fbpx

Нярадийово представели и себе и заєднїцу

автор маф 12. май 2018

У трецей епизоди штвартей сезони популарней емисиї РТС „Кухня мойого краю”, хтора емитована 29. априла, як єдна зоз седем учашнїцох у сериялу представена Любица Няради и єй фамелия зоз Руского Керестура.

У сериялу участвую седем жени з рижних крайох Сербиї хтори у своїм доме другим учашнїцом представяю ґастрономию свойого краю и пририхтую вибрани єдла, гоч су анї єдна нє професийна кухарка. Хтора будзе найлєпша у презентованю своїх кухарских схопносцох на концу сами вибераю и оценюю и так ше ше медзисобнє змагаю.  Найуспишнєйша достанє и пенєжну награду.

Попри Любици у тим сериялу участвую и Мария Маркуш з Ґолубинцох у Сриме, Биляна Иванович з Кривей Реки на Златиборе, Даниєла Минич з Бобану при Алексинцу, Драґица Степанович зоз Суводаню при Валєве, Сека Вануцич зоз Ґоряня при Бору и Єлена Марич зоз Србобрану. Як дознаваме, цали сериял зняти прешлого авґуста, у шицких спомнутих седем местох, а емитованє почало нєдавно.

О трецей емисиї у хторей Любица була домашня, у Керестуре, та и ширше, мож чуц велї позитивни коментари, як о самей Нярадийовей фамелиї хтора ше представела, так и о тим же найкрасше презентовани и валал и його специфичносци од традицийно-културних, вирских по привредни, та з добрей часци и як туристична дестинация.

А тото друге, як нам приповеда Любица, єй було и найважнєйше, понеже є попри свойого занїманя и роботи як педаґоґинї у Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк”, активна у дружтвеней заєднїци, насампредз у Здруженьох. Предсидателька є Туристичного здруженя, активна  у Рускей матки, а участвує и у Здруженю женох „Байка”, у еколоґийним здруженю и вшадзи дзе треба презентовац нашу традицию.

У емисиї насампредз представена Любицова фамелия, понеже є супруга Емила Нярадия, нашого визначного ґлумца-аматера, и мац трох уж одроснутих синох Кристияна, Себастияна, и Емилияна.

Любица и єй супруг бешедовали о своїх початкох, животних фундаментох и вредносцох свойого тридеценийного заєднїцкого живота, о вихованю дзецох и потримовки у тим же би розвивали свойо таланти, почитованю свойого народу и традициї… Емил тиж визначел потримовку Любици и у єй анґажованю у ширшей заєднїци, єй путованьох и намаганьох зробиц дацо хасновите за свой валал и руску заєднїцу.

НА ШИЦКО ДУМАЛИ

По концепциї сериялу, Нярадийово госцински привитали у своїм доме, а Любица ше остарала же би то було у народним облєчиве, нє лєм їх двоїх, алє до помоци поволала и два дзивки Марину Романову и Николину Шаричову. Вони их, тиж у руских сукньох и баршоньох, зоз руску шпиванку дочекали и помагали Любици вислуговац. Док ґаздиня у своєй кухнї пририхтовала вибрани єдла, поховану паприґу зоз сиром, гурку зоз крупу и бабово колачи, госцински на чейзи Желька Папуґу и Якима Чизмара були у Водици дзе, по их виявох, почувствовали приємносц и глїбину у тим нєкаждодньовим духовним амбиєнту. Нащивели и дакедишнї школски будинок Замок, нєшкайшого шедзиска Националного совиту Руснацох и музейну збирку. Потим були госцински у Руским народним театре чий член и їх домашнї Емил хтори им за тоту нагоду специялно на сербским язику виведол монодраму о Баронови Минхаузенови. Як було видно, з Емилову талантовану ґлуму и його окремну духовитосцу, госци були одушевени и до слизох нашмеяни. Нярадийово у своїм представяню барз жадали указац и керестурску паприґу, та жени одведли до сушеда дзе ше преберало паприґу. Кед видзели лесковацких накупцох, нє могли вериц же, поправдзе, роками єдза керестурску паприґу, а нє з другого краю Сербиї. По вилєту у Нярадия коштовали и Любицово специялитети,  коментаровали и оценьовали як були крашнє вигосцени и привитани. Конєчни резултати о побиднїци буду сообщени док ше закончи емитованє цалого сериялу.

З Любицу зме бешедовали о єй упечаткох. Як гвари, хтошка з нашей заєднїци ю препоручел продукциї того сериялу. Гоч ше на даскельо заводи вигварела, до конца єй уж було нєприємно, та пристала участвовац.

– Пристала сом и то лєм прето же бим представела Руснацох, нашу заєднїцу и нашо традицийни єдла, же би у Сербиї знали же паприґа керестурска, а нє лесковацка, же маме цо указац як валал Керестур и як заєднїца. Шицко тото би нє було без потримовки женох зоз „Байки”, окреме ми помогли Наталия Емейдийова, Мария Планчакова и Ганча Рацова, тиж и два школярки Марина Романова и Николина Шаричова, и барз им дзекуєм на тей помоци, бо ми то барз значело. То було знїманє „у цуґу”, седем днї од рана до вечара без паузи, до 11, 12 годзин вечар. Пред тим сом була у Ґолубинцох до двох… Барз дзекуєм и Мариї Надьовей хтора ми пожичела руске облєчиво, и членом Конїцкого клубу – гвари Любица.

НАПАРТЕ, АЛЄ ИНТЕРЕСАНТНЕ

Гоч шицко було напарте, з другого боку и интересантне и як Любица наглашела, збогацуюце искуство котре ше будзе паметац.

– Тото цо ше ми пачело, то же зме видзели розлични национални заєднїци, розлични народни облїчива, розлични краї – од восточней по заходну Сербию и Войводину. Дружела сом ше зоз женми хтори активни у своєй заєднїци, хтори маю таки красни попатрунок на живот, хтори ше боря за свою фамелию, заєднїцу, економски пробую злєпшац финансийни бок у своєй фамелиї. Було то єдно фине друженє хторе почало такой у Беоґрадзе, дзе зме ше зишли. Дружели зме ше и уживали, и нє важне хто победзи, алє най нам то останє красне дожице и памятка. Так зме ше и справовали. Тото друге то же зме видзели Сербию з другого боку, нє познати туристични дестинациї, мали валали, нє знаш хтори од хторого красши… Кажда часц Сербиї ма красоту хтору треба презентовац и указац.

(Опатрене 190 раз, нєшка 1)