fbpx

Посадзене вецей як прешлого року

автор мар 1. юний 2018

Просекови паприґар у валалє садзи од гольта до гектара паприґи, тей сезони найвекша поверхносц котра ше садзи на єдним ґаздовстве то нєполни 20 гольти, а єст вецей обисца котри садза поверхносци од 10 до 15 гольти. За векшину паприґарство то фамелийна традиция, чийо прадїдове и дїдове садзели тоту рошлїну, правда на вельо менших поверхносцох, алє як ше приповеда, зоз векшим заробком.

У керестурским хотаре пресадзованє паприґи при концу, алє єст ище вше нєпосадзени парцели, а як дознаваме од предсидательки Здруженя паприґарох Душици Орос, и тераз єст тих котри преширюю свою продукцию, та ище вше ше купує и репроматериял, фолию и залївну систему „капка по капку”.

Дзепоєдни паприґаре почали пресадзовац ище концом априла, пред Кирбайом було пресадзене коло дзешец одсто, а найинтензивнєши роботи закончени по 20. май.

Пред паприґарами тераз єдна з найвекших роботох и задаткох, очувац рошлїну од хоротох и чкодлївцох. У цеку подсадзованє паприґи котра ше нє прияла, пре релативно цеплу хвилю у першей декади мая, та на теди пресадзованей паприґи єст надосц хиби.

БРИҐА ЗОЗ РОБОТНЇКАМИ

Цена наднїци у одношеню на прешли рок остала иста и нєпременєна, 200 динари на годзину, односно 1 600 динари дньовнїца за осем годзини. То пенєж котри достава роботнїк, а кед же ґазда анґажує бриґадира же би му приведол роботнїкох, то ище єден дополнююци трошок, на цо потребне додац и цену драгових трошкох, котра, як дознаваме, зависно од бриґадира медзи 100 динари и 440 динари по роботнїкови.

Як ше гвари, найлєпше пресадзую жени зоз валалу, котрих, нажаль, нєт досц, а понуканє роботнїкох з околних местох наисце було вельке.

– Од початку пресадзованя сом мал бриґу найсц роботнїкох, записал сом ше при вецей бриґадирох, обецовали ми же приду, алє то ишло барз чежко – толковал наш собешеднїк Славо Роман. – Кажде з нїх муши випочитовац, посадзиц тото цо обецал, а попри шицкого було надосц и дижджовни днї пре котри ше роботу оддлужовало.

Садзим гектар паприґи, а огранїчени сом зоз залїваньом, нє можем залївац цале польо одразу, та прето нє можем анї анґажовац барз вельку ґрупу и обчековац же пресадзим за єден дзень. Пресадзовац зме почали двойо пред двома тижнями, а закончели зме вєдно зоз роботнїками – гвари наш собешеднїк.

Славо додал же з наднїчарами велька бриґа, треба шицко виконтроловац же би було правилно посадзене, а кажде з нїх ше стара же би цо длужей мал роботи, та прето дзечнєйше одходза на векши парцели. Власни гектар тиж сами двоме, вєдно зоз оцом, позаруцовали шорики зоз глїну.

Гектар паприґи нє постарчи поробиц сама фамелия. Скорей ше паприґарство оградзовало на фамелийну роботу, понеже ше садзело менши поверхносци.

– Мойо родичи скорей садзели дацо вецей од гольта, цо зме як фамелия старчели поробиц сами – гварел Роман.

Славо Роман

УЖ БУЛО И КАМЕНЦУ

Пондзелок, 21. мая, з вельким и моцним дижджом падал и перши каменєц. Дзепоєдни парасти свойо култури осиґурали у даєдним спомедзи пейц осиґуруюцих дружтвох котри маю своїх представнїкох у валалє. Фахови особи котри задлужени за преценьованє чкоди ище вше нє виходзели на терен.

– По дотерашнїх искуствох, кед єст чкоди од каменцу у вчасним стадиюму, прейґ осиґураня мож надополнїц трошки вредносци пресади и пресадзованя, алє ище вше ше нє зна нїч конкретне, покля компетентни нє виду на терен – толкує Оросова, та гвари же по їх спознаньох моцнєйши каменєц падал на Ярашу и же мож обачиц чкоду. Єст паприґи котрей одрубани верх, подарти лїсца, та аж и очкодованя од вдереня на стеблу.

ВЕКШИНА ПОЛЯ ОСИҐУРУЄ

Векшина Керестурцох осиґурує свойо поля, заш лєм то якашик сиґурносц, бо укладаня з рока на рок вше векши, а по гольту су коло два тисячи еври. Як гваря паприґаре, лєгчейше виплациц осиґуранє, а нє стретнуц ше з каменцом.

– З осиґураньом мам, так повесц, позитивне искуство, 2013. року у юнию падал каменєц, а паприґа ми була барз красна. Чкоду ми преценєли на 40 одсто на паприґи котра була векша и 30 одсто на другей половки поля котре зме пресадзовали познєйше. Перше ше ми видзело же то векша чкода од реалней, алє кед зме почали оберац, видзели зме же то реалне преценьованє, гоч паприґа остала красна по конєц, виостало нам оберанє першей паприґи котра була и найдрагша – гварел Роман.

У валалє медзи паприґарами єст и менше число тих котри нє осиґурую свойо поля, зоз толкованьом же патраци вецей роки, вшелїяк векши трошок осиґураня, як цо чкоди котру воно надополнї. Условиє же би паприґа була осиґурана було поставене за тих котри ше задлужовали за репроматериял до своєй продукциї, як цо то случай у задруґи „Керестурска паприґа”, а як дознаваме и дзепоєдни банки котри давали краткотирваци кредити, тиж условйовали зоз осиґураньом.

ВЕЦЕЙ ПАПРИҐИ У ЦАЛИМ ОКРУГУ

По статистики котру пробовало направиц Здруженє паприґарох „Капсикум анум”, поверхносци посадзенєй паприґи у тим року у валалє звекшана за коло 10 до 15 одсто.

Як потолковала предсидателька Здруженя Душица Орос, мож обачиц и значне звекшанє поверхносцох у околних местох, так же паприґа ше садзи у Лалитю, Кули, Коцуре, Савиним Селу, Вербаше и Змаєве, а за шицких нових паприґарох центер за набавку репроматериялу и за будуци одкуп праве Руски Керестур.

(Опатрене 127 раз, нєшка 1)