fbpx

Живот з ню нє панує, алє вона з нїм

автор злк 6. юний 2018

Приношиц чежки одлуки котри меняю живот и каждодньовосц нє лєгко, алє Дюрдїцу Полдругову живот наганял же би свой власни живот меняла з кореня. У другей децениї свойого живота ше преселєла з Вуковару до Войводини, у трецей засновала фамелию, а у пиятей народзела треце дзивче и розишла ше зоз супругом. Нєшка, у шестей децениї, коцурска учителька задовольна, ужива у своїх дзивкох и унуки.

Дюрдїца Полдруги, Сримска, алє баржей Коцурска, бо вецей як половку свойого живота жиє у Коцуре. У Вуковаре, дзе ше народзела, препровадзела барз красне дзецинство. Нє було важне хто на яким язику бешедує, хто цо ма, або хто є.

– Там сом закончела основну школу на горватским язику, ходзела сом и на годзини руского язика, гоч зме дома бешедовали по руски. Закончела сом и музичну школу – гармонику, понеже мой оцец бул самоуки музичар, та жадал же би и я рушела по тих водох. Любела сом танцовац, рецитовац и у тим сом мала успиху. Єдного року сом освоєла треце место на Републичним змаганю – памета Дюрдїца и додава же ше Руснаци у Вуковаре теди зазберовали у Союзу Русинох и Українцох Горватскей, дзе мали поетски вечари, путовали и ходзели на поетски кампи.

У Павловичовей фамелиї, дзе одросла зоз двома братами, оцец барз жадал же би предлужела стредньошколске образованє на руским язику.

– Оцец у мнє видзел учительку, гоч я теди, анї нє штудирала о тим, а тераз сом му барз подзековна. Векшина з моєй класи ше уписали до тарґовецкей школи, бо ше у тим чаше отверала робна хижа у Вуковаре, барз модерна и шицким ґарантовали же буду мац роботу по законченю школованя. А я сцела буц стюардеса. Оцова шестренїца, а наша позната писателька Мелания Павлович, совитовала оцови же би було крашнє кед бим пошла до Ґимназиї до Руского Керестура, та я вшадзи конкуровала. Була сом прията на шицки три места, до Осєку за стюардесу, у Вуковару за тарґовца и у Руским Керестуре за учительку. Превагло оцово жаданє.

Дюрдїца з братами и сушедовима дзецми у Вуковаре

ВОЙНА ЗАНАВШЕ ОХАБЕЛА ПОШЛЇДКИ

Школованє у Руским Керестуре Дюрдїци принєсло красни друженя, велїх приятельох, алє и залюбеносц котра ю одведла до Коцура. Гоч ше зоз супругом розишли, з того малженства Дюрдїца ма три красни дзивки, два одати, а наймладша тих дньох мала матурантка.

– Залюбели зме ше и пошвидко побрали. О даскельо роки народзела ше Саня, а потим и Татяна. Були то красни даскельо роки, концом 80-тих, док нє почала война у Горватскей, котра охабела вельки пошлїдки на моїх родичох и на мнє – памета Дюрдїца.

У войни Вуковар розваляни, а велї нєвини людзе, жертви, прецерпели вельки болї и нєправди. Дюрдїцово родичи єден час були у Коцуре. Хижа им зруйнована, та кед ше врацели, рушели од початку. Браца були у войни, єден брат Звонко погинул, а други, младши, Желько, котри робел у войску, нєшка у пензиї и жиє у Беоґрадзе.

– Було барз чежко, брата зме нє нашли… Нєдавно сом дала ДНК, та тераз чекаме чи будзе найдзени. Вуковар ше пременєл. Велї мойо познати пошли до иножемства, а на тото цо вибудоване после войни, патрим з вельку носталґию. Мойо родичи помарли, остала їх хижа там дзе дакеди бул наш дом. У сушедстве уж нови ґенерациї, алє на вельке щесце, нїґда сом нє почувствовала же на мнє дахто боком патри, так же и Вуковар любим як и Коцур – гвари Дюрдїца.

ТРИ ДЗИВКИ – ШИЦКО ЦО МАМ

За Вуковар ю вяжу памятки, а за Коцур и Бачку єй три дзивки у котрих ше Дюрдїца барз цеши. Саня Полдругова, одата Дивлякович, наша позната шпивачка, одмалючка шпивала на наших фестивалох, зазначела числени успихи, а нєшка є занята у рускей редакциї РТВ Войводина. Татяна ше одала за Руснака Кимча до Кули и нєшка маю красну дзивочку Валентину Тину котра баби Дюрдїци велька радосц.

– Задовольна сом кед патрим на дзивки, добри су особи, добри людзе – гвари наша собешеднїца здогадуюци ше як одрастали. Саня и Татяна одросли зоз маму учительку котра после або пред роботу у школи ходзела на польо.

– Занїмали зме ше зоз польопривреду, ховали квеце и други култури, а мали зме тельо жеми же кед була сезона, кажди дзень зме мушели ходзиц на польо. Вельо раз зме нє могли шицко постарчиц, та и вони два ходзели з нами. Случовало ше же сом зоз трактора зишла, нашвидко ше витуширала и понагляла до школи – гвари Дюрдїца.

У ПИЯТЕЙ ДЕЦЕНИЇ СТУДИРАЛА И ЧЕКАЛА БЕБУ

Дюрдїца по законченю Висшей школи за учительох мала щесца и достала роботу у фаху. Робела як наставнїца музичней култури у двох школох – у Савиним Селу и Вербаше, а познєйше достала стаємну роботу як учителька у Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре дзе и нєшка роби. Понеже закончела висшу школу, после вецей як двацец рокох роботи у фаху була примушена закончиц Учительски факултет, бо би остала без роботи.

– Нє роздумовала сом чи ше упишем на факултет чи нє, гоч ми було чежко ознова покладац испити и учиц ше, но, мушим припознац, знала сом же мушим найсц моци, и попри обисца, и роботи у школи, закончиц два роки студийох. Теди сом анї нє знала же цо ми живот ище рихта – гвари вона, бо ше под час упису на студиї у Зомборе, нє чувствовала добре…

– Требало учиц, покладац испити, старац ше о дзивкох хтори теди мали 17 и 18, требало ми прилапиц тото же у 43. року народзим треце дзецко.

Валентина пришла як прави благослов на єй живот. Дала єй новей моци и енерґиї же би закончела и студиї… Ушлїдзел и розход зоз супругом.

– Велї роки зме нє функционовали як фамелия, давно зме престали дзелїц и добре и зле, та сом през велї ситуациї зоз дзецми преходзела сама. Нє мала сом потримовку анї у моралним, анї у материялним смислу. Ришела сом же на нашу приповедку положим точку. Предлужела сом през живот сама, зоз своїм пейцрочним дзецком. Саня теди жила у Новим Садзе, а Татяна у Кули.

Од того, 2009. року Дюрдїца рушела од початку, охабела шицко и нєшка жиє зоз Валентину котра мала красне дзецинство.

Нєшка на шицко тото патри зоз огромним ошмихом на твари, и ище вше як и по тераз, до будучносци шмело крача.

ПРЕГИРМЕЛИ ВЕЛЬО, ПРЕГИРМЯ И ТОТО

Дюрдїца Полдруги активно участвовала у културним и дружтвеним живоце у Коцуре и режирала вецей представи по руски у котрих ґлумели школяре нє лєм з руских, алє и сербских класох. Длуго учителька водзела и рецитаторску секцию у Коцуре. Каждей сезони ше у тей обласци максимално анґажовала, и одводзела дзеци на змаганя. Кед почала жиц сама зоз Валентину, нє могла отримац квалитет, мушела претаргнуц.  – Валентина, нажаль, достала дзецинску реуму, котра нє лєгка хорота з котру ше и нєшка трапиме, алє дриляме, нє даме ше и наздаваме ше же ше вилїчи. Прегирмели зме вельо, и тото прегирмиме – прешвечена Дюрдїца.

Дюрдїца з братами и сушедовима дзецми у Вуковаре

(Опатрене 259 раз, нєшка 1)