fbpx

Найчежше кед порядна дїялносц з проєктох (2)

автор мар, фото вев 11. май 2018

На сиґурни буджет нє може раховац анї єдна спомедзи орґанизацийох, даєдним ше з членарини уда намириц праве основни трошки порядней дїялносци, алє лєм кед су скромни.

Приклад успишного здружованя, котре порушало паприґарох на розгварки, догварки и совитованя за унапредзованє власней продукциї, та и добру рекламу за валал и керестурски бренд – червену рогову паприґу, то Здруженє продуковательох паприґи „Капсикум анум”, на чиїм чолє Душица Орос.

– У 2018. року маме 145 членох, од котрих наплацуєме рочну членарину 1 000 динари, без огляду на поверхносц на котрей продукую паприґу. Приходи котри витвориме з членарини релативно мали поровнуюци з нашима вкупнима трошками. Приходи витворюєме и по конкурсох, прешлого року зме на конкурсу Покраїни достали лєм 30 000 динари, з котрима ше нам нє удало подмириц анї єдно нашо едукативне путованє. За отримованє манифестациї „Днї керестурскей паприґи” тиж доставе средства по конкурсу, алє то тиж мало, та єдну векшу часц пенєжу нам даваю нашо спонзоре у форми донацийох, то спонзоре котри нашо вецейрочни сотруднїки, та уж стаємно и потримую нашо активносци. Путованя за наших членох безплатни, а рочнє реализуєме кажде за котре ше нам укаже нагода. Трошки рочней дїялносци Здруженя паприґарох досцигую суму од милион динари – дознаваме од Оросовей.

Здруженє прешлого року порушало пейц членох Управного одбору же би реґистровали Землєдїлску задруґу, котра ше занїма зоз одкупом паприґи, а маю и отворену польопривредну апатику.

ПРЕ 300 ДИНАРИ НА ПРИВРЕДНИ СУД

У рамикох Спортского дружтва „Русин” (СД) дїлую вецей клуби, кажди клуб запровадзує власни модел як ше будзе отримовац. СД нє ма можлївосц розполагац з буджетскима средствами.

– Єдини способ финансованя СД бул зоз самодоприносу, з тих средствох зме вимирйовали банкарски и основни материялни трошки, вше кед бул звишок пенєжу, ми их роздзельовали нашим клубом. Покля СД мало векши инґеренциї, з нашого рахунку ше вимирйовали рахунки за струю на Ярашу и у Старей школи, а тераз зме вецей то нє можеме – толковал нам предсидатель Драґан Ковачевич. Пририхтую ше за преславу 100. рочнїци СД, котру планую означиц о штири роки, а як дознаваме, под знаком питаня їх дальше финансованє, понеже нєт самодоприносу.

Мото клуб „Шаркань” ма 15 членох, з котрих активни лєм осмеро. Донєдавна наплацовали членарину 200 динари рочнє, алє и тото утаргли.

– Зоз писаньом проєктох маме неґативне искуство, понеже чежко достац пенєж, потим нїґда нє мож достац глєдану суму, а зоз даскельо раз меншу нє знаме одкадз почац. Так прешлого року зме достали 10 000 динари з Општини Кула, а кед зме подношели звит, та нам одступал за коло 300 динари, прецо сом ше нашол аж пред Привредним судом у Зомборе – дознаваме од предсидателя Славка Надя.

О финансованю Здруженя гражданох „Руска матка” нашо новини порядно пишу. „Руска матка” ше финансує лєм по проєктох и нїґда нє знаю з чим буду розполагац за сиґурно.

– Найвецей доставаме з Министерства култури и информованя, дацо з Покраїнских секретариятох и локалних самоуправох – гвари предсидатель РМ Дюра Папуґа. Потераз ше им вше удао на адекватни способ поднєсц звити и оправдац способ трошеня средствох.

Зоз очуваньом националного идентитету Ромох занїмали ше аж два здруженя у валалє, вкупно мали коло 50 членох.

– Остатнї два роки анї єдно здруженє нє активне, чийо активносци би наисце були потребни у Керестуре. Требало би ше занїмац, насампредз, зоз очуваньом нашого мацеринского язика и дефиновац розлику медзи припаднїками ромскей и румунскей националней меншини – приповеда нам Бошко Новакович, понеже ше нам до представнїкох здруженьох Ромох нє удало дойсц.

До прешлого року бул активни и Месни одбор здруженя инвалидох роботи, котре водзел, тераз покойни Владимир Сеґеди, а його активносц нє предлужел нїхто.

НЄ ШИЦКО ЗАВИШИ ОД УПРАВИ

Способносц самоотримованя ма лєм керестурске Здруженє пензионерох, котре дїлує як Месни одбор кулского здруженя, алє є цалком самостойне.

– Членарину котру наплацуєме остава цала у нашим здруженю. Наплацуєме 300 динари, цо одлука Општинского здруженя, а по одлуки нашого Управного одбору ище дополнююци 100 динари за отримованє наших просторийох. Нєт конкурси на котри би ми могли конкуровац з проєктами, та ше знаходзиме на рижни способи. Поштреднїки зме у набавки вецей продуктох по вигоднєйшей цени и способе плаценя за пензионерох, та по тей основи од добавячох доставаме донациї. Под час рока вше єст и наших людзох котри нам приноша векши, або менши донациї – гвари Ярослав Малацко, предсидатель пензионерох. У Доме борцох и пензионерох наплацую и дополнююци 10 динари од каждого предатого напою, цо средства котри ше видвоює до окремней каси за оправянє їх просторийох.

У чежкей и цалком нєвигодней ситуациї ше находзи Добродзечне огньогасне дружтво котре иснує уж 88 роки, а ма 30 членох, медзи котрима активни коло дзешецеро. Нє поносую ше на нєдостаток членох, алє их бриґую вше менши средства, прецо и їх дїялносц загрожена.

– Нє наплацуєме анї членарину, анї виходи на терен, як наплациц дакому виход кед му праве згорел маєток, а часто зме у таких ситуацийох и виновати при домашнїх – гвари командир Йоаким Рац. Зоз свойого буджету подмирюю основни трошки горива и коло отримованя простору. Проєктне финансованє за нїх ище єдно препреченє котре звладую зоз почежкосцами, а попри тим потребни им и нови камион.

НЄ МОЖ РАХОВАЦ НА СИҐУРНИ БУДЖЕТ

На сиґурни буджет нє може раховац анї єдна спомедзи орґанизацийох, даєдним ше з членарини уда намириц праве основни трошки порядней дїялносци, алє лєм кед су скромни. Орґанизациї як цо то Руска матка и Туристичне здруженє звладали проблематику писаня проєктох, та рочне напишу и до дзешец проєкти, нови идеї вше приходза. Спортске дружтво „Русин” нє пише проєкти, та з утаргованьом самодоприносу остали без єдиного жридла финансованя. Правда, нєт анї конкурси за кажду дїялносц з котру же занїмаю здруженя, Здруженє спортских рибарох пише проєкти Еколоґийного типу, а пензионере ше нє пренаходза нїґдзе. Средства за порядну дїялносц найчежше достац по проєкту, потим и подношенє звиту о наменски потрошених средствох то нове виволанє за кажду орґанизацию. На донациї рахую лєм дзепоєдни. Но, и то донациї пре директни хасен донаторох, так Здруженє пензионерох поштреднїк у тарґовини, а Здруженє паприґарох, односно їх манифестация нагода же би ше донаторе промовали пред домашнїма парастами. Векшина кубури и зоз власним простором, а тоти цо маю простор часто рахунки вимиряю зоз ткв. донацийох, котру дава сам предсидатель, або член орґанизациї.

(Опатрене 46 раз, нєшка 1)