираз гражданскей партиципациї, котра без хаснованя сучасней технолоґиї, єдноставно нєможлїва. Векшина прихильнїкох зложни у єдним: важне почац зоз медийним описменьованьом. Хаснуюци сучасну технолоґию,  медийну писменосц мож спатрац зоз вецей углох, алє сам циль медийного описменьованя вше исти – технолоґийно описменєне жительство.

Дуркаюци кратки порученя прейґ мобилного телефона, велї з нас анї нє роздумую о ґраматичних правилох. Аж цо вецей, постоя и блоґи на интернету котри ше вообще анї нє намагаю попровадзиц основни правила писменосци. Таке ше справованє преширює. Ище горше кед ше така нєписменосц викомбинує зоз начудо хаснованьом странских словох. И цо ше достава зоз тим? Интересантни феномен – ґенерациї котри у швеце сучасней технолоґиї вше менєй и менєй писмени, а требало би буц процивне.

Нїч лєпши стан анї цо ше дотика руского язика. Уж длугши час мож замерковац же школяре почали мишац гласи „г” и „х”. Так ше у писменим виражованю починаю зявйовац слова як цо то ноха, захашел, охень, блахи, итд. У рускей гласовей системи пришло до квалитативних пременкох як под уплївом сербского язика, так и под уплївом сучасней технолоґиї. Гарлово „г” траци дзвонкосц и його артикулация ше премесца на заднє поднєбє, та ше так тот глас почина вигваряц як задньоподнєбне „х”. Так место гвозд вигваря ше хвозд, место гвариц – хвариц, итд. Як би ше вец могло зрозумиц тото виреченє: Позаметал прах. Позаметал праг на дзверох, чи прах? Хори ше трешу. Хори особи у питаню, чи гори?

Розумлїве и тото же на мобилних телефонох и на таблетох нє шицки хасную руску кирилку. Прецо то так – вироятнє пре меншу доступносц, або нєзаинтересованосц самей рускей популациї же би ю хасновала. Же ше язик нагло почал меняц – того зме шицки шведкове. Медзитим, нє треба охабиц писменосц стихиї. Требало би рушаюци од самого обисца зачувацнаш язик и то хаснуюци шицки можлїви жридла, та и саму руску тастатуру, котра доступна на интернету. Кед ми сами нє будземе чувац свою писменосц, нїхто нам ю други нє зачува. А шведкове зме же ше язик ше наисце почал хубиц. Пардон, губиц.

(Опатрене 55 раз, нєшка 1)