fbpx

Там мам будучносц

автор Николина Шарич и Йована Ноґавица 6. марец 2018

Понеже бул нєзадовольни зоз находзеньом роботи у фаху у нашей жеми, Михайло Бесерменї з Руского Керестура 2015. року прейґ єдней програми пошол до Нємецкей найсц роботу, алє и научиц ище єден язик. Як ше знашол, чи є задовольни, чи планує там остац и друге, виприповедал нам кед нащивел Керестур през жимски швета.

Михайло закончел общи напрям у Штреднєй медицинскей школи у Зомборе, медзитим, кед два роки нє нашол роботу, почал ше окруцац инкадзи.  

– To програма за млади особи до 27 роки, котра им оможлївює пойсц волонтирац до Нємецкей єден рок и усовершиц язик, зоз можлївосцу же би ше там остали школовац и предлужели робиц – толкує Михайло.

seminar u dresdenu (2)

На питанє як ше одлучел праве за Нємецку и чи му було чежко пойсц, Мижо одвитує же му живот у тей держави бул сон ище од дзецинства, алє одход заш лєм нє бул лєгки.

– Вше сом гуторел же пойдзем до Нємецкей, медзитим, нїхто ми нє верел, та аж анї я, алє обставини до конца були таки же ми ше тот сон витворел. З єдного боку, одход ми бул єдно вельке олєгчанє, алє, заш лєм, з другого боку, було наисце чежко, прето же сом охабял фамелию, товаришох, та и цали 21 рок котри сом ту препровадзел – гвари Михайло.

Кед пошол до Нємецкей, рок волонтирал у фирми котра помага особом зоз окремнима потребами, дзе го после пол рока вибрали и дали му нагоду же би ше там предлужел школовац. Мижо тиж так визначує же там дуалне образованє, зоз котрим є презадовольни, прето же роби штири днї до тижня, а два днї ходзи до школи.

profilna

– Робим 40 годзини до тижня. То наисце велька фирма котра ма 3 000 занятих и 6 000 клиєнтох лєм у єдним будинку. Гоч волонтирам, доставам часц плаци, тельо же бим себе могол обезпечиц нужни ствари котри ми там потребни, плацени ми квартель, як и курс язика – толкує вон.

После трох рокох у Нємецкей, Мижо ше и далєй школує, а тераз є други рок. Там єст окремни напрям за тото цо вон тераз роби, и тота школа тирва три роки. Визначує же по законченю будзе мац вельки дияпазон роботох як, наприклад, робенє у школох за дзеци з окремнима потребами, у регабилитацийних центрох… Кед слово о язику, за волонтиранє досц  мац А1 уровень, док ше за школованє муши знац голєм Б2.

– Нє мал сом вельо почежкосци зоз язиком, прето же сом го ище пред одходом учел зоз людзми котри ту приходза з Нємецкей. Медзитим, язик ше найбаржей учи там дзе ше го и хаснує, так же го я з дня на дзень усовершуєм. Тиж так ми помогло и тото же ми там додзелєни ментор, котри ми наисце вельо помага, як и тото же сом пошол цалком сам, та сом нє мал нїяки олєгчаня цо ше дотика язика – наводзи Мижо.

slika z cimerami

Вон тераз бива у Вилгемсдорфу, а школує ше у Равензбурґу. Медзитим, його место нє трима, та вельо и путує.

– Жиєм у инклузивним валалє, дзе особи зоз окремнима потребами цалком интеґровани, уключени су до шицких активносцох и намагаме ше же бизме шицки були ровноправни. Любим путовац, бул сом у Констанзу, Берлину, Фридрихшафену, Лайпциґу, Дрездену, Минхену, Штудґарду и Салзбурґу – начишлює Михайло места хтори потераз нащивел и визначує же би любел видзиц цалу Нємецку.

Припознава же планує там остац, алє, гвари, то нє завиши лєм од нього.

– Наисце сом задовольни и можем повесц же сом нє пременєл лєм язик и державу, алє и цали способ живота. Мушим наглашиц же сом наиходзел на почежкосци, окреме у першим року, алє сом пременєл цо могло, а на шицко друге ше чловек прилагодзи и звикнє. Препоручел бим шицким младим котри сцу упознац нову културу и менталитет, а тиж так и научиц язик, най ше опробую – гвари Мижо и додава же кажде хто ше одлучи за таке дацо, може ше му явиц прейґ Фейсбука, дзечни є помогнуц.

 

(Опатрене 431 раз, нєшка 1)