fbpx

Малюнки збогацели вецей ґалериї у жеми

автор апм 14. април 2018

За подобового уметнїка Владу Нярадия з Вербасу прешли рок бул окреме успишни, понеже його роботи сцигли на вельо нови места, односно ґалериї у жеми.

– По конкурсу Министерства за културу Републики Сербиї, одкупена моя подобова робота „Ruthenian” хтора ше тераз находзи у власнїцтве Заводу за културу войводянских Руснацох, а Заводу сом подаровал ище даскельо свойо подобово роботи. З моїма роботами збогацена и стаємна постановка Сучасней ґалериї уметносци у Кучеву и леґат Милича од Мачви у Крушевцу – гвари на тот завод Няради, а од влонї ше його роботи находза и у задужбини Бори Латиновича у Кули и Етно клубу „Одняте од забуца” у Коцуре. Його дарунок, збирка малюнкох, оплеменєл и ентериєр Дома здравя „Велько Влахович” у Вербаше.

АКЦЕНТ ДАЛ ЗЯВЙОВАНЮ НА ЗНАЧНИХ ВИСТАВОХ

– Прешлого року сом нє викладал самостойно, понеже сом акцент дал на оплеменьованє мойого роботного и животного ентериєру дзе сом убудовал свойо уметнїцки схопносци през мозаїки и други визуални вирази, як и на зявйованю на значних виставох у нашей жеми и иножемстве – визначує уметнїк хтори ше под час 2017. року зявел на 25 виставох хтори представяю подобову творчосц найлєпших уметнїкох Сербиї, як цо то Салон у октобру, Децембарски салон, Єшеньска вистава членох Здруженя подобових уметнїкох Сербиї (УЛУС), Биєнале акварелу у Беоґрадзе, Скулпторе Сербиї 2017, и других значних подобових збуваньох. 

Няради ше частейше почал зявйовац на виставох зоз скулптуру, та так настал и його нови циклус з назву „Моя библиотека”.

– Случовало ше и же ше мойо роботи источашнє находза у штирох найзначнєйших ґалерийох у Беоґрадзе, як цо то Павильон Цвиєта Зузорич на Калемеґдану, Ґалерия здруженя подобових уметнїкох Сербиї, Ґалерия Синґидунум и Ґалерия Проґрес у Кнез Михайловей улїци у Беоґрадзе. А мушим ше похвалїц и же велька часц моїх роботох после тих виставох нашла свойо место у приватних колекцийох у нашей жеми и иножемстве – визначел з тей нагоди маляр.

Няради прешлого року два тижнї пребувал и у Амстердаму у Голандиї, дзе каждодньово нащивйовал музеї и упознавал ше з уметносцу Ван Ґоґа, Рембранта, Салвадора Далия, Бенксия, Ендия Варголи и других уметнїкох, а за тот час направел и вецей тисячи фотоґрафиї хтори тиж так буду представени явносци єдного дня.

Теди намальовал и даскельо нови роботи, з нового циклусу хтори наволал „Амстердамски заводнїци”, а хтори остали у даскелїх колекцийох у Голандиї.

Окрем того, понеже єдна зоз порядних Нярадийових активносцох и рихтанє школярох за примаци испити, шицки школяре хторих прешлого року рихтал положели примаци испити за уметнїцки школи и академиї уметносцох.

Ґу тому, и перше виданє часопису „Шветлосц” у фарбох збогацене и зоз репродукциями Нярадийових подобових роботох, цо за уметнїка тиж велька чесц.

И У ТИМ РОКУ ВЕЛЬО ПРЕД НЇМ

– У тим року сом уж мал даскельо вистави, обчекуєм Майску виставу у Беоґрадзе, виставу рисункох у Скопю у Македониї, Exlibris у Праги у Ческей, миниятури у Арґентини, миниятури у Горватскей. Окрем того, чека ме и ушорйованє екстериєру мойого уметнїцкого ателєа –заключує вербаски уметнїк, хтори у уметносци препровадзує вецей як дзешец годзини дньово, та то дава и резултати,  а же його робота ма успиху, потвердзує и одлука Управного одбору Рускей матки же би за тот рок бул предложени за лауреата награди з обласци култури „Василя Турока Ґетеша” зоз Сербиї, хтору додзелює Шветова рада Русинох/Руснацох/Лемкох.

VLADO NJARADI-MUZEJ VAN GOGA, AMSTERDAM

(Опатрене 49 раз, нєшка 1)