Музика му ище вше у души

автор мар 18. януар 2018
armiton_keresturiada

Славко Роман Рондо насампредз Руснак и Керестурец котри тераз жиє и роби у Канади, а ище вше є залюбени до музики и поезиї. Нє престал твориц, пише, тексти склада до своєй архиви, наздаваюци ше же раз буду обявени. За велї з тих писньох музику чува у своєй глави.

Кед у шестей класи основней школи заграл на акустичней ґитари, сиґурно нє плановал же пременї руску музичну сцену и охаби тварди шлїди у нєй. А було праве так:

− До музичного швета сом вошол теди кед ми оцец купел акустичну ґитару, та з того початку настали велї мойо бенди. Перши бенд бул „Трансилвания”, а як потвердзенє нашого успиху було же зме на Ґитарияди освоєли треце место. „Трансилвания” ми була одскочна деска за мойо дальши твори и улогу на музичней сцени котру сом познєйше мал. Творел сом од початку, за нашо наступи писал перши тексти, а компоновал и Славо Чапко. Правда, теди то було цошка иншаке, наступали зме зоз писнями о пеклу и чарней маґиї, алє за тедишню публику то були абсолутни гити. У тим составе настали ,,Одведз ме до пекла”, ,,Коваче чежкого металу”, а мали зме аж и єдну баладу − приповеда Рондо, и предлужує же ше „Трансилвания” нє отримала длуго и престала грац после нєудатного наступу на Керестурскей ґитарияди.

МЛАДИ ЛЮБЕЛИ ТЕДИШНЇ АНДЕРҐРАУНД

Нє одуставал од музики, напроцив, то му було порив за снованє ище двох ґрупох, перше „Дияна плус Френки” котра наступела лєм раз на Керестурияди, а потим „Видов оф Москва” котра тирвала по 1986. рок.

− То бул период кед сом ше почал занїмац зоз рокенролом у правим смислу. У тих двох ґрупох сом почал писац дацо у фазону тедишнього андерґраунда. Так наставали тексти як цо то ,,Патики ми шмердза як росни баґрени у молги”, и була „фора” мац текст, а нєрозумлїви. У периодзе тих двох ґрупох тексти писал и Пупсо, з котрим зме ше розишли кед я пошол до ,,Армитону”, а вон до ,,Маринеру” − толкує Славко.

Потераз обявена лєм єдна Рондова кнїжка – ,,Катаклизма” 1989. року кед бул штредньошколєц.

5− Теди сом озбильно вошол до поетских водох, настали писнї котри нє були плановани же буду и одграни, и то була основа за кнїжку. Период штреднєй школи на мнє охабел тирваци шлїд кед слово о творчосци и о напряме кадзи далєй. Нєшка, мам 49 роки и кед читам ,,Катаклизму”  шмишне ми, но заш лєм, писнї були у складзе зоз часом, аж можем повесц же велї и опрез свойого часу. Зоз писню як цо то ,,Блуес за М” сиґурно же сом прекрочел часови обсяг, алє у тей хвильки то були мойо щири чувства за єдну Марию. Думам же єдна з причинох за нєобяйованє кнїжки после першей, тото же сом у своїх текстох критиковал церкву, валал, обичаї… Пре мойо критики, и нєподобносц при „фотеляшох” у рускей заєднїци, остали лєм у рукопису. Так и моя нєдавна наява триолоґиї моїх творох спадла до води, а думам же ми так заварти дзвери до висших поетских кругох − толкує вон.

Рондо бул у популарней керестурскей ґрупи ,,Армитон”, за нїх вон писал тексти, а з приятельства з Мирославом Сивчом настало кумство.

− У ,,Арминтону” сом грал од законченя ,,Видов оф Москва” по 1990. рок, и то бул, заш лєм, найпродуктивнєйши период. Теди сом ше озбильно лапел до писаня текстох. Грали зме и на сербски, и на руски тексти. Вєдно з ,,Армитоном” зме зняли дзевец писнї, алє єден знї мок нєстал з Радия Нови Сад,  – ,,Будз ми добра  дзивчино”, обробок писнї ґрупи ,,Черемшина” з Канади, за котру сом написал текст. Єдини текст котри я нє написал то ,,Пакуй ше мила”, за котру ,,Армитон” знял и спот. Тоту писню сом знїмал у студию з нїма, алє сом нє участвовал у знїманю спота. Дюла Байор з Коцура статирал место мнє. ,,Армитон” ше теди уж розпадовалл, пукал по шицких марґинох − заключує Рондо.

,,Армитон”, ше розпаднул 1993. року, а Рондо и Мирослав Сивч почали наступац з ґрупу ,,Анастазия”, чийо ше шпиванки як цо то ,,Ґрош” и ,,Шерцо з каменя” шпиваю и нєшка.

 − ,,Анастазия” була цалком у иншаким фазону, у тим периодзе з нами наступала Таня Чизмар котра шпивала леґендарну писню ,,Ґрош”. У исти час вона одшпивала и писню ,,Шерцо з каменя”, з котрей єден наш колеґа без нашого знаня висцерал Таньов вокал и пробовал ю присвоїц за себе. Истого року, з нами и Пупсо грал на ,,Червеней ружи”, виведли зме писню ,,Ґрош”, достали награду, та потим ТВНС финансовала знїманє спота за ню.

Средства було мало, та ше знаходзели на рижни способи, ореме у повойновим чаше, но нє одуствали од своїх снох. З ,,Анастазию” зняли лєм три писнї, а пре инфлацию, ище осем остали нє зазначени.

− Приватно, о нашим трошку зме зняли и споти за писнї ,,Шерцо з каменя” и ,,Чарни ноци”,  а знїмал Дадо Планчак зоз Фото студия ,,Планчак”, котри свою роботу наплацел наисце минимално. Чувам знїмки тих спотох, та кед их и тераз одпатрим, знам же були аж и лєпши як цо ше теди обчековало. Нажаль, ТВНС тоти споти кратко пущала, а потим престали толковац же их нє вони знїмали… Остало питанє – прецо?

ВЕЦЕЙ Є НЄ РОКЕР

Як музичар бул прилапени у валалє, доставал и похвали, и критики з котрих знал „вицагнуц”  доброго. И нєшка люби музику, за свою душу дакеди слуха и писнї  з младосци.

−  З „Анастазию” сом вошол до поп музики, а 2002. року сом ше нашол у поп-денс музики. Тераз слухам музику котру любим, я нє рокер, алє особа у музичним швеце. З часу на час себе пущим бенд котри сом слухал у младосци – гвари вон.

Рондо сотрудзовал и з дзепоєднима сербскима музичарми, так текст шпиванки Лидиї Вучуревич за Беовизию 2003. року написал праве вон, а цо ше дотика рускей творчосци найбаржей и сам визначує сотруднїцтво з Ава Марию у составе ,,Атлантиди” и видаванє албума ,,Револуция”.

− Попри наших писньох, обробели зме и даскельо сербски, Ава Мария шпивала обробок писнї ,,Даремни вам труд гудаци” од ,,Прлявоґ казалишта”. ,,Атлантида” бул перспективни состав, но Ава Мария теди мала и велї други обовязки, студирала, а шпивала и у своїм бенду на словацким язику. Алє и теди ше тото шицко закончело пре нєдостаток средствох, понеже музика за шицких нас була лєм гоби вариянта – закончує Славко. Надпомина же мали зняти и сербски албум у сотруднїцтве з Мокийом зоз Нового Саду, котри познєйше постал басиста у ґрупи ,,Абсолутно романтично”, алє є нїґда нє обявени.

У чаше його младосци ридко хто на тей сцени бул музично образовани, були то млади талантовани особи и векши слухисти и од школованих.

− И нєшка творим, алє мойо занїманє чече у напряме цалком иншакей обласци. Полнїм фасцикли з текстами,  музику чувам у глави, а кед би було нагоди обявиц, дзечнє бим ше анґажовал.

Нє одуставаюци од своїх снох, Рондо 2012. року у Торонту,  у Канади дипломовал на коледжу, напрям – Авдио знїманя.

ПЕЙЦ МИНУТИ ЗА ТЕКСТ ,,ШЕРЦО З КАМЕНЯ”

− За два найлєпши мойо писнї ми требало найменєй часу, текст и музика за ,,Ґрош” настали док сом ше туширал, та скоро без пременкох, ориґинал достати з першого. Текст за писню ,,Шерцо з каменя” сом призначел за рекордни даскельо минути, а знам же и кум Митьо так швидко викомпоновал музику за ню. Вироятнє же настала так швидко, прето же є написана по тедишнїх щирих чувствох єдней правей особи.

26

(Опатрене 199 раз, нєшка 1)