fbpx

Углавним з власнима моцами, дакус зоз ЕУ и України

автор Редакция и мрежа дописовательох 28. май 2018

Зоз иножемства за финансованє дияспори Союз Руснацох Українцох Сербиї достал векши буджетски средства од  українскей Влади. Матка-Дружтво Руснацох Нового Саду-Войводини ма добри искуства у обезпечованю средствох за госцованя зоз прейґгранїчних фондох ЕУ.

У Новим Садзе и Сриме орґанизациї чия дїялносц, медзи иншим, повязана и зоз руску културу нє даваю значносц членарини, донацийом и спонзорству. Членство найбаржей дисциплиновано помага свойому Дружтву у Дюрдьове. 

Културно-уметнїцке Дружтво „Тарас Шевченко” з Дюрдьова єдине здруженє у тим валалє, алє и у Општини, котре за циль ма пестовац и промововац руску традицию у шицких сеґментох. Число членох пременлїве з рока на рок, а маю их медзи 100 и 120.

Членарина 800 динари, а наймладши члени, менши возрости шицких секцийох ю нє плаца. Шицки члени традицийно, каждого року достаню по маїцу, кажда секция другу фарбу, з гербом Дружтва на предку, а на хрибце виписане мено валалу, по руски и по сербски. Велька векшина поряднє и на час плаци членарину, збераю ю два раз до рока по 400 динари, на початку рока и влєце.

Предсидатель КУД „Тарас Шевченко” Мирослав Такач гвари же средства котри достаню од членарини потроша на друкованє маїцох, а останє и за отримованє просторийох, билєнє, отримованє, оправянє карцельох и инвентару, як и за канцеларийни материял. Дружтво свойо активносци финансує по проєктох котри сами виполнюю и провадза конкурси. Найвекшу финансийну помоц маю од Општини Жабель, Националного совиту Руснацох, Заводу за културу Войводянских Руснацох и Покраїни. Спонзорох єст вше менєй и помогню лєм з материялом котри потребни, або роботу.

Такач гвари же функционованє Дружтва и активносцох барз мало завиши од членарини и добредзечних прилогох и нїяк нє може буц його. На рочним уровню у Дружтве ше позбера коло 80 000 динари цо менєй як 10 одсто рочного буджету за сполнєнє шицких актвносцох.

МАТКА – ПРОБЛЕМ ПРОСТОРИЙОХ

Найвекши проблем руских дружтвох у Новим Садзе нєдостаток власного простору, зоз чим су шицки – подквартельоше. Векшина гражданских здруженьох сконцентрована и реґистрована на улїчки Йована Суботича число 8, при Грекокатолїцкей церкви, у просторийох такволаней новосадскей „Матки”. После реституциї тот простор векшином врацени Церкви, котра го уступела Рускому културному центру (РКЦ). Вєдно зоз просториями котри на ґрунту Города, Руски културни центер розполага зоз коло 400 квадратнима метерами, а комунални трошки, односно зогриванє, „поє” значну часц средствох котру доставаю. Ище су и у длуствох. 

Директорка руского културного центру у Новим Садзе Наташа Макаї-Мудрох гвари же маю коло 150 активних членох, алє же нє наплацую членарину. Макаї-Мудрохова гвари же скорей членарина була 1 000 динари рочно. Найвекшу часц пенєжу РКЦ достава зоз Националного совиту Руснацох, а у 2017. року то було коло милион и пол динари. Скоро два трецини средствох од того Город дава Националному совиту Руснацох за потреби його Подручней  канцелариї у Новим Садзе. Векши средства, 120 тисячи динари, РКЦ у прешлим року достал и од Републики, односно Министерства култури и информованя.

Продуцент културних програмох Владимир Сивч гвари же ше РКЦ финансує по трох основох: з держави, односно з Городу, з проєктох и з видваня простору. Сивч спозорює же з Городу 2017. року по проєктох РКЦ достал лєм коло 250 тисячи динари, цо преполовене у одношеню на 2016. рок кед достали коло 500 тисячи.

Кед слово о турнейох, РКЦ за драги по Сербиї покрива шицки трошки, гоч ветеранє плаца за себе. Док за иножемство РКЦ плаци 60 одсто, меншу часц плаца тоти цо иду на драгу, як цо то було прешлого року кед ше ишло до Медзилаборцох, до Словацкей. 

У Новим Садзе предсидатель Союзу  Руснацох  Українцох  Богдан Виславски гвари же їх орґанизация нє наплацує  членарину. Зоз  членарини  и  добродзечних  прилогох  нє  мож  отримовац  активносци  орґанизациї. Потребне  за  тото  видвоїц   векши  средства  з  держави. Зоз  достатих  средствох  з  буджету  Сербиї  Союз  нє  може  виплациц  анї  членарини  у  медзинародних  орґанизацийох  дзе  є  член. Контраст того приклад Союзу у Републики Горватскей, котри  ма  донациї  з  буджету  100 000  еври  рочнє.  

Пре  наведзени  причини,  Союз  у Сербиї нє  ма  свойо  просториї, телефон, анї  заняти  особи. Прето  нє  мож  анї приблїжно  направиц  рочни  план  активносцох, а тиж анї прецизни финансийни  план. Средства  за  дїялносц  Союз  достава од Националного  совиту Руснацох, Заводу за културу войводянских Руснацох и Покраїни. У тим року зоз  Националного  совиту Союз ма  достац  30 000 динари, зоз Заводу 20 000 динари, а од  Покраїни  20 000  динари.

Одход и приєм  делеґацийох, як  цо  то  драгово трошки, змесценє, репрезентативни  трошки  и  подобне, финансує  саме  членство зоз  своїх  приватних  средствох.

ФИНАНСОВАНЄ ЗОЗ ИНОЖЕМСТВА

За финансованє дияспори, по розписаним проєкту за  тот рок, одобрени буджетски  средства од  українскей влади (Кабинету  министрох  України). Пенєж наменєни за  помоц  нашим  ансамблом, фестивалом и другим орґанизацийом, як и за поставянє мемориялних таблох, авдио записох и друге. Потераз Союз ма подписану догварку за  софинансованє сайту у виносу 1 500  долари, та  ше  обчекує же тоти средства  буду пошвидко уплацени на рахунок. Виславски гвари же кед Союз подпише други  догварки  о  софинансованю о тим благочасово поинформує явносц.

Матка-Дружтво Руснацох Нового Саду-Войводини у фази трансформациї лидерства, котре од Миломира Шайтоша пребера Владимир Гаргаї. Нови предсидатель Гаргаї гвари же конкурує лєм до Националного совиту Руснацох и Заводу за културу войводянских Руснацох, а важне му же би ше у континуитету отримал Руски фестивал малих сценских формох „Дюра Папгаргаї”. 

Бувши предсидатель того Дружтва Миломир Шайтош гвари же ше у розвою тей орґанизациї рушело з позицийох Городского одбору Рускей матки, алє членство у новей орґанизациї значно преширене. Членарина ше нє наплацує, цо стої и у їх Статуту, а членство ма до 40 особи. Шайтош гаври же на початку, док бул на чолє новинар Ярослав Сабол, було спонзорох з политично-дружтвених и привредних орґанизацийох.

Матка-Дружтво Руснацох Нового Саду-Войводини найчастейше конкурує у Покраїни, Городу Новим Садзе, Националним совиту Руснацох и у Заводу за културу войводянских Руснацох. Прешлих рокох прейґ  проєктох достате и вецей стотки тисячи динари.

Шайтош визначує одход 2010. року ансамбла РКЦ Нови Сад и даєдних танєчнїкох з КПД „Дюра Киш” зоз Шиду прейґ їх Дружтва на преславу Дня Руснацох у Мадярскей. Пенєж за драгу достати зоз прейґґранїчних фондох ЕУ, дзе ношитель була Русинска самоуправа з Будапешту.

У СРИМЕ НЄ БУДУ НАПЛАЦОВАЦ ЧЛЕНАРИНУ

За розлику од Дюрдьова, у сримских дружтвох скоро же нє иснує ставка самоотримованя прейґ членарини. Предсидатель КПД „Дюра Киш“ Шид Златко Манько гвари же ше у їх Дружтве нє наплацує членарина и же пре економски стан анї ше нє планує наплацовац ю.

Манько гвари же доставаю средства зоз Скупштини општини Шид, Националного совиту Руснацох, Заводу за културу войводянских Руснацох и од Покраїни.

Од других прилогох маю спонзорство од олєярнї „Виктория оил“ зоз Шиду, котра им помага коло традицийного Руского балу и Манифестациї „Мелодиї Руского двору“

Предсидатель КПД „Иван Котляревски“ з Бикичу Деян Бобаль гвари же їх Дружтво нє наплацує членарину, нє ма донациї и од того нє завиши. КПД „Иван Котляревски“ ше найвецей финансує з Општини Шид, потим зоз Националного совиту Руснацох и Заводу за културу войводянских Руснацох.

Здруженє женох „Бикичанки“ з Бикичу тиж нє кладзе акцент на средства од членства и спонзорства. Медзитим, предсидателька Здруженя Невенка Бобаль гвари же им дакус од помоци средства хтори сами заробя. Знаходза ше, з часу на час предаваю колачи, або фартухи и вишивки на манифестацийох. У 2017. року „Бикичанки” зоз Општини Шид достали 60 000 динари.

(Конєц)

(Опатрене 57 раз, нєшка 1)