За алтернативу зме нє порихтани

автор сас/фес 26. май 2018

Озда каждей школи хтора роби по Монтесори методи, а єдна є з велїх алтернативних школох, циль же би учителє провадзели дзецко, обачели його способносци и же би их знали далєй цо лєпше унапрямиц. Метода нє од вчера, велї виглєдованя у европских школох указали на добри боки тей методи. У нашей жеми шицко, ище вше на початку

Простор у Монтесори школи орґанизовани так же дзеци шлєбодни, маю шлєбоду и при виборе материялу за роботу, алє и шлєбоду кед треба вибрац обласц ученя (музичне, подобове, читанє, писанє…). Учитель помага лєм кед то дзецко вимага, бо у школи наглашую на тим же би ше школяре сами розвивали. Дзеци виглєдую и на тот способ дознаваю и уча, а подрозумює ше же околїско муши буц мотивуюце. Вокраци – дзецко унапрямене же би самостойно роздумовало, заключовало же би ше саме активовало и розвивало спрам своїх можлївосцох… Вельку увагу ше дава материялом хтори тиж муша буц „порушоваче”, присподобени возросту дзецка. Ґрадиво ше одредзує спрам школяра и на основи того яке ма искуство.

Ученє индивидуалне, або у менших ґрупох, а о тим шведочи и воспитачка Александра Виславски хтора у ПУ „Дюрдєвак” у Дюрдьове робела двацец роки, а од септембра прешлого року роби як Монтесори воспитачка у Предшколскей установи „Дзецинство” у Жаблю у оддзелєню „Мудра сова”. Праве там основали перше експерименталне оддзелєнє у котрим ше роби по Монтесори методи.

Александра Виславски

Виславскова Закончела вецей курси спомнутей методи котри доступни у Сербиї, алє жадала прешириц свойо знанє, та у октобру прешлого року у Заґребе на Институту за монтесори педаґоґию DeDee Vranyczany, уписалаше на студиї же би здобула Сертификат за медзинародного монтесори педаґоґа за дзеци од трох по дванац роки. Ище док робела з дзецми у класичней настави почала виглєдовац и применьовац розлични дисциплини дзе фокус на дзецку, и дзе ше патри же би воно було активне а нє пасивне, же би ше на тот способ саморозвивало.

ЗАДОВОЛЬНА З РЕЗУЛТАТАМИ

– Пред пейцома роками у моєй ґрупи бул хлапец котри ше иншак справовал, та сом глєдала способ як возпоставиц контакт и заинтересовац го. Знала сом за Монесори методу, баржей сом ю виучела и нашла вежби за отримованє уваги – так сом почала – гвари Александра хтора  роби у мишаней ґрупи з двацец штверима дзецми од три до пейц роки. Задовольна є як функционує ґрупа, а родичи котри приємно нєсподзивани же дзеци отворенши за бешеду и помали сами робя каждодньово роботи котри значни за їх розвой.

 – Тото з чим ше цешим то же ше ми удало ошлєбодзиц дзеци же би виражовали свойо думанє и потреби през бешеду без ґалами и кричаня. То и циль Монтесори методи, же би дзеци були самостойни и самосвидоми, же би почитовали розличносци – гварела Виславскова и додала же у плану таку ґрупу отвориц и у Дюрдьове и Ґосподїнцох.

Александра нє ма свой стол, вєдно є з дзецми там дзе и вони и нє наглашує потребу же би була авторитет. Дзеци почитує, и як гварела, вони маю право гласа, бо то напрям за їх самосвидомосц. Социялизация у спомнутей ґрупи иншака, бо нє исную вецей исти материяли, цо назва за бависка з котрима ше дзеци за дацо оспособюю. Прето воспитачка нє гутори же ше дзеци бавя, алє робя. Тото цо винїмок у їх учальнї, то цихосц. Нє прето же су нагнати на ню, алє прето же кажде зна цо му задаток и на тото є унапрямени. Задатки котри дзеци доставаю нє муша буц такой и швидко поробени, алє им ше да одредзени час же би робели з темпом котри им одвитує. Дзеци у тей ґрупи таке нє злохасную.

– Кажде дзецко окремне и з каждим робим индивидуално. Ґрупа менша, а найвекша предносци же старши дзеци уча младших од себе, помагаю им. Научени су вариц чай, вєдно рихтаю полудзенок або ужину, поодкладац и посцерац за собу стол, як и попомивац. Шицки тоти активносци добри за їх цалосни розвой – прешвечена воспитачка хтора  надпомла же ше тиж роби на розвиваню схопносцох при дзецох, вежба концентрацию и увагу, розвива фину моторику, а ґрупа мишана.

Тото цо важне наглашиц кед слово о класичней и Монесори методи воспитаня воспитачка Александра толкує же класичне образованє ище вше на фронталней методи, дзе воспитач у центру уваги, а дзеци слухаю цо им вон бешедує. У Монестори методи дзецко центер уваги. У класичним образованю воспитач ше за годзину пририхтує за цалу ґрупу, док ше у Монтесори пририхтую индивидуално за кажде дзецко.

КЕД СУ ДОБРИ, ЧОМ СУ  У НАС БАРЖЕЙ НЄ ЗАСТУПЕНИ?

Векшина родичох прешла през класиче образованє и анї нє роздумовала о алтернативних методох образованя за свойо дзеци. Нєшка познате же у Европи найзаступенши: Валдорфска школа, Штайнерова и Монтесори школа. У Сербиї Монтесори позната, алє лєм єдна ОШ у Беоґрадзе роби по спомнутей методи з потримовку держави, даєдни приватни школи и оводи з часци потримує держава, маю добри идеї, и гоч алтернативни педаґоґиї маю свойо слабосци, упарти су обстац. Векши бриґи маю з финансиями, бо держава минимално финансує и потримує приватни школии и алтернативни педаґоґиї, и часто то лєм коло 20 одсто од потребних средствох, так же финансиї звекшого углавним на  хрибце самих родичох и ентузиястох.

ИНЕКЦИЯ ВИОСТАЛА

Кед слово о алтернативних школох у нашей жеми у обласци  основного образованя тото питанє законски ришене нєдавно кед предвидзена можлївосц снованя приватних школох, як школох окремней педаґоґийней ориєнтациї (Закон о основним образованю и воспитаню 2013). Же би достала тот статус, потребне же би школа мала сертификат медзинародно-припознатого здруженя школох истей педаґоґийней ориєнтациї, и же би ресорне министерство потвердзело же ше реализує дата програма и витворя стандарди хтори нєобходни за конєц основного образованя и воспитаня. Потераз анї єдна школа у Сербиї службено нє верификована як школа окремней педаґоґийней ориєнтациї. Правда, єдна приватна ОШ ноши назву „Монтесори основна школа”, алє вона роби по националней прорами, з тим же у своєй роботи  применює Монтесори принципи и методи прилапйованя знаня.

У нашей жеми ширша явносц нє барз упозната о алтернативним школстве, а фаховци покус скептични ґу тей идеї. Тото шведочи и єдно з нєдавних виглєдованьох на тоту тему у хторим участвовали наставнїки, родичи и студенти педаґоґиї з Нового Саду. Потвердзена слаба информованосц о дзепоєдних алтернативних педаґоґийних концептох (Монтесори, Штайнер, Валдорф, Крочай по крочай методолоґиї, алє и на нєодлучносц у тим чи потребне векше число алтернативнох школох. Резултати нє чудни кед ше зна же алтернативни модели образованя у Сербиї нє розвити и же ше о тей тематики у наукових и фахових кругох нє так часто бешедує. Чом так, нє мож точно знац, бо после политичних пременкох на початку 21. вику  просвитни власци ше зложели же образованю потребна „инекция” нових идейох, розличних моделох. Медзитим, алтернативне образованє нє зажило так як би требало и нє допринєсло квалитетнєйшей сучаснєйшей настави. Место же би ше патрело и випитовало хтора метода, або педаґоґия нам блїзка, хтора доприноши лєпшому, квалитетнєйшому образованю, бавело ше на карту промоциї цо красшого авзлоґу традицийних школох, гоч у дутяну нє було того цо у образовней системи найпотребнєйше. Нєписане правило постало тото же ше до алтернативних школох уписовало и (ище вше ше так роби), тоти дзеци чийо родичи маю глїбшу кишенку. На приватни, алтернативни школи ше часто патри як на помодарство, або цошка цо би могло виволац нєєднакосц у дружтве, а праве тото нє бул циль, або ше голєм иншак бешедовало пред осемнац роками.

ИСКУСТВА НАСТАВНЇЦИ

У Монтесори школи робела и єдна наставнїца хтора сцела остац анонимна, алє подзелїц искуства хтори там здобула.

– Мала сом подле искуство з основну школу у хторей сом преподавала. Попри велїх „дзирох” кед слово о администрациї, потребних средствох за добре обдуману годзину, тото цо ми завадзало то же дзеци од пиятей по осму класу були розпущени як динянки. Були як гулиґанє на улїци, нє почитовали професорох… Єдино учителька од першей по штварту класу робела барз добре и професийно. Жаль ми же така добра метода и идея нє зажила, а родичи давали вельки пенєж за подли квалитет. Наисце думам же би ше родичи мушели добре розпитац о школох дзе уписую дзеци, о условийох, о шицким…

ВИДЗЕЛА ЖЕ ЦОШКА ТРЕБА ПРЕМЕНЇЦ

Мария Монтесори (1870–1952) перше образованє хторе здобула було медицинске, а под час роботи на психиятрийскей клинїки була блїзко при дзецох хтори мали почежкосци у психичним розвою. Жадала порушац їх интелектулни розвой и так пришла на идею о примени иншаких методох воспитаня и образованя. Почала робиц зоз предшколскима дзецми. На основи податкох до хторих дошла, вона орґанизовала природни штредок, таки хтори нє будзе завадзац або стац на драги дзецинскому розвою и хтори будзе порушуюци за розвой и вежбанє дзецинских способносцох. 

(Опатрене 77 раз, нєшка 1)