fbpx

Ентузиястох нє треба обтерховйовац зоз членарину (3)

автор редакция и мрежа дописовательох, фото вев 23. май 2018

 Нєвладово орґанизациї у вербаскей општини ше найвецей финансую прейґ конкурсох, углавним прейґ тих цо розписала держава на вецей уровньох. Пре чежки економски обставини у дружтве, орґанизациї нє рахую вельо на членарину, або спонзорства.

У прешлих числох „Руске слово” писало о самоотримованю рижних нєвладових орґанизацийох у Руским Керестуре. У тим материялу анализовани општини дзе жию Руснаци и орґанизациї чия дїялносц, медзи иншим, голєм часточнє повязана и зоз руску културу.

Нєвладови сектор бул важна каричка у потримовки розвою рускей култури звонка державних институцийох. Яки стан у гражданских орґанизацийох после вше векшого преходу на проєктне финансованє? Чи можу вони сами себе забезпечиц?

ФУНКЦИОНОВАНЄ ЗАВИШИ ОД ПРОЄКТОХ

У Коцуре у КУД-у „Жатва” ше нє плаци членарину и од нєй нє завиши функционованє того Дружтва. Предсидатель КУД-у „Жатва” Микола Шанта нє дума же у будучносци основа финансованя їх орґанизациї може буц зоз членарини и добродзечних прилогох и то пре єдноставну причину:

– Людзе жию у чежких материялних обставинох и тото кус ентузиястох кед бизме обтерховали ище и зоз членарину, обавам ше же би то нє дало добри ефект – гвари вон. Зато маю други файти партиципованя за людзох з валалу у роботи Дружтва. Поєдинци, хтори у можлївосци, дали до Руского дому електрични пец, орман, елементи за кухню, роботни столи и карсцелї. Маєтнєйши члени часто купя материял за отримованє обєкту (мидла, пращки, канти, итд).

Дружтво свой буджет полнї прейґ проєктох, його функционованє у материялним смислу завиши од добре виробених проєктох. За манифестацию „Коцурска жатва” рочнє ше достанє коло 30 000 динари з донациї, а од моцнєйших фирмох у валалє, и то од трох, по 10 000 динари.

ФОКУС НА ВЕЛЬКИХ ПРОЄКТОХ

Коцурске здруженє младих „КУМ” ма 30 активих членох и вони нє плаца членарину. Предсидатель Здруженя Стеван Самочета гвари же вони анї не роздумовали о уводзеню членарини, бо су нєпрофитна орґанизация. Вон додава же им фокус нєшка лєм на вельких проєктох.

„КУМ” достава средства зоз Општини Вербас, Месней заєднїци Коцур и прейґ рижних фондацийох и проєктох.

Як писало „Руске слово”, у януаре того року Здруженє „КУМ“ у Беоґрадзе, у Привредней комори Сербиї, подписало контракт зоз Реґионалним еколоґийним центром Австриї у суми од скоро 7 тисячи еври котри достати за проєкт „Желєна школа”. Тот проєкт бул оценєти як єден зоз седем найлєпших проєктох на Балкану, а його конєчни циль пририхтованє школярох же би по законченю штреднєй школи могли сами себе найсц роботу з обласци очуваня животного штредку.

Самочета гвари же зоз бешеди других орґанизацийох, вони маю информациї же зоз членарини мож виплациц даяки порядни активносци, або канцеларийни трошки.

Здруженє „КУМ” нє ма урядових донаторох, або спонзорох. На єден завод им спонзор була компания „Кока-кола” и єдна австрийска будовательна фирма.

ПО ДОМОХ ШЕ РАЙБЕ И ПЕЙҐЛА

У Етно клубу „Одняте од забуца” у Коцуре тиж нє наплацую членарину. Як гвари предсидателька тей орґанизациї Аранка Медєши, вони маю вецей як 240 членох и почитовательох хтори подаровали Етно клубу експонати за збирку. Тото цо вони зверели на чуванє и охрану источашнє и допринос членох тей орґанизациї. Члени и почитователє з часу на час помагаю коло отримованя Етно клубу. Етно клуб „Одняте од забуца”  найвецей средства достава з Општини Вербас и Националного совиту Руснацох.

Кед слово о локалних спонзорох, Етно клуб нє достава пенєж, гибаль гориво за кошенє трави у дворе (обисца дзе ше находзи збирка), загради и на улїци. Тиж так, активисти зоз свою роботу доприноша орґанизациї. Медєшова ше поносує же Етно клуб нє ма нїяки приходи за порядну дїялносц, а за отримованє єдного обєкту у котрим музейна збирка треба скоро тельо кельо и за єдно обисце. Вона гвари же по домох активисти райбу и пейґлаю же би там дзе збирка нє трошели струю и воду. Сами муша купиц канцеларийски материял, троша свой приватни папер и тонер, а за роботу би им ище требало лаптоп и друковач. 

БОГАТА КОЛЕКЦИЯ УМЕТНЇЦКИХ ДЇЛОХ

Подпредсидатель Културно-просвитного дружтва „Карпати” з Вербасу Деян Загорянски гаври же їх Дружтво ма 160 активних членох хтори ходза до Дружтва и участвую у його роботи. У першим квараталу 2018. року членарину заплацели 30 члени. Членарина символична и на рочним уровню виноши 400 динари за занятих, а по 200 динари за нєзанятих и пензионерох.

Загорянски гвари же ше у їх Дружтве нє инсистує же би ше плацело членарину, анї нє наплацую уходнїци на програми. Вони уж роками функционую так же циль позберац цо вецей особи, а кажде най помага Дружтву як зна и кельо може.

Загорянски гвари же цалорочни приход зоз членарини нє достаточни же би ше закрило основни режийски трошки за єден мешац у року функционованя Дружтва. „Членарину би требал плациц кажди член секциї и шицки хтори на було хтори способ доприноша роботи Дружтва, цо у пракси нє так. Уплацованє на концу будзе на добродзечней бази каждого поєдинца” – гвари вон. Загорянски додава и же нєт механїзем же би ше примушело членох же би виполньовали свойо обовязки зоз Статута Дружтва, а тиж так „Карпати” нє сцу редуковац число особох хтори нащивюю Дружтво и гевтих хтори на даяки способ доприноша у його роботи.

Загорянски толкує же ше їх Дружтво финансує прейґ конкурсох – з Националних совитох Руснацох и Укранїцох, з Општини Вербас, Покраїни и Републики. Найвецей средства принєсли проєкти достати по конкурсох з националних совитох, вец з Покраїни, локалней самоуправи и на концу з Републики.

Цо ше дотика ище даяких прилогох, спонзоре даваю у роби и услугох, а тиж и уметнїцких дїлох. Формована богата колекция уметнїцких дїлох хтори краша просториї Дружтва и велька збирка кнїжкох хтори тиж обезпечени прейґ спонзорствох. З боку спонзорох за традицийни Бал „Карпатох” каждого року подполно обезпечена томбола. Пенєжни донациї ридко єст, алє у предходних двох рокох достати значни спонзорства з боку єдней велькей хижи зоз Сербиї хтора роби з осиґуранями и на тот способ оможлївела средства за роботу у Дружтве, хтори хибя.

КАЖДИ РОК ВШЕ МЕНЄЙ СРЕДСТВА

Подпредсидатель Културно-просвитного дружтва „Карпати” Деян Загорянски гаври же ше їх Дружтво нїґда нє годно финансовац зоз средствох достатих з членаринох. „Жиєме у часох кед загрожена основна еґзистенция людзох, так же пракса членаринох хтори би були адекватни по виносу за финансованє Дружтва нє можлїва”, – гвари вон.

Загорянски додава же тенденция така же каждого року доставаю вше менєй средства за роботу и витворйованє програмох у Дружтве, по рижних конкурсох, та ше боя же будзе значно зменшани квалитет роботи „Карпатох”, як и опадованє у масовносци и квалитету секцийох, а и манифестацийох хтори остатнї роки бул дзвигнути на високи уровень у орґанизацийним и уметнїцким квалитету.

(Предлужи ше)

(Опатрене 58 раз, нєшка 1)